![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Підземні води
Озера Озеро — водойма, яка утворилася в природному заглибленні суходолу — озерній улоговині. Озера належать до водойм з уповільненим стоком або безстічних. Від моря озеро відрізняється відсутністю зв’язку з океаном. Озера займають близько 2,1 млн. км2 (майже 1,4 % площі суходолу).
Види озер за походженням озерних улоговин
Найбільші озера світу
Болота Болото — надмірно зволожена ділянка суходолу зі специфічною вологолюбною рослинністю та шаром торфу не менше ніж 30 см. Болота займають близько 2 % від загальної площі поверхні Землі. Болота виникають унаслідок перезволожування ґрунту та заростання водойм. Залежно від умов живлення виділяють верхові, низинні та перехідні болота. Верхові болота живляться атмосферними опадами, зазвичай розташовані на вододілах. Низинні болота виникають у місцях виходу на поверхню або близького залягання підземних вод. Перехідні болота поєднують обидва типи живлення. Болотам належить важлива роль у природі. Вони зволожують повітря навколишньої території, регулюють стік поверхневих вод, є місцем поширення багатьох видів тварин та рослин. У болотахнагромаджується торф, який використовують як паливо, добриво та хімічну сировину. Після осушення болотні ґрунти мають високу родючість. Підземні води — це води, які залягають у верхніх шарах земної кори в рідкому, твердому та газоподібному стані. На підземні води припадає близько 23 % всієї прісної води на Землі. Більша частина підземних вод утворюється внаслідок просочування в глибину Землі атмосферних опадів або конденсації водяної пари безпосередньо в ґрунті. Гірські породи, що складають земну кору, мають різну водопроникність. Деякі легко пропускають воду (наприклад, пісок, гравій), тому їх називають водопроникними. Інші (наприклад, глина, граніт) — затримують воду, тому називаються водотривкими. На водотривких шарах вода затримується, заповнює пустоти та тріщини водопроникного шару гірських порід та утворює водоносний горизонт.
Види підземних вод
Льодовики та баготорічна мерзлота Льодовики — природні рухливі нагромадження льоду на земній поверхні, які утворюються із твердих атмосферних опадів у районах із низькими температурами повітря. У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води нашої планети — 69 % запасів. Льодовики займають близько 10,5 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн. км2. Вивченням льодовиків займається наука гляціологія. Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище за снігову лінію. Снігова лінія — це умовна межа, вище за яку температура повітря становить нижче 0 °С та відбувається накопичення снігового покриву. За районами утворення розрізняють гірські та покривні (материкові) льодовики. Гірські льодовики утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики розташовані в Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. Покривні льодовики, які поширені на материках, мають велику потужність. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %. Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі, які не розмерзаються протягом року. Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — розташований у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 575; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |