Функціональні можливості СУБД Microsoft Access 2000

Microsoft Access 2000 – це програма офісного пакету Microsoft Office 2000, функціонально повна СУБД.

Перерахуємо можливості програми Microsoft Access 2000.

1. У СУБД підтримується реляційна модель даних. Процес створення схеми даних, яка наочно відображає таблиці та зв’язки між ними, забезпечує використання зв’язків при обробці даних та цілісність БД.

2. Програма зорієнтована на роботу з інформаційними об’єктами, до яких належать таблиці, форми, запити, звіти, макроси та модулі.

3. Access дозволяє конструювати в діалоговому режимі такі об’єкти, як форми, запити, звіти, а набір програм-майстрів допомагає користувачеві виконувати ці завдання без конструювання. Майстри (спеціальні засоби програми) дозволяють створювати нові форми, запити, звіти, аналізувати таблиці БД, а також повністю створювати типові БД.

4. В програму включена нова версія обєктно-орієнтованої мови програмування Visual Basic for Application (VBA), яка дозволяє автоматизувати обробку даних.

5. Встановлення СУБД у локальних мережах дає змогу одночасно декільком користувачам звертатися до спільної БД, слідкування за розмежуванням доступу різних користувачів та забезпечувати захист інформації при одночасній роботі користувачів зі спільними даними.

6. Користувачі Access можуть взаємодіяти не лише зі своїми локальними базами, але з даними, розташованими на сервері БД. Access 2000 дозволяє посилати на сервер запити на мові SQL, отримувати необхідні дані, а також посилати оновлені дані.

7. Програма дозволяє здійснювати імпорт даних. Вона підтримує більшість функцій, які використовуються в інших програмах пакету Microsoft Office 2000 (Word, Exсel тощо).

8. Довідкова система програми допоможе з вибором вирішення питань, які виникають в процесі роботи.

9. Access популярна серед програмістів та користувачів завдяки простоті використання та стійкості створених структур даних.

Найчастіше програма Access використовується:

у малому бізнесі: для ведення бухгалтерського обліку, створення картотеки замовлень, створення списків клієнтів та партнерів; для розробки внутрішньогалузевих та міжгалузевих програм; як засіб маркетингу: для підтримки презентацій, інформаційного забезпечення маркетингу, для обробки замовлень; у великих корпораціях: для розробки програм для робочих груп, а також як система обробки інформацій; у ролі персональної СУБД: як довідник адрес, кулінарна книга, каталог книг, фільмів, касет тощо.

10. Побудова основних об'єктів баз даних СУБД: таблиць, запитів, форм, звітів, макросів, модулів.

1. Загальна характеристики БД та СУБД.

2. Поняття про реляційну БД.

3. Архітектура MS Access.

4. Побудова бази даних.

5. Таблиці. Проектування структури таблиць.

6. Редагування таблиць.

7. Створення схеми даних у базі.

1. Загальна характеристики СУБД.

База даних (БД) − це систематизоване сховище інформації. Телефонний довідник − прекрасний приклад базі даних.

Бази даних створюються в тих випадках, коли необхідно відслідковувати, аналізувати і зберігати інформацію за деякий час. Наприклад, базою даних можна вважати сукупність інформації про кадровий стан підприємства, розклад занять у навчальному закладі, родинні зв’язки, бібліотечний фонд тощо. Якщо поняттябази даних наблизити до інформаційних систем, які розміщуються на комп’ютерних носіях даних, то під відповідним терміном можна розуміти набір записів та файлів, які організовані спеціальним чином. Спеціальне програмне забезпечення, необхідне для використання та модифікації баз даних користувачем, називається системою управління базами даних.

Основні функції СУБД:

- забезпечення користувача інструментарієм, що дозволяє оперувати даними в абстрактних термінах, які не пов’язані із способом збереження даних в ЕОМ;

- забезпечення секретності і пріоритетності доступу до даних;

- захист цілісності даних;

- синхронізація доступу до даних;

- захист даних від аварій та відновлення даних.

