Аналіз накладних витрат за експортно-імпортними операціями

Аналіз ефективності імпортних операцій

Аналіз ефективності експортних операцій

Аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах передусім організувати їх облік, що забезпечить отримання необхідної достовірної інформації про продаж (купівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані з реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:

– розраховується беззбиткова зовнішньоторговельна ціна експортного товару (при відомих витратах відповідно до базисних умов постачання);

– розраховується максимально прийнятні витрати на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

– розраховується економічна ефективність експорту товару.

При визначенні економічної ефективності імпортної діяльності підприємства доцільно виділити дві групи:

– показники ефективності імпорту товарів виробничого призначення;

– показники ефективності імпорту товарів народного споживання.

Визначення економічної ефективності та ефекту імпортної діяльності підприємства можна проводити у наступній послідовності:

а) розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни імпортного товару народного споживання відповідно до базисних умов постачання (при відомій його внутрішній вартості);

б) розрахунок мінімально допустимої вартісної оцінки імпортного товару народного споживання (при відомій зовнішньоторговельній ціні відповідно до базисних умов постачання);

в) розрахунок економічної ефективності імпорту товару народного споживання;

г) розрахунок економічної ефективності імпорту товарів виробничого призначення.

Показники ефективності ряду імпортних угод доцільно використовувати на підприємстві: при закупівлі продукції на зовнішньому ринку; аналізі імпортної діяльності за попередні роки; плануванні імпортної діяльності, визначенні імпортної політики підприємства – технічної або соціальної.

Аналіз накладних витрат за експортно-імпортними операціями передбачає оцінку доцільності й обґрунтованості витрат з перевезення продукції, її зберігання і реалізації з урахуванням курсів валют.

Першим етапом при здійсненні такого аналізу є визначення узагальнюючого показника відносно рівня накладних витрат у грошових одиницях (Р_нв) за формулою:

,

(6.3)

де В_н – накладні витрати по експорту за рік;

С – собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за рік.

Наприклад, сума накладних витрат по експорту за рік, понесених підприємством складає 41000 грн., собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за рік склала 164000 грн., тоді:

Отже, на кожну гривню виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) припадає 0,25 грн. накладних витрат.

Аналогічно розраховується вказаний показник щодо імпорту товарів. Причому, розраховані показники відносного рівня накладних витрат щодо експорту та імпорту порівнюють з аналогічними показниками за попередні роки і дають оцінку відносній зміні величини накладних витрат (табл. 6.6).

Таблиця 6.6 – Аналіз рівня накладних витрат щодо експорту

Рік	Сума накладних витрат щодо експорту за рік. тис. грн.	Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за рік, тис. грн.	Відносний рівень накладних витрат, %	Абсолютне відхилення, тис. грн.
базисний	ланцю­говий
	183,00	2437,00	7,51	-	-
	79,00	144,00	54,86	+ 47,35	+ 47,35
	174,00	3817,00	4,56	-2,95	- 50,30
	73,00	1670,00	4,37	-3,14	-0,19
	23,00	917,00	2,51	- 5,00	-1,86

Отже, на підприємстві спостерігається тенденція до зниження рівня накладних витрат щодо експорту, хоча в 2-му році відбулося збільшення рівня накладних витрат, що пояснюється значною відстанню перевезення товарів, а також високими надбавками на нестандартні товари, що перевозилися.

Починаючи з 3-го року, підприємство перевозить товари на значно менші відстані, скоротилася частка нестандартних товарів у загальній структурі експорту, а також використовується більш прийнятний спосіб та умови перевезень, крім того скоротився час зберігання товарів і, відповідно, витрати, пов'язані з цим.

Наступним етапом є вивчення факторів, які визначають зміни кожної статті абсолютного рівня накладних витрат.

Перелік основних факторів за найважливішими статтями накладних витрат наведено в табл. 6.7.

Таблиця 6.7 – Аналіз рівня накладних витрат щодо експорту

Стаття витрат	Фактори
Перевезення товарів	Кількість (вага) вантажу Радіус (дальність) переве­зень Ставка по перевезенню (тариф, фрахт, Спосіб та умови перевезення
Перевалка товарів	Кількість (вага) вантажу Ставка по перевантажу­ванню (за 1 тонну) Надбавка по нестандартним ва­нтажам та важковантажним
Зберігання товарів	Кількість (вага) вантажу Спосіб зберігання Час зберігання Ставка за зберігання

Аналіз накладних витрат доцільно проводити в розрізі окремих видів продукції (робіт, послуг, товарів). Повну ж картину всього товарообороту можна одержати шляхом узагальнення чинників.

Приклад розрахунку впливу факторів на суму витрат по зберіганню товару «А» наведено в табл. 6.8.

Таблиця 6.8 – Вихідні дані для факторного аналізу

№ з/п	Стаття витрат	Один. виміру	1-й рік	2-й рік	Відхилення.
	Витрати по зберіганню	тис. грн.	1218,00	1317,60	+ 99,60
	Фактори:
2.1	Вага	т	15000,00	18300,00	+ 3300,00
2.2	Середній строк збері­гання	днів	14,00	10,00	- 4,00
2.3	Середня ставка за збері­гання за один тонно-день	грн.	5,80	7,20	+ 1,40

Розрахунок проведемо, використовуючи спосіб ланцюгових підстановок:

1. Визначимо як вплинула на загальну суму витрат на зберігання зміна ваги:

18300 х 14 х 5,80 = 1485,96 тис. грн.;

1485.96 – 1218,00 = 267,96 тис. грн.

2. Визначимо, як вплинула на загальну суму витрат по зберіганню зміна середнього строку зберігання товару:

18300 х 10 х 5,80 = 1061,4 тис. грн.;

1061,4 - 1485,96 = - 424,56 тис. грн.

3. Визначимо як вплинула на загальну суму витрат по зберіганню зміна середньої ставки за зберігання за один тонно-день:

1317,6 - 1061,14 = + 256,20 тис. грн.,

Підсумковий приріст витрат на зберігання:

256,2 - 424,56 + 267,96 = + 99,60 тис. грн.

Отже, збільшення ваги товарів у звітному році на 3300 тон порівняно з попереднім роком призвело до збільшення суми витрат на зберігання на 267,96 тис. грн.; зменшення кількості днів зберігання товару у звітному році на 4 дні призвело до зменшення суми витрат на зберігання на 424,56 тис. грн.; збільшення середньої ставки за зберігання за один тонно-день на 1.40 грн. у звітному році порівняно з попереднім призвело до збільшення суми витрат на зберігання товару «А» на 256,20 тис. грн. У цілому зміна всіх факторів призвела до збільшення суми витрат по зберіганню у звітному році на 99,60 тис. грн. порівняно з попереднім.

Наступним етапом є вивчення причин відхилень за кожним фактором і виявлення можливості зменшення рівня накладних витрат на перспективу.

Аналіз рівня накладних витрат та вплив факторів на його зміну здійснюється аналогічно.

Дата добавления: 2015-05-24