Індонезія: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси, населення

Японія

Економіка

Основа економіки — традиційне сільське господарство — кочовий випас овець, кіз, верблюдів, вирощування пшениці, бавовни, фруктів; та ремесла (килими, вироби з шкіри).

За останні роки помітний зріст зайнятості у сфері обслуговування і торгівлі. Незважаючи на економічний прогрес в останні роки, Афганістан залишається бідною, та дуже залежною від міжнародної допомоги, сільського господарства, та торгівлі з сусідами країною.

Зайнятість населення розподілена так-Сільське господарство 80%, Промисловість 10%, Сфера обслуги 10%.

Промисловість: невеличке текстильне виробництво, мило, меблі, взуття, добрива, цемент; вручну зроблені килими; природний газ, вугілля, мідь.

Експорт: опіум, фрукти, горіхи, вручну зроблені килими, шерсть, бавовна, коштовний та напівкоштовний камінь тощо.

Партнери в експорті Пакистан, Індія, США, Німеччина.

Імпорт: споживчі товари, харчові товари, текстильні товари, продукція з нафти.

Партнери в імпорті: Пакистан, США, Індія, Німеччина, Туркменістан, Кенія, Південна Корея, Росія.

Натуральні ресурси: природний газ, нафта, вугілля, мідь, тальк, свинець, цинк, залізна руда, сіль, коштовний та напівкоштовний камінь тощо.

Шкоди економіці країни задають землетруси в гірських районах Гіндукуш, повені та посухи.

Членство у міжнародних організаціях - ООН (з 19 листопада 1946 року), Рух Неприєднання, Організація Ісламської Конференції - ОІК (з 1969 року), Азіатський банк розвитку, Азійсько-Тихоокеанський Центр об'єднаного сільськогосподарського розвитку (CIRDAP), МБРР, МВФ, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХ і ЧП).

Япо́нія — держава у Східній Азії. Офіційна назва — Япо́нська Держа́ва. Розташована на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Столиця — Токіо. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу.

Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східнокитайського морів, а з півночі — Охотське море.

Японія є другою за величиною економічною державою світу. Вона посідає 6-е місце за обсягами імпорту та експорту товарів і є членом «Великої вісімки».

Японія посідає 10-е місце у світі за чисельністю населення, яке становить близько 128 мільйонів осіб.

Економіка Японії є однією з найпотужніших у світі. Вона посідає друге місце після США за показниками ВВП і третє місце після США і КНР за показниками купівлеспроможності. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів.

Експорт — невід'ємна частина японської економіки. Головними експортними партнерами є США (22,7%), КНР (13,1%), Південна Корея (7,8%) і Гонконг (6,3%). Японці здебільшого експортують транспортне обладнання, двигуни, електротовари, електронні прилади і хімікати.

Оскільки Японія дуже залежить від міжнародної торгівлі, вона імпортує широке коло товарів. Основними партнерами з імпорту є КНР (20,7%), США (14%), Південна Корея (4,9%), Австралія (4,3%), Індонезія (4,1%), Саудівська Аравія (4,1%), ОАЕ (4%) (за даними 2004 року). Японія ввозить переважно запчастини, пальне, харчові продукти, хімікати, текстиль і сировину для власної промисловості.

Японія входить до числа найбільш заселених країн світу. Японія — мононаціональна країна. Близько 90% населення становлять етнічні японці. Основні групи іноземців — корейці (36%), китайці (21%), бразильці (15%), філіппінці (9%), перуанці (3%) і громадяни США (3%).

Єдиною державною офіційною мовою в Японії є японська мова.

Панівною релігією мешканців Японії є автохтонне язичництво — синто. Воно поєднує в собі елементи анімізму, фетишизму, тотемізму та примітивної магії.

Другою за значенням релігією Японії є буддизм.

Християнство — третя найбільша релігія країни.

Членство у міжнародних організаціях - "Велика сімка", ООН, СОТ, АТЕС, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, ОЕСР та інші.

Географічне положення. Розташована на островах Малайського архіпелагу та західної частини острова Нова Гвінея. Омивається водами Тихого та Індійського океанів. Є найбільшою острівною державою у світі. Значна частина островів відноситься до Зондських, які в свою чергу поділяються на Великі Зондські та Малі Зондські острови. Має сухопутний кордон з Малайзією (на острові Калімантан), Папуа-Новою Гвінеєю (на острові Нова Гвінея) та Східним Тимором (на острові Тимор).

Грунт. Найродючішим в Індонезії є вулканічний попіл, який переноситься вітром і відкладається однорідним шаром; він також наноситься потоками річок та зрошувальних каналів.

Понад 1/2 території — гори (до 5029 м, на о. Нова Гвінея). Близько 400 вулканів, у т. ч. понад 100 діючих. Клімат переважно екваторіальний і субекваторіальний, на низині середньомісячні температури від 25 до 27 °С, у горах — прохолодніше. Опадів 2000—4000 мм на рік. Ріки багатоводн і. Близько 2/3 території покриті вологими тропічними лісами, є ділянки рідколісся і саван. Населення — 224,7 млн чол. (2000 p.). Міське населення складає 31,4% (1991 p.). Офіційна мова — індонезійська. Більшість віруючих — мусульмани (88 %). Адміністративно-територіальний розподіл: 24 провінції, 2 особливі адміністративні одиниці, що мають статус провінції, і 1 метрополітенівський округ (столичний). Столиця — Джакарта. Найвищий орган державної влади — Народний консультативний конгрес. Глава держави й уряду — президент. Законодавчий орган — парламент (Рада народних представників).

Аграрна-індустріальна країна з економікою, що динамічно розвивається. Обсяг ВВП за 2010 рік склав 1,03 трильйона доларів США(близько 4300 доларів США на душу населення). Грошова одиниця — індонезійська рупія. Індонезія — один з найбільших у світі експортерів сирої нафти та природного газу. Індонезія також великий постачальник каучуку та широкого діапазону інших товарів, наприклад, кави, чаю,тютюну, копри, спецій. Найважливішими торговельними партнерами Індонезії є Японія, США, Сінгапур, Південна Корея та Китай. Ресурси. В Індонезії є багато, часто нерозвіданих, покладів корисних копалин, включаючи нафту, природний газ, олово, марганець, мідь, нікель, вугілля та боксити. Також є поклади заліза, сіри, золота та срібла, але на економіку вони мало впливають. Сільське господ. З емлі для посівів займають тільки одну десяту частину суші. Вирощують кукурудзу, маніоку, солодку картоплю, земляний горіх (арахіс), сою, тютюн та каву. Промисловість зараз оцінюється не більше ніж одна четверта частина ВВП. Найбільшою галуззю промисловості є текстильна промисловість. Транспорт – морський займає головне місце.

Дата добавления: 2015-05-24