Найпоширеніші типи БД – ієрархічні, мережні, реляційні. Так, якщо інформаційна структура даних пов’язана із ієрархією її частин, то таку структуру називають ієрархічною. До ієрархічних інформаційних областей можна віднести дані, що пов’язані з родинними зв¢язками, структур міністерств тощо. Графічно дані з ієрархічною структурою уявляють у вигляді так званого дерева або сукупності дерев - лісу. Якщо інформаційна структура даних пов¢язана із деякою мережою, то відповідну інформаційну область за своєю структурою називають мережною. Прикладом мережних інформаційних областей є дані про стан електричних мереж, транспортних шляхів тощо. Графічно дані з мережною структурою уявляють у вигляді так званого графа.

2. Поняття про реляційну БД.

Якщо дані уявити у графічному вигляді як пов’язані між собою двовимірні таблиці, то одержану сукупність даних можна назвати реляційною (від англійського слова relation - відношення). Відповідно з типом даних називають і системи управління базами даних. Найбільш поширеними сьогодні є реляційні СУБД, прикладом яких є ORACLE, MS SQL Server, MS FoxPro, MS Access тощо. Переваги реляційних СУБД - це легкість використання та ефективність реалізації. Ми будемо розглядати СУБД реляційного типу, а саме MS Access.

У подальшому рядки двовимірних таблиць будемо називати записами, стовпчики – полями. У термінах реляційних СУБД подібні таблиці називаються відношеннями, їх записи – кортежі відношень, поля – атрибути відношень. Тепер зрозуміло, чому використовується термін реляційна СУБД (relation - відношення).

Записи відрізняються своїм номером, а поля – своїм ім’ям.

Основні умови щодо змісту таблиць такі:

- однакові записи забороняються;

- всі записи повинні мати однакову кількість полів;

- комірки таблиці не можуть містити в собі інші таблиці.

3. Архітектура MS Access.

СУБД MS Access належить до так званих об¢єктно-орієнтованих систем. Під об¢єктами у MS Access розуміють все, що має ім¢я. Множину об¢єктів MS Access складають таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі. Ці об¢єкти визначаться користувачем, а їх сукупність складає базу даних. Всі об¢єкти взаємопов¢язані, причому таблиці знаходяться в основі всіх зв¢язків. На цій основі, як правило, будуються всі інші об¢єкти (але взагалі кажучи це не обов¢язково). Це пояснюється перш за все тим, що саме в таблицях зберігаються дані, які вже надалі обробляються формами, запитами тощо. Таким чином таблиці призначені для збереження даних. Кожна таблиця містить інформацію певного типу, наприклад, кадровий склад працівників підприємства. Таблиці можуть бути пов¢язані між собою, що дає змогу представити інформацію як багатовимірну.

Запит призначений для вибірки необхідних даних з таблиць. За допомогою запитів можна також модифікувати дані або створювати інші таблиці.

Форми призначаються для перегляду, введення і редагування даних таблиць а також надають користувачу засоби керування програмами, які використовують базу даних. Форми, як правило, використовуються для того, щоб забезпечити необхідний зовнішній вигляд документа, дані якого вводяться у таблицю.

Звіти призначаються для перегляду та друку результуючої інформації. Звіти можуть бути включені до документів інших програм.

Макроси та модулі призначені для обробки подій. Терміном подія у MS Access називають зміну стану об¢єкта. Так, подія – це відкриття того чи іншого об¢екта, його закриття, зміна стану самого об¢єкта. Наприклад, для таблиць це введення запису, видалення запису тощо. Для визначення макросів та модулів необхідні знання з теорії програмування та вміння програмувати в системі програмування Visual Basic for Applications (VBA), яка вбудована у MS Access.

Всі наведені вище об¢єкти можуть бути визначені у MS Access як вручну, так і за допомогою так званих майстрів, які допомагають користувачеві за декілька кроків діалогу створити необхідне. Майстри – це один з найпотужніших засобів MS Access, якими слід користуватись на перших кроках опанування даної СУБД, або в інших “нештатних” ситуаціях.

