Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття, види та ознаки банкрутства




План

Шляхи оздоровлення фінансового стану підприємства

Тема 11. Аналіз потенційного банкрутства та

Аналіз ризиків інвестиційних проектів

Під ризиком реального інвестиційного проекту розуміють ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрат очікуваного інвестиційного доходу в ситуації невизначеності умов його здійснення. До несприятливих умов, необхідно віднести:

1. Зростання вартості основних засобів, необхідних для реалізації проекту внаслідок підвищення цін і тарифів.

2. Підвищення вартості виробничих ресурсів, експлуатаційних витрат та видатків на оплату праці в період реалізації проекту.

3. Зменшення ринкової ціни на продукцію, що виготовляється в процесі її реалізації.

4. Інфляційні фактори.

5. Зміни в державній політиці щодо оподаткування.

6. Зміни в державній кредитній політиці.

7. Зміни економічних механізмів управління в економічній і соціальній політиці.

8. Інші фактори, включаючи екстремальні ситуації.

Ризик реального інвестиційного проекту є одним із найскладніших понять, пов’язаних з інвестиційною діяльністю підприємства, що має такі особливості:

- об’єктивність прояву;

- інтегрований характер;

- високий рівень зв’язку з комерційним ризиком;

- висока залежність від тривалості життєвого циклу проекту;

- суб’єктивність оцінки, тощо;

Метою аналізу проектних ризиків є визначення:

1. Можливих шляхів зниження ризиків.

2. Ступеня доцільності реалізації проекту за наявного рівня ризику та способів його зниження.

Аналіз проектних ризиків передбачає вирішення таких завдань:

1. Виявлення ризиків проекту.

2. Оцінка ризику проекту.

3. Визначення чинників, що впливають на ризик.

4. Пошук шляхів скорочення ризику.

5. Врахування ризику при оцінці доцільності реалізації проекту.

6. Врахування ризику при оцінці доцільності реалізації способу фінансування проекту.

Усю різноманітність оцінки методів інвестиційних ризиків поділяють на дві групи:

- формалізовані (кількісні) методи оцінки інвестиційних ризиків;

- неформалізовані методи.

До кількісних методів оцінки ризику реальних інвестиційних проектів відносять:

- статистичний;

- метод експертних оцінок;

- метод «дерева рішень»;

- метод доцільності витрат;

- метод використання аналогів;

- метод зміни грошового потоку.

Серед неформалізованих методів, які широко використовують у проектному аналізі:

- аналіз чутливості;

- аналіз сценаріїв проекту;

- метод імітаційного моделювання;

- метод поправки на ризик коефіцієнта дисконтування.

 

1. Поняття, види та ознаки банкрутства

2.Основні напрямки аналізу потенційного банкрутства

3. Шляхи оздоровлення фінансового стану суб'єктів господарювання

4.Необхідність проведення санації

 

Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у т.ч. зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом 3-х місяців після настання встановленого строку їх оплати.

Банкрутство може бути реальним, фіктивним або навмисним.

Реальне банкрутство виникає через здійснення неефективних, збиткових, ризикових операцій, що приводять до катастрофічних втрат капіталу, які не дозволяють підприємству здійснювати ефективну господарську діяльність.

Фіктивне банкрутство виникає внаслідок навмисного оголошення підприємством своєї неплатоспроможності з метою отримання відстрочки своїх боргових зобов'язань.

Навмисне банкрутство виникає внаслідок навмисного створення керівником чи власником, стану неплатоспроможності підприємства, в особистих інтересах чи інтересах інших осіб в результаті навмисного некомпетентного фінансового управління.

Навмисне і фіктивне банкрутство переслідується законом.

Основними ознаками банкрутства можуть бути:

1. Серйозні порушення фінансової стійкості підприємства, які заважають здійсненні його господарської діяльності.

2. Перевищення боргових зобов'язань підприємства над його активами. Такий стан відображається показником “чиста від'ємна вартість підприємства”, який відображає обсяг перевищення позиченого капіталу над сумою його активів.

3. Суттєва незбалансованість в рамках відносно тривалого періоду обсягів його грошових потоків (тривале перевищення обсягу негативного грошового потоку над позитивним і відсутність перспектив перелому цієї негативної тенденції).

4. Тривала неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю його активів (значне перевищення невідкладних фінансових зобов'язань над сумою залишків його грошових засобів і активів у високоліквідній формі, що носить хронічний характер).

5. Суттєві втрати в основній діяльності, що відображаються в хронічному спаді виробництва, скороченні обсягів продажу і хронічній збитковості.

6. Наявність хронічної простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.

7. Збільшення до небезпечних розмірів позиченого капіталу.

8. Хронічний дефіцит власного оборотного капіталу.

9. Хронічне невиконання зобов'язань перед інвесторами, кредиторами і аціонерами (виплата процентів, дивідендів, повернення позик).

10. Постійне збільшення тривалості обороту капіталу.

11. Використання короткотермінових позичених засобів для довгострокових вкладень;

12. Використання нових джерел фінансування на відносно невигідних умовах.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 974; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.057 сек.