Короткі теоретичні відомості. Мова програмування С дає можливість реалізувати концепцію функціональної декомпозиції задачі

Мова програмування С дає можливість реалізувати концепцію функціональної декомпозиції задачі. Функціональної декомпозиція полягає в розбитті задачі на окремі прості підзадачі. Ці підзадачі реалізуються за допомогою функцій. Окремі функції об’єднують у спільну програму. Відкомпільована програма утворює модуль.

Розрізняють стандартні функції (scanf(), cos(), sqrt(), strlen() тощо) та функції користувача. Стандартні функції описані у бібліотеках (stdio.h, math.h, stdlib.h, string.h тощо), прототипи яких підключаються до програми за допомогою директиви передпроцесора #include. Функції користувача перед використанням необхідно оголосити або створити прототип.

Формат оголошення функції користувача. Оголошення функції розміщують перед або після головної функції main() і він складається із заголовка (без крапки з комою в кінці заголовка) і тіла функції, записаного у фігурних дужках.

<тип> назва_функції(<список формальних параметрів>)

{

<Тіло функції>;

return (назва змінної);

}

Тип задає тип результату, який функція повертає у місце виклику. Якщо функція не повертає жодного результату, то її оголошують з ключовим словом void. Якщо тип результату не вказати, то функція за замовчуванням повертає дане цілого типу – int. У тілі функції записують оператори, які задають дію функції. Результат виконання функції передається в точку виклику за допомогою оператора return. Виклик функції можна здійснити з головної або любої іншої функції програми. Приклад оголошення функції price:

float price( float c, int n)

{ float s;

s=c*n;

return (s);

}

Формат опису (створення прототипу) функці:

<типї>назва_функції(<список формальних параметрів>);

Приклади опису прототипу функцій:

int rez1( int a, int b, int c);

float price( float c, int n);

void vyvid_rez( double, char );

Формат оператора виклику функці:

назва_функції(<список фактичних параметрів>);

ідент. = назва_функції(<список фактичних параметрів>);

Список фактичних параметрів може містити константи, змінні, вказівники, вирази, оператори виклику інших функцій. Списки фактичних і формальних параметрів повинні бути узгодженими за кількістю елементів та їх типами. Приклад виклику функції: price(2.5, sqrt(а)+7).

Дата добавления: 2015-05-24