Примітка: у зв¢язку з наявністю російськомовної і відсутністю україномовної кирилізованої версії MS Access ми будемо використовувати російськомовні назви елементів інтерфесу (тобто, назви кнопок, дій меню тощо).

1. Побудова бази даних.

Перед тим як приступити до створення таблиць, форм і звітів необхідно витрати деякий час на проектування базі даних. Сконцентруйте вашу увагу на даних, виконавцях та задачах. Деякі поради, яких треба притримуватися при розробки бази даних:

· Почніть з аналізу існуючої бази даних (створеної вручну або за допомогою комп’ютера). Перегляньте форми і звіти, які використовуються. Визначте джерело даних (якщо це комп’ютер, продумайте можливість імпортування даних). Переговоріть з людьми, які використовують інформацію з бази даних, обговоріть проблеми і побажання, які виникають у зв’язку з цим. Перегляньте задачі, які вирішуються за допомогою бази даних, та продумайте ті, які потрібно вирішувати в майбутньому.

· Визначити дані та задачі, які необхідно вирішувати; розділити їх на групи. Ці групи пізніше стануть таблицями.

· Визначити типи даних, які будуть зберігатися в кожній таблиці (ці групи даних таблиці називаються полями).

· Перегляньте загальні елементи таблиць (наприклад, назва клієнта може бути загальним елементом таблиці клієнтів і таблиці накладних). Ці загальні елементи мають назву ключових полів.

· Обміркуйте оформлення форм і звітів.

· Визначте умови вибору для запитів.

· Обміркуйте, як автоматизувати стандартні задачі баз даних, таких як виконання запитів і друк звітів.

Таким чином, результатом процесу проектування бази даних є розподілення даних по таблицям, структура таблиць, встановлення зв’язку таблиць (визначення полів для зв’язку).

Для завантаження Access необхідно виконати команду: “ Пуск”à “Программы”à “Microsoft Access”. В вікні, що з’явиться, є можливість створення нової бази даних та відкриття раніше створеної бази даних.

Створення нової бази даних

Після позначення пункту “ Новая база данных” і натиснення кнопки “OK” необхідно вказати ім’я бази і місце її знаходження (диск, папку). Після натискання клавіші “Создать” буде створено файл з розширенням.mdb (порожня база даних). На екрані з’явиться вікно бази даних з переліком об’єктів БД (таблиці, запити, форми, звіти, сторінки, макроси, модулі).

Вікно бази даних має кнопки для кожного типа об’єктів бази даних. Якщо вибираємо тип об’єкта, наприклад таблиці, то на екрані з’являються список імен таблиць бази даних. Для того щоб відкрити необхідний об’єкт, двічі клацнути по його імені або виділити ім’я та клацнути на кнопці:

· “Открыть” – для таблиць, запитів і форм;

· “Просмотр”– для звітів;

· “Запуск” – для макросів і модулів.

Для створення нових об’єктів бази даних або модифікації існуючих об’єктів бази даних використовуйте кнопки “Создать” і “Конструктор”.

При самостійному способі побудови бази даних і першому відкритті вікна бази даних MS Access активізує вкладку “Таблица” з трьома кнопками: “Открыть”, “Конструктор”, “Создать”. Саме остання кнопка буде спочатку активною, вона призначена для побудови нової таблиці. Таким чином, за угодою MS Access дає змогу розпочати процес побудови бази даних з визначення таблиць.

