Яке місце у навчальній діяльності займають екскурсії?

Яка функція семінарських занять?

Які завдання практикумів?

Які особливості факультативних занять?

Факультативні заняття об'єднують учнів за інтересами і спрямовані на поглиблення знань з окремих дисциплін або наукових проблем. їх проводять з невеликою групою учнів з періодичністю, визначеною робочим планом. З кожного факультативу розробляють навчальні програми. Вони можуть бути державними або авторськими.

З погляду освітніх завдань можна виокремити такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних дисциплін, з вивчення дисциплін професійної спрямованості (програмування, обслуговування комп'ютерної техніки та ін.), міжпредметні факультативи тощо. Кожен вид факультативних занять може бути теоретичним, практичним або комбінованим.

Практикуми передбачають залучення учнів до системи самостійного виконання практичних завдань на основі оволодіння теоретичними знаннями і з метою формування необхідних умінь та навичок. Така форма навчальної роботи якнайкраще сприяє реалізації вимог принципу поєднання навчання з практикою, оволодіння учнями політехнічними знаннями, підготовки їх до свідомого вибору професії. Як приклад можна назвати такі практикуми: з електротехніки, на пришкільних земельних ділянках, з комп'ютерної техніки та кулінарної справи.

Результатом участі у практикумах можуть бути виставка учнівських робіт, творчі звіти тощо.

Семінари — це специфічна форма організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з метою поглибленого вивчення окремих тем чи проблем. Семінари проводять у старших класах у повному складі класного колективу. Учитель завчасно визначає тему, мету, план, рекомендує необхідну літературу, індивідуальні завдання для учнів. Результати такої попередньої самостійної роботи учні оформляють у вигляді рефератів, тез виступів, конспектів наукової літератури, добору рисунків, таблиць, статистичних матеріалів.

Оскільки семінар з погляду етимології цього слова (від лат. seminarium — розсадник) означає форму поширення знань, то в процесі підготовки і безпосереднього проведення семінарських занять уся діяльність педагога й учнів має бути спрямована на розширення теоретичних знань вихованців з окремих проблем. Важливо забезпечити самостійність учнів щодо висловлювання власних суджень з тих чи тих питань, створення умов для дискусій, суперечок, формування у вихованців толерантності.

Екскурсія (від лат. excursio — поїздка, прогулянка) — колективне відвідування музеїв, виставок, підприємств, довкілля з пізнавальною метою.

Навчальна екскурсія — це форма роботи, спрямована на вивчення учнями при керівній ролі вчителя певних явищ, процесів, предметів через безпосереднє їх сприймання і спостереження в конкретному виробничому, природному середовищі. Завдання екскурсій: збагачувати знання учнів; встановлювати зв'язок теорії з практикою; розширювати політехнічні знання; розвивати творчі здібності учнів, їх спостережливість, естетичні смаки, актуалізувати пізнавальні інтереси; формувати науковий світогляд; сприяти професійній орієнтації.

Існують різні підходи до класифікації екскурсій. Вирізняють програмні (виділені в навчальних програмах) і позапрограмні (визначаються учителями залежно від наявного виробничого та природного середовища) екскурсії.

За змістом розрізняють виробничі, біологічні, географічні, краєзнавчі, мистецькі екскурсії.

У процесі підготовки та проведення екскурсії треба дотримуватися певних вимог — організаційних, дидактичних і виховних. Важливе місце має посідати питання техніки безпеки і здоров'я вихованців.

У системі екскурсійної роботи виділяють чотири етапи:

1) теоретично-практична підготовка (до початку екскурсії учні мають оволодіти теоретичними знаннями стосовно об'єктів спостереження);

2) інструктаж (ознайомлення з метою і об'єктом екскурсії; підготовка необхідних засобів (планшети, карти, олівці, фотоапарати); правила поведінки на об'єктах екскурсії, дотримання техніки безпеки та ін.);

3) проведення екскурсії (повторення плану екскурсії; огляд об'єктів; зосередження довільної уваги, фіксація головного, суттєвого; відбір необхідного матеріалу (записи, замальовки, світлини тощо); паузи для відпочинку; загальні підсумки);

4) заключний етап (пов'язаний із систематизацією та опрацюванням матеріалів екскурсії) — складання звітів; систематизація зібраного матеріалу; підготовка виставок; виготовлення гербаріїв, колекцій тощо).

Дата добавления: 2015-05-24