Які мали відношення до організації географічної освіти

БІЛЕЦЬКИЙ Федір Григорович народився 5 червня 1879 р. в селі Тиниця Конотопського повіту (тепер – Бахмацький р-н) Чернігівської губернії. Батько походив із селян, служив конторником на залізниці в Києві. Закінчивши школу, вступив до Київського реального училища, а в 1904р. закінчив агрономічний факультет Київського політехнічного інституту. Після цього працював агрономом у приватних маєтках.

З 1905 по 1908 рр. служив повітовим агрономом Кролевецької земської управи. У 1909 – 1911 рр. проводив наукові роботи по вивченню зволоження поволзьких степів поблизу Самари. В 1911 – 1916 рр. працював членом землеустрійної комісії у Петрозаводську. У 1917 – 1918 рр. був головою спілки споживчих товариств і викладачем сільського господарства у Петрозаводській учительській семінарії. У 1918 – 1919 рр. був завідувачем губернського відділу освіти у Петрозаводську. В 1919 – 1920 рр. завідувач відділу сільськогосподарської освіти Народного комісаріату освіти у Москві. З 1920 р. переїздить до Харкова, де очолює відділ сільськогосподарської освіти. З 1921 по 1923 рр. працював директором профшколи у Старому Мерчику на Харківщині. Упродовж 1923 – 1925 рр. був директором Менівського сільськогосподарського технікуму на Чернігівщині. З 1925 завуч і викладач Полтавського сільськогосподарського технікуму, перетвореного у 1929 р. на інститут. Був першим завідувачем кафедри рослинництва сільськогосподарського інституту, і з 1929 до 1962 рр. керував нею.

З грудня 1929 р. за сумісництвом - професор Полтавського інституту народної освіти (викладач агрономічних дисциплін). У 1930 р., в зв’язку із перетворенням ПІНО на ПІСВ, Ф.Г. Білецький був призначений завідувачем кафедри землезнавства та сільського господарства (в 1931 р. перейменовану в кафедру агрономічних наук, а в 1932 – кафедру реконструкції сільського господарства). Звільнений 8.10.1933 р. у зв’язку зі зміною концепції навчання (перетворенням ПІСВ в педінститут). Разом з ним звільнені й більшість його колег. Федір Григорович не тільки керував кафедрою, на якій викладались географічні дисципліни, але й сам у 1930/1931 н.р. викладав курс ґрунтознавства з хліборобством.

Заслужений діяч науки УРСР, професор. Поряд з викладацькою роботою підтримував постійний зв’язок із виробництвом, був одним із організаторів створення колгоспів на Полтавщині, надавав їм консультативну допомогу, читав лекції, організовував проведення практичних заходів на селі. У 1948 р. був нагороджений орденом Леніна. Опублікував 76 наукових праць. У 1960 р. отримав звання заслуженого діяча науки УРСР.

Помер Федір Григорович Білецький у 1967 р. в Полтаві.

Деякі праці Ф.Г. Білецького: 1. К вопросу о гидрологии Новокузнецкого края, 1910. 2. Курс общего земледелия, 1924. 3. Курс почвоведения, 1924.

Джерела: Центральний державний архів вищих органів влади. – Фонд 166. – Опис 12. – Справа 565.

ЄРМАК Олександр Петрович

Народився 5 лютого 1944 р. в місті Полтава в робітничій родині. У 1962 році закінчив середню школу в селі Ковалівка Полтавського району. Щоб отримати стаж для вступу на гуманітарний факультет, упродовж 1962-1965 років працював на підприємствах Полтави (на робітничих посадах). В 1965 році вступив на історико-філологічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г.Короленка, включився в наукову й громадську роботу, був ленінським стипендіатом. Відразу ж по закінченню інституту, з вересня 1969 р. працює в цьому вузі на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри історії СРСР і УРСР, завідувача кафедри спеціальних історичних дисциплін і географії (1990-2000), доцента, а з 2013 р. – професора кафедри історії України. Кандидат історичних наук (1975). Викладає історіографію історії України, історичне краєзнавство, архівознавство та музеєзнавство. Автор понад 300 наукових праць з історії України, історіографії, історичного краєзнавства. Лауреат обласних премій імені Панаса Мирного, імені Леоніда Бразова, премії Полтавської міськради імені Самійла Величка. Відмінник освіти України, заслужений діяч науки і техніки України (2007).

