Білорусь

Польща

Росія

Італія

Площа — 301,2 тис. км² (удвічі менше за територію України).

Кількість населення — 58,5 млн. осіб (2007).

Італія розташована на півдні Європи, на перетині важливих транзитних шляхів. її територія складається з трьох частин: материкової (близько 1/3 площі), півострівної (Апеннінський півострів) і острівної (острови Сицилія, Сардинія й низка дрібних островів). Італія — морська країна, близько 80 % її кордонів — морські, її береги омивають п’ять морів: Лігурійське, Тірренське, Іонічне, Адріатичне й Середземне. Італія межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією. У межах Італії існують дві анклавні держави — Ватикан і Сан-Марино.

Італія — густонаселена країна. Середня густота населення складає 193 особи/км², але розміщене населення дуже нерівномірно.

Для Італії характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні внутрішні і зовнішні міграції населення.

Італія — однонаціональна країна, близько 94 % населення якої складають італійці, на півночі є невеликі групи французів, німців і словенців.

Близько 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Турині.

Італія є високорозвиненою постіндустріальною країною. На відміну від інших розвинених країн Західної Європи, у територіальній структурі її господарства існують контрасти між розвиненою північчю і відсталим півднем.

У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією машинобудування, текстильної та швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, цитрусові). У той самий час сільське господарство залишається «слабкою ланкою» італійської економіки. Провідною його галуззю є рослинництво.

Провідною галуззю обробної промисловості є машинобудування.

Важливе значення має автомобілебудування, що випускає легкові автомобілі, вантажівки й моторолери. У структурі обробної промисловості Італії друге місце (після машинобудування) посідає текстильна та швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття.

Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості.

Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й вугіллі, власному природному газі й гідроресурсах. Понад 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють головним чином на мазуті.

Підприємства харчової промисловості, що спеціалізуються на виробництві макаронів (спагеті), продукції з томатів і виробництві напоїв (особливо вин), розосереджені по всій території країни.

У сільському господарстві Італії зайнято близько 14 % економічно активного населення.

Величезну роль у сільському господарстві Італії відіграє традиційне виноградарство. За збором винограду Італія постійно змагається з Францією за перше місце у світі.

Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці — залізничний.

Провідними галузями сфери послуг в Італії є туризм і готельний бізнес. Кількість туристів, що відвідують країну, становить більше ніж 50 млн. осіб на рік.

Площа — 17,08 млн. км² (у 28 разів більша за територію України).

Кількість населення — 142,0 млн. осіб (2007).

Росія є найбільшою за площею державою світу, що розташована одночасно у двох частинах світу: 1/3 — у Східній Європі, а 2/3 — у Північній Азії. Офіційна назва — Російська Федерація. До складу держави входять також Калінінградська область (на заході від основної території країни, відділена від неї Латвією та Литвою) і низка островів у Північному Льодовитому й Тихому океанах. На суходолі Росія межує з 14 державами. Дві третини російських кордонів — морські.

Для населення Росії характериним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні міграційні процеси (виїзд до розвинених країн, приплив робочої сили із сусідніх країн). Населення по території країни розміщено нерівномірно. Середній показник густоти населення низький — 8,3 особи/км².

Рівень урбанізації Росії досить високий — 74 %.

Росія — багатонаціональна держава, на території якої проживають представники понад 120 націй і народностей.

Росія, як і інші постсоціалістичні країни, зараз здійснює перехід до ринкової економіки.

Провідну роль у господарстві Росії відіграє промислове виробництво, представлене практично всіма галузями добувної й обробної промисловості. Провідними галузями є машинобудування, металургія й хімічна промисловість, які спираються на потужний паливно-енергетичний комплекс.

Провідною галуззю паливної промисловості є нафтогазова. За видобутком природного газу Росія посідає перше місце у світі, за видобутком нафти — третє. Електроенергетика в основному базується на ТЕС, які працюють на кам’яному та бурому вугіллі, горючих сланцях, природному газі, торфі. Російські ГЕС є найпотужнішими в світі. На АЕС припадає близько 10 % від загального виробництва електроенергії.

Чорна металургія працює на власній сировині та паливі. Основні металургійні бази —Центральна (Москва, Липецьк, Череповець, Новий Оскол, Електросталь), Уральська (Нижній Тагіл, Челябінськ, Магнітогорськ), Сибірська (Новокузнецьк, Красноярськ, Комсомольськ-на-Амурі). Кольорова металургія добре розвинена, виплавляють мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк, олово, титан, магній.

Особливістю промисловості Росії є наявність потужного військово-промислового комплексу (ВПК). ВПК Росії — це система підприємств, що виробляють бойову техніку, озброєння й боєприпаси. ВПК зосереджує найбільш кваліфіковані кадри, кращу техніку і організаторів виробництва.

