Пояснювальна записка. Сьогодні цілком очевидно, що політика знаходиться в самій середині практично всіх процесів та явищ, які відбуваються в світі

Сьогодні цілком очевидно, що політика знаходиться в самій середині практично всіх процесів та явищ, які відбуваються в світі, впливаючи як безпосередньо, так і опосередковано на інтереси всіх людей на земній кулі. Тому при вивченні політичної науки дуже важливо навчитися аналізувати ці процеси і явища, виявляти причини, що їх породжують, їх особливості.

Таким чином, політична наука представляє собою міждисциплінарну інтегруючу науку, для вивчення якої потрібні досягнення багатьох гуманітарних наук. Це наука про перетворюючі можливості соціальних агентів та інститутів. Політологія має водночас комплексний і проблемний характер.

Політична наука (або політологія) в Україні – молода, але повноправна наука як соціальний інститут з чисельними і організованими кадрами вчених, викладачів, студентів.

Вона досліджує інституціональні форми політики і влади, функції політики і влади, політичних систем і структур, політичної організації суспільства, політичних процесів (управління та ін.), типології влади, її засобів і цілей політики; теорії внутрішньої та зовнішньої політики, політичної стратегії і тактики, техніку організації влади, прийняття рішень, роботи апаратів управління, дослідження конкретних подій і відносин, суспільної думки, виборчих процесів, пропаганди, інформації, діяльності партій, лідерів, політичних установ і т. ін.

Стан політології як науки – це показник стану самої політики. Політична наука вже не може, як це намагалася зробити класична суспільно – політична думка, бути відстороненою від політичної практики, від практики влади і боротьби за владу. Прикладна орієнтація політології разом із відношенням політичних владних сил до її результатів та рекомендацій є важливою умовою формування наукової політики.

Вивчення політичної науки є одним з важливих напрямків впровадження нової концепції гуманітаризації освіти. Звідси витікає мета політології як навчальної дисципліни – представити єдину, узагальнену картину взаємодії різноманітних факторів, які в своїй сукупності дають картину соціуму, всього колективного суспільного життя; сформувати у студентів певну політичну культуру, політичний менталітет, а на основі цього - активну життєву позицію.

Політологія покликана сприяти подоланню стереотипних уявлень про політику як арену боротьби, протистояння, виникнення конфліктів і утвердження в суспільстві свідомості її розуміння як засобу інтегрування інтересів соціальних суб’єктів, досягнення громадянського миру, соціальної та національної злагоди, консенсусу. Йдеться, передусім, про необхідність постійного наукового пояснення та прояснення політичної практики посткомуністичних перетворень.

Для досягнення цієї мети перед зазначеною дисципліною стоять такі головні навчальні завдання:

1).при вивченні цієї дисципліни пріоритет повинен віддаватися комплексному та самостійному аналізу проблем, а не вивченню окремих, не пов’язаних між собою положень і фактів;

2).зусилля викладача мусять бути направлені не на пасивне сприйняття студентами знань, а передовсім на розвиток навичок у них аналітичного мислення;

3). теорію та фактичний матеріал студент повинен вміти застосовувати для визначення напрямків своєї практичної діяльності.

Формулюючи свої цілі відповідно до імперативів часу, виробляючи відповідні підходи, політологія як наукова дисципліна може не тільки внести поважний вклад у визначення шляхів прогресивного розвитку суспільства, але й сприяти відновленню автентичного, неспотвореного обличчя політики.

Вимоги до знань і вмінь студентів

Вивчення курсу “Політологія” повинно сформувати у студентів систему логічно завершених базових знань про політику, адекватних їм умінь і навичок, а також надасть можливості:

Знати:

• предмет і методи політичної науки взагалі і української зокрема, її функції та структуру;
• історію політичних вчень, їх особливості на кожному історичному етапі;
• закони здійснення політики, політичного життя суспільства, політичних явищ та процесів;
• теоретичні основи політичної влади, демократії;
• природу і соціальну сутність політичних еліт та політичного лідерства;
• місце і роль політичної системи суспільства;
• місце, роль і значення держави та політичних партій і рухів у політичній системі суспільства;
• сутність, структуру, типи політичної культури, шляхи її формування та сучасний стан в Україні;
• поняття, об’єкт та методологічні засади етнополітології;
• механізм функціонування політичних інститутів і способів політичної діяльності;
• інноваційні дійові методики політичного аналізу і прогнозу, здійснення ефективної політики;
• основи політичного маркетингу та менеджменту;

Вміти:

• чітко оперувати і володіти понятійно – категоріальним апаратом політичної науки;
• орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;
• виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистісного внеску в суспільно – політичне життя;
• розуміти сенс і основні напрямки розвитку світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному світі;

• опанувати навички політичної культури, вміння застосовувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.
• критично переосмислювати політичне буття своєї країни і світу;
• шукати нові підходи до аналізу політики як соціального феномену;
• постійно оновлювати свої знання про політичні явища та процеси, що відбуваються;
• систематизувати свої переконання, чітко їх формулювати;
• оволодівати навичками наукової дискусії;
• осмислювати унікальний досвід посткомуністичної доби;
• розширювати обрії своїх політичних уявлень;
• орієнтуватися в досить складному політичному житті своєї країни, програмах та гаслах політичних партій, рухів, блоків, окремих політиків;
• надавати науково обґрунтований прогноз стану політичних явищ та процесів;
• формувати цінності орієнтації, політичні переконання, і на основі цього займати активну життєву позицію.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточний і рубіжний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу.

В процесі здачі екзамену, заліку з дисципліни «Політологія» студенти повинні вільно орієнтуватись в питаннях і проблемах курсу, здійснювати аналізкультурологічних проблем, а також проблем національної і регіональних культур. Знати їх першоджерела, знатисучасні проблеми розвитку культури. Вміти правильно висловлювати свою думку.

Семестровий контроль проводиться у вигляді екзамену. Рівень знань студентів оцінюється за параметрами:

„Відмінно" виставляється за умов, які задовольняють зазначені вимоги. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичні запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено.

„Добре" виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на два питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на два питання. При цьому розв'язання задачі обов'язкове.

„Задовільно" виставляється за умови, коли студент дає відповіді на одне питання, або недостатньо висвітлює два теоретичних питання та допускає помилки при розв'язанні практичного завдання.

„Незадовільно" виставляється в тих випадках, коли відповідь не відповідає хоча б одному з оціночних критеріїв або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Сума балів	Оцінка ЕСТS	оцінка за національною шкалою
екзамен	залік
90-100	A	«5» відмінно	зараховано
82-89	B	«4» («дуже добре», вище середнього рівня з кількома помилками)
74-81	C	«4» («добре», в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
64-73	D	«3» («задовільно», непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-63	E	«3» («задовільно», виконання задовольняє мінімальні критерії)
35-59	FX	«2» («незадовільно») із можливістю повторного складання	не зараховано
1-34	F	«2» («незадовільно») із обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Дата добавления: 2015-05-24