У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?

У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?

Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?

Принцип ґрунтовності знань вимагає, по-перше, тривалого збереження в пам'яті учнів теоретичних відомостей, що виявляється в легкому і правильному відтворенні їх, у вмінні зв'язувати з ними нові відомості, і, по-друге, опанування на їх основі уміннями та навичками, що дають учням можливість надійно й упевнено застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

Навчання має сенс, якщо учні ґрунтовно засвоюють необхідні знання, на основі яких у них формуються уміння та навички. Ґрунтовними знаннями варто вважати такі, які добре усвідомлені, систематизовані, пов'язані з практикою, стають надбанням довготривалої пам'яті. Добре засвоєні знання є не тільки ті, що включені до фонду пам'яті, а передусім ті, що стали інструментом мисленнєвої діяльності. Тверде засвоєння головного, суттєвого, що є передумовою подальшого просування в навчальному процесі, приносить радість учневі, стимулює пізнавальну діяльність, виступає важливим чинником інтелектуального розвитку.

Навчання ґрунтується на об'єктивній закономірності пізнавальної діяльності: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Практика є попереднім поштовхом до пізнання та критерієм перевірки достовірності пізнавальної діяльності. Отже, навчання лише тоді буде успішним, коли особистість постійно відчуватиме корисність здобутих знань у задоволенні життєвих потреб. Адже мета навчальних закладів — підготовка людини до продуктивної праці, до активної, свідомої діяльності у сфері створення духовних і матеріальних цінностей.

Принцип доступності навчання ґрунтується на необхідності зважати на природні особливості й можливості учнів певних вікових груп з урахуванням індивідуальних особливостей фізичного та психічного розвитку кожної особистості. Реалізуючи вимоги цього принципу, педагог не повинен підпорядковуватися наявному рівню фізичного й соціально-психічного розвитку вихованця, а вести його за собою, орієнтуватися на ближчу зону його розвитку.

Доступність визначається віковими можливостями учнів з погляду типових особливостей фізичного, психічного та соціального розвитку. Проте пропоновані навчальні завдання не мають бути легкими, оскільки вони не сприятимуть розвитку особистості, не стимулюватимуть його. Вони мають бути такими, щоб учні певної вікової групи справлялися з ними при достатньому напруженні фізичних і психічних сил. Легкість не сприяє активності. Долаючи значні труднощі під час навчання, особистість отримує задоволення не тільки від оволодіння певною сумою знань, а й від психологічного відчуття подолання труднощів.

Дата добавления: 2015-05-24