Стиснення бази даних

Якщо в базі даних часто проводяться операції доповнення і видалення об’єктів, то файл бази даних буде сильно фрагментованим і час роботи з ним буде збільшуватися. Стиснення файлу бази даних видаляє фрагментацію і збільшує швидкість роботи та вільне місце на диску. Для стиснення файлу бази даних необхідно виконати дії:

1. Закрийте базу даних;

2. Виконати команду головного меню “Сервис” à “Служебные програми”à “Сжать и восстановить базу данных”;

3. Встановити ім’я файла бази даних для стиснення і натиснути кнопку “Сжать”;

4. У вікні “Сжатие базы данных под именем” вказати ім’я стисненої бази даних (ім’я може бути таке, як у бази даних, яку стискаємо);

5. Натискаємо кнопку “Сохранить”

a

8. Загальна характеристики БД та СУБД.

9. Поняття про реляційну БД.

10. Архітектура MS Access.

11. Побудова бази даних.

12. Таблиці. Проектування структури таблиць.

13. Редагування таблиць.

14. Створення схеми даних у базі.

1. Загальна характеристики СУБД.

База даних (БД) − це систематизоване сховище інформації. Телефонний довідник − прекрасний приклад базі даних.

Бази даних створюються в тих випадках, коли необхідно відслідковувати, аналізувати і зберігати інформацію за деякий час. Наприклад, базою даних можна вважати сукупність інформації про кадровий стан підприємства, розклад занять у навчальному закладі, родинні зв’язки, бібліотечний фонд тощо. Якщо поняттябази даних наблизити до інформаційних систем, які розміщуються на комп’ютерних носіях даних, то під відповідним терміном можна розуміти набір записів та файлів, які організовані спеціальним чином. Спеціальне програмне забезпечення, необхідне для використання та модифікації баз даних користувачем, називається системою управління базами даних.

Основні функції СУБД:

- забезпечення користувача інструментарієм, що дозволяє оперувати даними в абстрактних термінах, які не пов’язані із способом збереження даних в ЕОМ;

- забезпечення секретності і пріоритетності доступу до даних;

- захист цілісності даних;

- синхронізація доступу до даних;

- захист даних від аварій та відновлення даних.

Найпоширеніші типи БД – ієрархічні, мережні, реляційні. Так, якщо інформаційна структура даних пов’язана із ієрархією її частин, то таку структуру називають ієрархічною. До ієрархічних інформаційних областей можна віднести дані, що пов’язані з родинними зв¢язками, структур міністерств тощо. Графічно дані з ієрархічною структурою уявляють у вигляді так званого дерева або сукупності дерев - лісу. Якщо інформаційна структура даних пов¢язана із деякою мережою, то відповідну інформаційну область за своєю структурою називають мережною. Прикладом мережних інформаційних областей є дані про стан електричних мереж, транспортних шляхів тощо. Графічно дані з мережною структурою уявляють у вигляді так званого графа.

2. Поняття про реляційну БД.

Якщо дані уявити у графічному вигляді як пов’язані між собою двовимірні таблиці, то одержану сукупність даних можна назвати реляційною (від англійського слова relation - відношення). Відповідно з типом даних називають і системи управління базами даних. Найбільш поширеними сьогодні є реляційні СУБД, прикладом яких є ORACLE, MS SQL Server, MS FoxPro, MS Access тощо. Переваги реляційних СУБД - це легкість використання та ефективність реалізації. Ми будемо розглядати СУБД реляційного типу, а саме MS Access.

У подальшому рядки двовимірних таблиць будемо називати записами, стовпчики – полями. У термінах реляційних СУБД подібні таблиці називаються відношеннями, їх записи – кортежі відношень, поля – атрибути відношень. Тепер зрозуміло, чому використовується термін реляційна СУБД (relation - відношення).

Записи відрізняються своїм номером, а поля – своїм ім’ям.

Основні умови щодо змісту таблиць такі:

- однакові записи забороняються;

- всі записи повинні мати однакову кількість полів;

- комірки таблиці не можуть містити в собі інші таблиці.

3. Архітектура MS Access.

