А. Тести. VI. Система навчаючих завдань

VI. Система навчаючих завдань

Завдання 1(I рівень складності)

1. До освітлювальної системи світлового мікроскопа належать:

а) об’єктиви

б) окуляр

в) дзеркало

г) штатив

Еталон відповіді: 1 - в

Завдання 2 (II рівень складності)

2. За допомогою електронного мікроскопа можна вивчати:

а) ультрамікроскопічну будову клітини

б) будову вірусів

в) біохімічні процеси в клітині

г) біосинтетичні процеси в клітині

д) біокаталітичні процеси в клітині

Еталон відповіді: 2 - а

Завдання 3(III рівень складності)

3. Виберіть неправильний варіант відповіді:

а) організм - відкрита біологічна система;

б) багатоклітинний організм є сума клітин, «клітинна держава»;

в) організм - це саморегулююча система;

г) організм - це несаморегулююча система;

д) організм - це відкрита, самовідтворювальна, самовідновлювальна система

Еталон відповіді: 3 - г

Б. Задачі

Задача 1.

При розгляданні під мікроскопом мікропрепарата волосин чорного кольору виникла необхідність збільшити інтенсивність освітлення. Як цього домогтися, використовуючи конденсор та діафрагму?

Еталон відповіді: підняти конденсор, відкрити діафрагму

Задача 2.

Які помилки допустив студент, якщо при переведенні з малого на велике збільшення об’єкт не видно в полі зору? Як усунути ці помилки?

Еталон відповіді: відцентрувати препарат, не пропустити фокусну відстань

Задача 3.

Починаючи працювати з мікроскопом, студент виявив, що більша частина поля зору яскраво освітлена, а менша (біля краю) – затемнена. Поворотом дзеркала до джерела світла студенту не вдалося яскраво освітити все поле зору. Як домогтися рівномірного яскравого освітлення поля зору?

Еталон відповіді: зафіксувати об’єктив про що буде свідчити легке клацання спеціального пристрою револьвера.

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на

практичному занятті.

а)Методика проведення заняття

Заняття починається з перевірки вихідного рівня знань. Далі розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні яких беруть участь всі студенти під керівництвом викладача.

Після перевірки вихідного рівня знань, обговорення теоретичних питань, засвоєння системи контрольно-навчальних завдань студенти виконують самостійну навчально- дослідницьку роботу і оформлюють протокол практичної частини заняття.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань та аналіз результатів роботи студентів з виставленням відповідної оцінки і балів.

Розподіл балів, які виставляють студентам:

При засвоєнні кожної теми з модуля I за навчальну діяльність студента оцінки виставляються за 4-ри бальною (традиційною) шкалою, а потім конвертуються у бали таким чином:

Оцінка	Бали
“5”(відмінно)	15 балів
“4” (добре)	10 балів
“3”(задовільно)	5 балів
“2” (незадовільно)	0 балів

Примітка: Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні всіх тем з модуля №1 є критерієм допуску до модульного підсумкового контролю, вираховується шляхом множення мінімальної кількості балів (5), що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі №1 (8) і становить 40 балів. Допуск до модульного підсумкового контролю отримають студенти, яки набрали не менше 40 балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п\п	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
I	Підготовчий етап
1.	Організаційна частина Перевірка вихідного рівня знань		Тести та питання вихідного рівня
2.	Обговорення теоретичних питань		Таблиці,підручники посібники
II	Основний етап
3.	Виконання самостійної навчально-дослідницької роботи Оформлення протоколу		Таблиці,світлові мікроскопи,необхідне обладнання та об’єкти для виготовлення тимчасових мікропрепаратів Методичні рекомендації
III	Заключний етап
4.	Контроль виконання індивідуальних програмованих завдань.		Збірник ситуаційних задач
5.	Аналіз індивідуальної роботи підведення підсумків заняття. Домашнє завдання

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

1. Назвати рівні організації живої матерії:

а) молекулярний

б) атомний

в) клітинний

г) організмовий

д) популяційно-видовий

2. Що входить до складу тіла неклітинних організмів:

а) ядро

б) цитоплазма

в) молекула ДНК або РНК

г) білкова оболонка

3. Перерахуйте основні властивості життя:

а) обмін речовин і енергії

б) подразливість

в) спадковість і мінливість

г) дискретність і цілісність

д) онтоегенз і філогенез

4. Що означає термін „велике збільшення”?

