Історія розвитку селекції

Біологічні мутагени

Хімічні мутагени

Класифікація

Мутагенами можуть бути різні чинники, що викликають зміни в структурі генів, змінюють структуру і кількість хромосом. За походженням мутагени класифікують на ендогенні, що утворюються в процесі життєдіяльності організму і екзогенні — всі інші фактори, в тому числі і умови навколишнього середовища.

За природою виникнення мутагени класифікують на фізичні, хімічні та біологічні: ] Фізичні мутагени

· Іонізуюче випромінювання;

· Радіоактивний розпад;

· Ультрафіолетове випромінювання;

· Надмірно висока або низька температура.

· Окисники та відновники (нітрати, нітрити, активні форми кисню);

· Алкілуючі реагенти (наприклад, йодацетамід);

· Пестициди (наприклад гербіциди, фунгіциди);

· Деякі харчові добавки (наприклад, ароматичні вуглеводні, цикламати);

· Органічні розчинники;

· Лікарські препарати (наприклад, цитостатика і, препарати ртуті, імунодепресанти).

· До хімічних мутагенів умовно можна віднести і ряд вірусів (мутагенним чинником вірусів є їх нуклеїнові кислоти — ДНК або РНК).

· Специфічні послідовності ДНК — мігруючі генетичні елементи;

· Деякі віруси (вірус кору, краснухи, грипу);

· Продукти обміну речовин (продукти окислення ліпідів);

· Антигени деяких мікроорганізмів.

Повідомлення на тему:

"Досягнення вселекції рослин і тварин в Україні"

Підготував студент

Групи МС-12

Комаренко Богдан

Селекція (від лат. Selectio − вибір, добір) − наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті селекційного процесу створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійськихтварин.

Селекцією також називають галузь про члени сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин.

Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.

Основними методами селекції є добір, гібридизація з використанням гетерозису та цитоплазматичної чоловічої стерильності, поліплоїдія тамутагенез.

Наукові основи селекції вперше заклав Чарльз Дарвін (1859). У зв'язку з розвитком генетики селекція вийшла з стану комплексу практичних заходів для виведення і поліпшення сортів рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів і перетворилася на точну науку, базовану на експерименті цицьки(з соском).

На українських землях були створені такі сорти сільськогосподарських рослин, як озима пшениця Кримка, яра — Полтавка, конюшина Глухівка, яра вика Вишневецька та багато інших. Як наука, селекція почала розвиватися в Україні наприкінці 19 ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка й інших сільськогосподарських культур: Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Іванівська (1887), Верхняцька (1899), згодом Миронівська (1911). Після занепаду під час революції їхню діяльність поновлено у 1920-их pp. і організовано нові.

Дата добавления: 2015-05-24