Осушення

Зрошення

Перш за все під впливом зрошення змінюються складові теплового балансу. Сумарна сонячна радіація однакова на усіх ділянках. Але альбедо піску в пустелі становить 25-35 %, а альбедо зрошуваного поля з рослинами зменшується до 20 %. На зрошуваних полях різко зменшується ефективне випромінювання через значно нижчу температуру поверхні грунту й рослин, а також через більшу вологість приземного шару повітря. Це призводить до збільшення радіаційного балансу зрошуваного поля проти пустелі до 40 %. У північних районах степу зміна радіаційного балансу малопомітна.

Під впливом зрошення змінюються витрати тепла на різні процеси. Так, на зрошуваному полі бавовника до 87 % тепла витрачається на випаровування води, у той же час у напівпустелі стільки ж тепла йде на турбулентний теплообмін грунту з повітрям. У зв’язку з цим під впливом зволоження ділянки у першу чергу знижується температура грунту (табл.. 10.1)

Табл.. 10.1. Різниця температури грунту вдень між зрошуваними та незрошуваними полями.

Зона	Різниця t^0
Поверхня грунту	На глибині 20 см
Лісостеп	-15	-3
Південні райони степу	-20	-4
Напівпустеля	-25	-6
Південні райони пустелі	-30	-8

На півдні пустелі зниження температури поверхні грунту на зрошуваному полі вдвічі більше, ніж у Лісостепу. Під впливом зрошення змінюється також температура й вологість повітря (табл.. 10.2)

Середня добова температура повітря на зрошуваному полі на 1,5-2,4⁰С нижча, ніж на полі без зрошення і на 3,4-5,2⁰ С ніж у напівпустелі. Відносна вологість повітря збільшується відповідно на 14-23 % та 25-43 %. Метеорологічний режим полів із зрошенням найбільше змінюється вдень, найменше вночі та при хмарній погоді. Суттєві відмінності метеорологічного режиму спостерігаються протягом 7-8 днів після зрошення. Крім того, зменшується кількість днів з небезпечними явищами погоди. Так, у липні-серпні на зрошуваному полі було 2 дні з суховіями та 19 днів з температурою повітря вище 30⁰ С, а на полі без зрошення було 20 днів з суховіями та 32 дні з дуже великою спекою. Чим сухіший і тепліший клімат району, тим більший вплив зрошення на мікроклімат приземного шару повітря.

Таблиця 10.2. Зміна метеорологічного режиму під впливом зрошення

Ділянка	Середня добова температура	Середня добова відносна вологість повітря (%) на висоті (см)
Грунту на глибині (см)	Повітря на висоті (см)
Напівпустеля	38,3	35,1	33,5	29,8	29,6	29,4
Поле бавовнику: а) без зрошення	29,4	27,6	27,5	26,7	26,9	27,5
б) зрошуване	25,4	25,1	25,0	24,6	24,5	26,0

Отже, при зрошенні рослини не лише забезпечуються вологою, а й поліпшуються метеорологічні умови для їх росту та розвитку.

На осушених болотах радіаційний баланс вдень на 10-12 % більший, ніж на суходолі. Це пов’язано із зменшенням ефективного випромінювання добре розвиненим рослинним покривом. На цій ділянці витрати тепла на випаровування води становлять близько 80 % від радіаційного балансу у той же час як на суходолі 35-60 %.

Осушені торф’яники мають малу теплопровідність, тому разом з великими витратами тепла на випаровування дуже охолоджуються протягом ночі. Це призводить до того, що мінімальна температура вночі на торф’яниках на 3-4⁰ С нижча, ніж на суходолі і тому збільшуються добові амплітуди температури. Усе ж таки середні добові температури повітря на осушених ділянках на висоті 150 см на 0,3-0,6⁰ С нижчі, ніж на суходолі. В середині рослинного покриву ця різниця збільшується. Тому й вегетація сільськогосподарських культур на цих ділянках затягується на 3-6 днів.

Через збільшення імовірності приморозків на осушених ділянках зменшується тривалість безпомозного періоду. На слабко осушених мінералізованих болотах безморозний період скорочується на 7 днів. На добре осушених болотах після збирання врожаю, коли немає рослинного покриву, можуть виникати пилові бурі місцевого масштабу, яких до осушення не могло бути.

Дата добавления: 2015-05-24