В 1990 році О.П. Єрмаку, як історику, випала нелегка місія керувати становленням нововідкритої спеціальності «Географія», як другої в поєднанні зі спеціальністю «Історія». Головну увагу він приділяв забезпеченню спеціальності обладнанням та наочністю, чіткому веденню документації. Був співорганізатором перших наукових конференцій з географічного краєзнавства.

Джерела інформації по О.П. Єрмака:

Год Б.В. Його покликання – пошук // Історична пам’ять. – 2004. – № 1. – С. 202-206.

Демиденко Т.П. Вірність як життєва позиція: Олександр Петрович Єрмак // Краєзнавство. – 2013. - № 4. – С. 86-97.

КРАВЧЕНКО Петро Анатолійович

Народився 8 березня 1953 року у с. Волинка Сосницького району Чернігівської області.

У 1980 році закінчив філософський факультет, у 1987 році аспірантуру при кафедрі історії філософії Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1988 р. Петро Анатолійович захистив кандидатську дисертацію «Освоєння як форма відношення до філософської спадщини». У 2001 р. в Інституті філософії НАН України успішно захистив докторську дисертацію «Інтеграція вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державотворчу концепцію».Доктор філософських наук, професор.

Починаючи з 1980р. і до сьогодні Петро Анатолійович працює в Полтавському національному педагогічному інституті імені В.Г.Короленка. Декан історичного факультету (1989-1997, 2002 – до цього часу), завідуючий кафедрою філософії (з 1992 року).

В перший же рік діяльності П.А. Кравченка на посаді декана в 1989 р. започаткована спеціальність «Географія», як друга, у поєднанні зі спеціальністю «Історія». З того часу підготовка майбутніх учителів географії здійснюється на історичному факультеті. Під його керівництвом ліцензовано та неодноразово акредитовано спеціальності «Історія», «Географія» за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

Забезпечує стабільну роботу факультету впродовж багатьох років. Член вченої ради університету, керує роботою аспірантів і магістрантів.

Голова Полтавської обласної громадської ради освітян і науковців України. Головний редактор філософського фахового журналу «Філософські обрії».

Сфера наукових інтересів професора Кравченка П.А. пов’язана із соціальною філософією, філософією історії, проблемами сучасної політичної культури та державотворення. Є членом атестаційної комісії державної інспекції навчальних закладів при Міністерстві освіти і науки України. Заслужений працівник освіти України.

Автор (співавтор) понад 300 наукових і навчально-методичних публікацій, зокрема: «Політологія», навчальний посібник (2000);«Вітчизняний культурно-історичний досвід у системі державотворення» (2001);«Історія України. Компаративні нариси» (2002);«Українське козацтво», історичний нарис (2007).

ГОД Борис Васильович

Народився 18.08.1960 р. у м. Бобровиця Чернігівської області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1983) за спеціальністю «Історик. Викладач». З вересня 1983 р. працює в Полтавському державному педагогічному інституті (нині – ПНПУ імені В.Г.Короленка) на посадах від асистента – до завідувача кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії, професора (з 2002 р.); декана історичного факультету (в 1997-2002 роках); проректора університету з науково-педагогічної роботи (з 2009 р.). Під час керівництва факультетом, у 1999 році ініціював ліцензування спеціальності «Географія» як першої.

Чудовий лектор, який користується повагою і авторитетом серед студентів;вмілий організатор діяльності колективів на займаних посадах. Кандидат історичних наук (1992), доктор педагогічних наук (2006), професор (2006), відмінник освіти України (1996). Фахівець зі всесвітньої історії нового й новітнього часу та історії педагогіки епохи Відродження. Автор близько 250 наукових праць. Лауреат обл. премії імені Панаса Мирного (2007).

Публікації про Б.В. Года: Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю): Довід. – К.-Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 46; Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довід.: Сер. «Українські історики». – К.: Інститут історії НАНУ, 2006. – Вип. 2. – Ч. 3. – С. 48.

Інформація про випускників стаціонару спеціальності «Географія»

Дата добавления: 2015-05-24