СУБД MS Access належить до так званих об¢єктно-орієнтованих систем. Під об¢єктами у MS Access розуміють все, що має ім¢я. Множину об¢єктів MS Access складають таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі. Ці об¢єкти визначаться користувачем, а їх сукупність складає базу даних. Всі об¢єкти взаємопов¢язані, причому таблиці знаходяться в основі всіх зв¢язків. На цій основі, як правило, будуються всі інші об¢єкти (але взагалі кажучи це не обов¢язково). Це пояснюється перш за все тим, що саме в таблицях зберігаються дані, які вже надалі обробляються формами, запитами тощо. Таким чином таблиці призначені для збереження даних. Кожна таблиця містить інформацію певного типу, наприклад, кадровий склад працівників підприємства. Таблиці можуть бути пов¢язані між собою, що дає змогу представити інформацію як багатовимірну.

Запит призначений для вибірки необхідних даних з таблиць. За допомогою запитів можна також модифікувати дані або створювати інші таблиці.

Форми призначаються для перегляду, введення і редагування даних таблиць а також надають користувачу засоби керування програмами, які використовують базу даних. Форми, як правило, використовуються для того, щоб забезпечити необхідний зовнішній вигляд документа, дані якого вводяться у таблицю.

Звіти призначаються для перегляду та друку результуючої інформації. Звіти можуть бути включені до документів інших програм.

Макроси та модулі призначені для обробки подій. Терміном подія у MS Access називають зміну стану об¢єкта. Так, подія – це відкриття того чи іншого об¢екта, його закриття, зміна стану самого об¢єкта. Наприклад, для таблиць це введення запису, видалення запису тощо. Для визначення макросів та модулів необхідні знання з теорії програмування та вміння програмувати в системі програмування Visual Basic for Applications (VBA), яка вбудована у MS Access.

Всі наведені вище об¢єкти можуть бути визначені у MS Access як вручну, так і за допомогою так званих майстрів, які допомагають користувачеві за декілька кроків діалогу створити необхідне. Майстри – це один з найпотужніших засобів MS Access, якими слід користуватись на перших кроках опанування даної СУБД, або в інших “нештатних” ситуаціях.

Примітка: у зв¢язку з наявністю російськомовної і відсутністю україномовної кирилізованої версії MS Access ми будемо використовувати російськомовні назви елементів інтерфесу (тобто, назви кнопок, дій меню тощо).

2. Побудова бази даних.

Перед тим як приступити до створення таблиць, форм і звітів необхідно витрати деякий час на проектування базі даних. Сконцентруйте вашу увагу на даних, виконавцях та задачах. Деякі поради, яких треба притримуватися при розробки бази даних:

· Почніть з аналізу існуючої бази даних (створеної вручну або за допомогою комп’ютера). Перегляньте форми і звіти, які використовуються. Визначте джерело даних (якщо це комп’ютер, продумайте можливість імпортування даних). Переговоріть з людьми, які використовують інформацію з бази даних, обговоріть проблеми і побажання, які виникають у зв’язку з цим. Перегляньте задачі, які вирішуються за допомогою бази даних, та продумайте ті, які потрібно вирішувати в майбутньому.

· Визначити дані та задачі, які необхідно вирішувати; розділити їх на групи. Ці групи пізніше стануть таблицями.

· Визначити типи даних, які будуть зберігатися в кожній таблиці (ці групи даних таблиці називаються полями).

· Перегляньте загальні елементи таблиць (наприклад, назва клієнта може бути загальним елементом таблиці клієнтів і таблиці накладних). Ці загальні елементи мають назву ключових полів.

· Обміркуйте оформлення форм і звітів.

· Визначте умови вибору для запитів.

· Обміркуйте, як автоматизувати стандартні задачі баз даних, таких як виконання запитів і друк звітів.

Таким чином, результатом процесу проектування бази даних є розподілення даних по таблицям, структура таблиць, встановлення зв’язку таблиць (визначення полів для зв’язку).

Для завантаження Access необхідно виконати команду: “ Пуск”à “Программы”à “Microsoft Access”. В вікні, що з’явиться, є можливість створення нової бази даних та відкриття раніше створеної бази даних.