а) окуляр x10, об’єктив x40

б) окуляр x7, об’єктив x8

в) окуляр x10, об’єктив x8

г) окуляр x10, об’єктив x90

5. Найменшою структурою людського організму є:

а) тканина

б) клітина

в) орган

г) система органів

6. Наука, яка вивчає проблеми спадковості і мінливості організмів:

а) екологія

б) фізіологія

в) генетика

г) біогеографія

7. Які науки вивчають організми на молекулярному рівні:

а) біохімія

б) анатомія

в) молекулярна біологія

г) екологія

8. Життя існує на рівні:

а) молекули

б) клітини

в) тканини

г) організму

9. Загальне збільшення мікроскопу дорівнює:

а) збільшенню окуляра

б) збільшенню об’єктива

в) збільшенню окуляра x збільшенню об’єктива

г) збільшенню окуляра + збільшенню об’єктива

Заняття№ 2

Тема: Морфологія клітини. Структурні компоненти цитоплазми

I. Актуальність теми. Знання про хімічний склад клітини - вода, макро- та мікроелементи, органічні сполуки – вуглецевовмісні речовини (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти) є передумовою розуміння структурно-функціональної організації еукаріотичної клітини як елементарної одиниці живих організмів. При вивченні клітинного рівня організації живого особливе місце займають знання про будову і функції цитоплазми та її органел – мембранних та немембранних, і принципи їх функціонування. Знання про морфофізіологічні властивості органел клітини необхідні для трактування порушень основних принципів їх функціонування у виникненні патологічних процесів у людини.

II. Цілі навчання

Загальна ціль – уміти:

1. Пояснювати та інтерпретуватизакономірностіпроявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-генетичному та клітинному рівні.

Конкретні цілі – уміти:

1. Пояснювати та аналізувати на прикладі порівняння будови рослинної і тваринної клітин єдність організації клітини як структурної і функціональної одиниці живих організмів, встановити морфологічні відмінності, з’ясувати сутність єдності цілісності й дискретності, структури і функції.

2. Трактувати значення процесів, що відбуваються на молекулярно-генетичному рівні організації життя для пояснення виникнення молекулярних хвороб людини

3. Інтерпретувати значення процесів, що відбуваються на субклітинному рівні організації життя для розуміння патогенезу спадкових, соматичних, інфекційно-запальних та інших хвороб людини.

4. Аналізувати морфофізіологічні властивості органоїдів клітини та трактувати значення порушень основних принципів їх функціонування та роль у виникненні патологічних процесів у людини на молекулярному та клітинному рівнях.

III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія / За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004, С. 33 - 68.

2. Биология. В 2-х кн. Кн. 1: Учеб. для медиц. спец. вузов / В. Н. Ярыгин, В. И. Васильева, И.Н. Волков, В.В. Синельщикова; Под. ред. В.Н. Ярыгина. - 6-е изд., стер. -М.: Высш. шк., 2004.- С. 38 - 50.

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. В.О.Мотузний.- К.: Вища шк., 1992, С. 12 - 25.

4. Методичні вказівки для студентів до практичних занять з медичної біології, генетики і паразитології / Під заг. ред. Р.П.Піскун, Вінниця, 1994. С.7 - 9.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф.В.Ф.Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк.-К.: Медицина, 2004.-368 с.; С.-9-41.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій

2. Жегунов Г.Ф., Боянович Ю.В., Жегунова Г.П. Цитогенетичні основи життєдіяльності. Харків: Харківська зооветеринарна академія, Харківський національний університет,Харківська національна фармацевтична академія,2002 р.

3. В.П. Пішак, О.І. Захарчук Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579с.:іл.

4. Н.Н.Мушкамбаров, С.Л. Кузнецов Молекулярная биология. Учебное пособие для студентов медицинских вузов. - М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2003. - 544с.: ил.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии / Под. ред.Ю.К. Богоявленского. - М.:Медицина, 1979.

6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред.. О.В.Романенко. Київ «Здоров’я», 2005.- 372с.з іл.

Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань

Завдання 1.

До складу рибосом входять білок і рибосомальна РНК – РНП рибонукпеопротеїд. Де формуються субодиниці рибосом?

а) в мітохондріях

б) в ядерці

в) в комплексі Гольджі

г) в лізосомах

д) на канальцях ендоплазматичного ретикулуму

Завдання 2.

З порушенням структури якої з органел клітини виникають хвороби накопичення?

а) комплекс Гольджі

б) лізосоми

в) центросома

г) мітохондрії

д) пласитди

Завдання 3.

Органела клітини має власну білоксинтезуючу систему. Назвіть її?

а) апарат Гольджі

б) лізосоми

в) вакуолі

г) ендоплазматичний ретикулум

д) мітохондрії

Завдання 4.

