Наш край у роки Другої світової та Великої вітчизняної воєн

Білет № 26

Причини поразки Директорії

• Суперечлива внутрішня політика, у тому числі нерозв’язне аграрне питання.

• Позбавлення політичних прав значної частини українських громадян.

• Розквіт отаманства, наростаюча анархія в суспільстві.

• Особисте протистояння лідерів — В. Винниченка та С. Петлюри.

• Заборона вживання російської мови.

• Неспроможність стати на перешкоді єврейським погромам.

• Нерозбірливе закриття національних установ, створених за часів гетьмана.

• Незадовільна підготовка та організація армії.

• Складна зовнішньополітична ситуація (територія України стала ареною битви для військ Радянської Росії, білогвардійців, Антанти, поляків)

Симон Петлюра

Симон Васильович Петлюра — український державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил.

Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.), голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.).

У лютому 1919 р. вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР, отримавши практично диктаторські повноваження. С.Петлюра конфліктував з В.Винниченком.

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і Радянського Союзу – А.Гітлера і Й.Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати в світі. Криваві вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. Та мир, що тримався на таємній угоді, виявився нетривким. 22 червня 1941 року Німеччина розпочала війну проти Радянського Союзу.

Територію України окупанти захопили повністю. На ній постійно точилися криваві бої, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мирних жителів. За роки війни в Україні було зруйновано чи спалено 714 міст і містечок, 28 тисяч сіл, 10 мільйонів осіб залишилися без притулку, було знищено тисячі підприємств, шкіл, лікарень. Та найбільше лихо для України становили людські втрати. Мільйони українців гинули на фронті, мільйони – у нацистських таборах смерті, від пожеж і бомбардувань, від голоду й хвороб. Тільки в Києві, у Бабиному Яру, гітлерівці розстріляли понад 100 тисяч осіб.

Друга світова війна, ВВВ в Запоріжжі

В роки Другої світової війни місто протягом двох років — з 4 жовтня 1941 по 14 жовтня 1943 знаходилось під владою німецьких окупантів. Перше бомбардування Запоріжжя німецькі війська вчинили 22 липня 1941 року, а 18 серпня 1941 року німецьким військам вдалося захопити правобережну частину міста і розпочати наступ на острів Хортиця.

Захоплення міста німецьким військам вдалося здійснити 4 жовтня 1941 року. Німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року запустили нове обладнання гідроелектростанції німецького виробництва. Запоріжжя займало значне місце у планах німецького командування, місто кілька разів відвідував А. Гітлер. Для оборони міста від радянських військ німці спорудили Східний оборонний вал, підсилений мережею дотів та протитанковим ровом завширшки 5-6 м і глибиною 3-4 м, на найнебезпечніших ділянках було влаштовано мінні поля.

12-14 жовтня 1943 року місто було відвойовано силами 8-ї гвардійської армії генерала В. Чуйкова. Штурм міста увійшов в історію як перший успішний нічний танковий штурм великого міста. Острів Хортиця та правобережна частина міста були відвойовані до 30 грудня 1943 року. При обороні правобережної частини міста німецькі війська намагалися підірвати греблю ДніпроГЕСу, однак радянським розвідникам вдалося знешкодити дріт, який вів до вибухівки і в такий спосіб запобігти руйнуванню греблі. Пізніше подвиг радянських солдатах було увічнено у численних пам'ятниках, а їх імена — в назвах запорізьких вулиць.

Дата добавления: 2015-05-24