11.Створення нової бази даних

Після позначення пункту “ Новая база данных” і натиснення кнопки “OK” необхідно вказати ім’я бази і місце її знаходження (диск, папку). Після натискання клавіші “Создать” буде створено файл з розширенням.mdb (порожня база даних). На екрані з’явиться вікно бази даних з переліком об’єктів БД (таблиці, запити, форми, звіти, сторінки, макроси, модулі).

Вікно бази даних має кнопки для кожного типа об’єктів бази даних. Якщо вибираємо тип об’єкта, наприклад таблиці, то на екрані з’являються список імен таблиць бази даних. Для того щоб відкрити необхідний об’єкт, двічі клацнути по його імені або виділити ім’я та клацнути на кнопці:

· “Открыть” – для таблиць, запитів і форм;

· “Просмотр”– для звітів;

· “Запуск” – для макросів і модулів.

Для створення нових об’єктів бази даних або модифікації існуючих об’єктів бази даних використовуйте кнопки “Создать” і “Конструктор”.

При самостійному способі побудови бази даних і першому відкритті вікна бази даних MS Access активізує вкладку “Таблица” з трьома кнопками: “Открыть”, “Конструктор”, “Создать”. Саме остання кнопка буде спочатку активною, вона призначена для побудови нової таблиці. Таким чином, за угодою MS Access дає змогу розпочати процес побудови бази даних з визначення таблиць.

Стиснення бази даних

Якщо в базі даних часто проводяться операції доповнення і видалення об’єктів, то файл бази даних буде сильно фрагментованим і час роботи з ним буде збільшуватися. Стиснення файлу бази даних видаляє фрагментацію і збільшує швидкість роботи та вільне місце на диску. Для стиснення файлу бази даних необхідно виконати дії:

6. Закрийте базу даних;

7. Виконати команду головного меню “Сервис” à “Служебные програми”à “Сжать и восстановить базу данных”;

8. Встановити ім’я файла бази даних для стиснення і натиснути кнопку “Сжать”;

9. У вікні “Сжатие базы данных под именем” вказати ім’я стисненої бази даних (ім’я може бути таке, як у бази даних, яку стискаємо);

10. Натискаємо кнопку “Сохранить”

a

12.Адміністративний метод.

Дозволяє захистити від несанкціонованого копіювання самої частини бази з таблицями. З комп'ютерів вилучаються для запису CD / DVD, FDD, Zip і JAZZ накопичувачі, магнітооптика, USB закриваються програмно системним адміністратором. Всі операції запису на носії може виконувати тільки певна людина

Маскування.

Як я писав раніше, розмова йде про розділеної базі даних. Частина з таблицями зазвичай зберігається на сервері. І всі користувачі повинні мати до неї доступ. Зазвичай на сервері створюється каталог share (ім'я може бути будь-яким) через який користувачі обмінюються файлами, де зберігаються документи загального користування тощо

Нормальний режим (у вікні бази даних не відображаються приховані і системні об'єкти) встановлений за замовчуванням

Режим відображення прихованих об'єктів (у вікні бази динних не відображаються системні об'єкти)

Режим відображення системних об'єктів (відображаються всі об'єкти)

Захист за допомогою пароля БД

Даний спосіб захисту дозволяє встановити пароль на відкриття БД, для всіх користувачів. Для його створення необхідно відкрити файл БД в "монопольному" режимі і вибрати пункт меню Сервіс / Захист / Визначити пароль бази даних. Для роботи з такою базою даних в MS Access буде потрібно вводити пароль.

Це теж не самий надійний спосіб захисту баз даних. Існує достатня кількість безкоштовних і платних утиліт, що відображають пароль. У тому числі доступні вихідні коди коду на VB дозволяють прочитати такий пароль. В іншому не все так погано.

Захист за допомогою термінального доступу до сервера.