У хворого 16 років виявлено пониження кількості альбумінів. Йому провели пункцію печінки та гепатоцити вивчили за допомогою електронної мікроскопії. Які органели на елекронограмі недостатньо розвинуті?

а) мітохондрії

б) комплекс Гольджі

в) гладенька ЕПС

г) гранулярна ЕПС

д) ядро

Завдання 5.

Біосинтез речовин вивчають за допомогою мічених ізотопів. Для вивчення локалізації біосинтезу білка мишам вводили мічені амінокислоти аланін і триптофан. Біля яких клітинних структур спостерігається накопичення мічених амінокислот на автографах (гістологічні зрізи, які вкриті фотоемульсією).

а) гладенька ЕПС

б) клітинний центр

в) рибосоми

г) лізосоми

д) мікро тільця

Завдання 6.

При вивченні ультраструктури цитоплазми клітини виявлена органела, яка локалізується біля ядра. Вона складається з двох циліндрів, розташованих перпендикулярно один до одного Циліндри утворені мікротрубочками. Було з'ясовано, що ця органела забезпечує формування ' мітотичного апарата і являє собою:

а) рибосому

б) ендоплазматичну сітку

в) центросому

г) мітохондрію

д) лізосому

Завдання 7.

У клітину потрапив вірус грипу. Трансляція при біосинтезі вірусного білка у клітині буде здійснюватись:

а) у ядрі

б) у лізосомах

в) на полісомах

г) на каналах гладкої ендоплазматичної сітки

д) у клітинному центрі

Завдання 8.

Вкажіть, які органоїди клітин мають двомембранну будову?

а) мітохондрії, апарат Гольджі.

б) ендоплазматична сітка, пластиди.

в) мітохондрії, пластиди.

г) апарат Гольджі, рибосоми.

д) клітинний центр, рибосоми

IV. Зміст навчання

№ пп	Інформаційні блоки	Головні елементи блоків
1.	Клітинна теорія та її сучасний стан	1) значення для медицини
2.	Клітинний рівень організації життя	1)прокаріотичні клітини; 2)еукаріотичні клітини
3.	Компоненти клітини, їх структура і функції	1)цитоплазматична мембрана; 2)цитоплазма; 3) ядро
4.	Цитоплазма	1) гіалоплазма; 2)органоїди; 3)включення
5.	Органоїди, їх будова й функції	1)загального призначення; 2)спеціального призначення
6.	Включення	1) трофічні, 2)секреторні, 3)спеціальні

Структурно-логічна схема

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті.

1. Клітинна теорія та її значення для медицини.

2. Прокаріоти та еукаріоти.

3. Методи вивчення структури та функціонування клітини.

4. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини.

5. Хімічний склад клітини: макро- та мікроелементи. Вода, значення водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини. Органічні сполуки – вуглецевмісні речовини живих організмі (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти).

6. Цитоплазма і цитоскелет. Циклоз. Органели цитоплазми – мембранні та немембранні, призначення і принципи функціонування. Включення в клітинах, їхні функції.

На занятті студентам необхідно виконати самостійну частину роботи згідно алгоритму та методики її проведення.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Приготувати, розглянути при малому та великому збільшенні світлового мікроскопа тимчасовий препарат клітин рослинного походження – «Клітини плівки цибулі».

2. Розглянути, вивчити при малому та великому збільшені постійні мікропрепарати клітин тваринного походження - клітини крові жаби, еритроцити ссавців (на прикладі еритроцитів людини).

3. Порівняти будову клітин тваринного походження - клітини крові жаби, еритроцити ссавців з будовою клітин плівки цибулі та відмітити різницю в будові та складу органоїдів.

в) Інструкції до практичної роботи:

1. Приготувати, розглянути при малому та великому збільшені світлового мікроскопа і замалювати тимчасовий препарат клітин плівки цибулі. Позначити основні частини (оболонку, цитоплазму, ядро) Методику приготування тимчасового препарату «Клітини плівки цибулі» див. посібники і методичні рекомендації.

2. Розглянути, вивчити при малому та великому збільшенні постійні мікропрепарати клітин крові жаби, замалювати їх та позначити цитоплазму, ядро, включення. Порівняти з будовою клітин плівки цибулі та відмітити різницю.

3. Розглянути готовий мікропрепарат клітин крові ссавців - еритроцити людини, замалювати та порівняти з будовою клітин крові жаби, відмітити різницю.

VI. Система навчаючих завдань:

Дата добавления: 2015-05-24