У сільському господарстві переважає тваринництво.

Транспорт Росії добре розвинений. Провідне місце в транспортній системі посідає залізничний транспорт.

У Росії, що має розгалужену мережу внутрішніх водних шляхів, великою є роль річкового транспорту. Морський транспорт Росії обслуговує в основному зовнішню торгівлю. У зв’язку з інтенсивним розвитком нафто й газовидобутку в Росії в останні десятиліття зросла роль трубопровідного транспорту. Авіаційний транспорт охоплює майже всі райони країни.

Площа — 312,7 тис. км² (майже вдвічі менша за територію України).

Кількість населення — 38,6 млн. осіб (2005).

Польща — середньорозвинена держава Центральної Європи. Сучасна територія країни сформувалась після Другої світової війни. Вигідність положення Польщі визначається виходом до Балтійського моря та транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Країна межує з Калінінградською областю Росії, Литвою, Білоруссю, Україною, Словаччиною, Чехією та Німеччиною.

Для Польщі характерним є перший тип відтворення, низький природний приріст (0,2 %о). «старіння нації».

Польща є однонаціональною країною: переважна більшість її жителів (97 %) — поляки. Решта — українці, німці, білоруси, литовці й представники інших національностей.

За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн Європи: діти й підлітки складають близько 19 % від усього населення країни, а середній вік жителів становить 36 років. Більшість поляків — католики. Середня густота населення — 123 особи/км², однак південна й центральна частини Польщі заселені більш густо порівняно з північно-східними регіонами. У містах проживає близько 63 % населення.

Польща є індустріально-аграрною країною. У 1990 р. в Польщі почався етап радикальних економічних перетворень, що дістали назву «план Бальцеровича». Із 1992 р. в Польщі почалося економічне піднесення.

Основу промисловості країни складають машинобудування, чорна й кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, цементна, вугільна галузі. Польща є одним зі світових лідерів за виробництвом рибальських суден, товарних і пасажирських вагонів, тепловозів та електровозів, дорожніх і будівельних машин. Країна посідає одне із провідних місць у Європі за видобутком кам’яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі.

Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву.

Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Зовнішні перевезення забезпечує морський, трубопровідний та авіаційний транспорт.

Оскільки Польща розташована на перетині транспортних шляхів, вона надає послуги з перевезення транзитних вантажів іншим європейським країнам.

Площа — 207,6 тис. км² (майже в три рази менше за територію України).

Кількість населення — 9,7 млн. осіб (2007).

Білорусь розташована у Східній Європі, на перетині найважливіших шляхів сполучення між Західною та Східною Європою, межує з Латвією, Росією, Україною, Польщею. Країна не має виходу до моря, що обмежує можливості для зовнішньоторговельних зв’язків.

Для населення Білорусі характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», негативне сальдо міграції.

Більшість населення — білоруси (81 %), які є корінними жителями своєї країни. У Білорусі також проживають понад 1,1 млн. росіян, 230 тис. українців, близько 400 тис. поляків.

Середня густота населення становить 49 осіб/км², урбанізація — 70,9 %.

Найбільше місто країни та її столиця з 1919 р. — Мінськ (близько 1,7 млн. осіб).

Білорусь є індустріально-аграрною країною, яка проводить економічні реформи, націлені на побудову ринкової економіки. Основою господарства країни є промисловість. Провідні галузі — машинобудування (сільськогосподарське, автомобілебудування, приладобудування, електроніка), хімічна (добрива, синтетичні волокна, шини), нафтопереробна, легка. Ліси є сировиною для лісової та деревообробної промисловості (виробництво будівельних матеріалів і меблів). Розвинена харчова промисловість (м’ясні й молочні продукти, різні консерви, цукор, борошно).

У сільському господарстві Білорусі тваринництво набагато перевищує рослинництво, оскільки дає 80 % вартості продукції сільського господарства. Його галузі виробляють м’ясні та молочні продукти, плодоовочеві вироби. У рослинництві сировинну базу для галузей харчової та легкої промисловості становлять картопля та льон. Інші сільськогосподарські рослини — жито, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки — відіграють допоміжну роль і використовуються населенням для задоволення власних потреб. Розвиток рослинництва дещо гальмується надмірною зволоженістю ґрунтів.

Транспортна система Білорусі представлена залізницями, автомобільними шляхами,трубопроводами, авіалініями. Головними видами транспорту є залізничний та автомобільний. Переважає широтний напрямок перевезення вантажів. На крайньому заході країни розташований потужний транспортний вузол — Брест. Зовнішньоекономічна діяльність Білорусі за наявності розвинутої транспортної системи дає змогу з’єднувати пострадянські країни із центрально та західноєвропейськими державами.

Дата добавления: 2015-05-24