Практично непрошібаемая захист. І клієнтська частина та база з таблицями знаходиться на сервері. У клієнта на комп'ютері емулюється термінал сервера. Немов ти за ним сидиш (в сенсі, за сервером). Можна налаштувати термінальний доступ так, що при запуску необхідної задачі (по ярлику), запиту відповідних паролів доступу до системи, відразу вантажиться необхідна база. При закриття бази термінал закривається. У самій базі прописана захист від шифту, відключені всі стандартні Access-івські меню і гарячі клавіші, відключено вікно бази. І нічого користувач ні затерти, ні скопіювати не може. Ні відкрити безпосередньо таблиці, ні отримати доступ до закритих для нього форм і звітів. Ще термінальний доступ називається, по-моєму, віддаленим робочим столом.

Недоліки цього способу – вся обробка даних лягає на сервер, зате в якості клієнтів можна використовувати слабкі машини.

13.Загальне поняття про комп’ютерні мережі

Сучасній людині важко уявити собі життя без різних засобів зв’язку. Пошта, телефон, радіо та інші комунікації перетворили людство в єдиний “живий” організм, змусивши його обробляти величезний потік інформації. Підручним засобом для обробки інформації став комп’ютер.

Однак масове використання окремих, не взаємозвязаних комп’ютерів породжує ряд серйозних проблем: як зберігати використовувану інформацію, як зробити її загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншими користувачами, як спільно використовувати дорогі ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком користувачам. Рішенням цих проблем є об’єднання комп’ютерів у єдину комунікаційну систему – комп’ютерну мережу.

Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку.

Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.

Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові). Частота аналогового сигналу – це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу. Аналогові сигнали також використовуються модеми, які двійковий ноль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю – високої частоти.

Комп’ютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднуються між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних. Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями. Комп’ютери, що виконують функції керування мережею чи надають які-небудь мережеві послуги, називаються серверами. Комп’ютери, що користуються послугами серверів, називаються клієнтами.

Кожен комп’ютер, підключений до мережі, має ім’я (адресу). Комп’ютерні мережі можуть обмінюватися між собою інформацією у вигляді повідомлень. Природа цих повідомлень може бути різна (лист, програма, книга і т.д.). У загальному випадку повідомлення по шляху до абонента-одержувача проходить декілька вузлів комутації. Кожний з них, аналізуючи адресу одержувача в повідомленні і володіючи інформацією про конфігурацією мережі, вибирає канал зв’язку для наступного пересилання повідомлення. Таким чином, повідомлення “подорожує” по мережі, поки не досягає абонента-одержувача.

Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати:

апаратні засоби, що з’єднують комп’ютери із середовищем передачі даних;

мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здіснюється доступ до послуг мережі.

У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.

По ступеню розсередження комп’ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні і глобальні.

14юКЛАСИФІКАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації.
По ступеню розсередження комп’ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні і глобальні.

У локальних мережах інформація передається на невелику відстань. Локальні мережі поєднують комп'ютери, що розташовані недалеко один від одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість внутрішньої шини комп'ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є Ethernet і Token Ring.

Регіональні обчислювальні мережі розташовуються в межах визначеного територіального регіону (групи підприємств, міста, області і т.д.). Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони по багатьох параметрах більш складні і комплексні. Підтримуючи великі відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в інтегрованому мережеву систему.

Глобальні обчислювальні системи охоплюють територію держави чи декількох держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet.

15. 15. Архітектура і топологія

Поняття архітектури мережі

Комп'ютерні мережі — це складні системи, які можуть включати різні компоненти, що з'єднані та взаємодіють між собою у різний спосіб. Набір основних компонентів мережі, характер їх взаємодії та спосіб з'єднання (топологія) залежать від архітектури мережі.

Архітектура мережі — це спосіб логічної, функціональної та фізичної організації її технічних і програмних засобів.

Розрізняють кілька мережних архітектур. Сьогодні найпоширеніші з них дві: однорангова та клієнт-серверна.

