Соціометричний метод опитування та його практичне значення

Специфічним та особливо ефективним при вивченні малих соціальних груп є

метод соціометрії. Термін «соціометрія» (лат. societas – товариство і metria -

вимірювання) означає вимірювання міжособистісних взаємин у групі. У суспільних

науках його почали використовувати наприкінці ХІХ ст. Основна заслуга у створенні

методології соціометричних досліджень належить американському соціопсихологу

Джекобу Морено (1892-1974). Соціометрією він називав певний набір прикладних

методик вивчення структури й динаміки «неформальних» взаємовідносин між

індивідами, а саме: структури соціальних груп і соціальної дистанції між їх членами з

погляду на їх особисті переваги. Виробивши систему структурного аналізу малих

груп, він сформулював і стратегічне завдання соціометрії, яке, на його думку, полягає

у забезпеченні таких умов на виробництві та у побутовому житті, за яких люди жили і

працювали б у сприятливому для них оточенні.

Соціометричний метод застосовують для дослідження міжособистісних і

міжгрупових стосунків з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити

склад малих соціальних груп, особливо у розрізі неофіційних стосунків, одержуючи

соціологічну інформацію, яку іншим шляхом здобути майже неможливо.

Необхідною умовою є вироблення соціометричного критерію, тобто

питання, яке ставиться усім членам групи з метою з’ясування взаємовідносин між

ними.

Соціометричні критерії поділяють на два основні класи: комунікативний і

гностичний. Якщо комунікативний критерій: «Кого б Ви обрали своїм старостою?», то

гностичний звучав би: «Хто з Вашої групи, на Вашу думку, хотів обрати Вас

старостою?».

За правилами соціометричного опитування кожному респонденту вручають

соціометричну анкету (картку) і список членів соціометричної групи. Прізвища

членів групи кодують. У картці вказують мету опитування, правила заповнення,

дають гарантії щодо анонімності; повинно бути не більше 7-8 критеріїв. Результати

опитування заносять у соціоматрицю, яка подає первинну інформацію у зручному та

систематизованому вигляді.

Досить часто використовують візуальний аналіз соціометричних даних.

Візуальне зображення взаємовідносин у колективі, виявлених на основі

соціометричного опитування - вибору, називають соціограмою. Вона допомагає

розкрити особливості стосунків у колективі, висвітлює його лідерів і тих, хто

перебуває в ізоляції.

Результати соціометричного опитування у кількісній формі можна також

виразити за допомогою обчислення соціометричних індексів. Існують персональні та

групові соціометричні індекси. Персональні відображають індивідуальні соціально-

психологічні властивості особистості, які виявляються щодо інших членів групи.

Групові – характеризують групу загалом.

Серед персональних індексів найчастіше використовують соціометричний

статус.

Таким чином, практичне значення соціометрії як способу опитування важливе і

велике. Ця техніка дає змогу дослідити невидимі на соціальному рівні, але завжди

існуючі групові структури міжособистісних стосунків з метою їх вивчення або

перебудови. Грамотне використання соціометричних методів є передумовою для

ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток малих соціальних

груп, досягнення значних результатів у формуванні колективів, підвищенні

ефективності їх діяльності. Особливо надійні дані надає соціометричний метод у

поєднанні з іншими методами дослідження.

Дата добавления: 2015-05-24