Розглянемо ці архітектури детальніше. Звернемо увагу на процес комунікації двох об'єктів мережі. Один із них надає певний ресурс (дані, програму, диск, принтер, модем, сканер), а інший — споживає його (читає дані, запускає програму, записує інформацію на диск, друкує на принтері). Споживача ресурсу традиційно називають клієнтом, а постачальника — сервером (від англ. server — той, хто обслуговує). Однорангова та клієнт-серверна мережі різняться насамперед тим, як розподіляються в них ролі.

Однорангова мережа

Одноранговою називають мережу, в якій усі комп'ютери рівноправні, кожен із них має можливість використовувати певні ресурси інших підключених до мережі комп'ютерів або пристроїв і надавати їм доступ до своїх ресурсів

Кожний користувач самостійно визначає, хто і як зможе скористатися ресурсами його комп'ютера, а також інформацією, що на ньому зберігається.

Однорангова мережа — це така мережа, в якій усі комп'ютери рівноправні.

Централізоване керування доступом до однорангової мережі та її ресурсами неможливе — усі параметри, призначені для керування доступом потрібно встановлювати на кожному комп'ютері окремо. Однорангові мережі прийнятні для дому та малих офісів, де комп'ютерів небагато (у межах десятка).

Клієнт-серверна мережа

У клієнт-серверній мережі одні пристрої відіграють роль лише клієнтів, а інші — лише серверів. Клієнти спільно використовують певні ресурси (принтер, файли на сервері, модем), а сервер керує доступом до цих ресурсів

Обидва терміни («клієнт» та «сервер») застосовні як до пристроїв, так і до програмного забезпечення, тобто у клієнт-серверній архітектурі є програми-клієнти та програми-сервери. Прикладами клієнтських програм можуть бути браузер, програма обробки електронної пошти, текстовий і табличний процесори, а прикладами сервер- них програм — система керування базою даних, програмне забезпечення веб-сервера та поштового сервера.

Клієнт-серверна мережа — це мережа, у якій пристрої є або клієнтами, або серверами.

Кількість комп'ютерів у клієнт-серверних мережах може бути різною — від кількох до сотень або тисяч. Керують такими мережами адміністратори, які мають значно більші права, ніж звичайні користувачі.

Мережа на основі сервера може надавати широкий спектр послуг, серед яких є такі, які важко або неможливо отримати в одноранговій мережі. Крім того, клієнт-серверна мережа є більш захищеною та зручнішою в керуванні.

Мережні топології

Як ви вже знаєте, мережі можуть охоплювати різні за площею території та містити різну кількість комп'ютерів. Під час створення мережі, звичайно, слід враховувати особливості будівель, розміщення обладнання, відстані, на які передаватимуться дані, та багато інших факторів. Кожна мережа певною мірою унікальна, а отже, у світі безліч різних мереж. Описати їх можливі конфігурації допомагає поняття мережної топології.

Мережна топологія — це схема з'єднання пристроїв, що входять до складу мережі

Виділяють чотири основні топології, які різняться між собою можливостями та вартістю реалізації:

• «зірка» — у мережі використовується спеціальний пристрій, через який до неї підключено всі інші пристрої

• «шина» — усі пристрої послідовно підключено до одного кабелю — шини

• «кільце» — пристрої послідовно з'єднано один з одним, останній пристрій підключено до першого

• «сітка» — кожен комп'ютер або пристрій з'єднано з одним або кількома пристроями мережі, іноді — з усіма

Типологія

Мережева топологія — опис конфігурації мережі, схема розта-шування і з‘єднання мережевих пристроїв

Локальні мережі класифікуються за топологією (topology), яка описує структуру мережі. Дві складові поняття

16.

Архітектура клієнт-сервер є одним із архітектурних шаблонів програмного забезпечення та є домінуючою концепцією у створенні розподілених мережних застосувань і передбачає взаємодію та обмін даними між ними. Вона передбачає такі основні компоненти:

набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них;

набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами;

мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами.

Сервери є незалежними один від одного. Клієнти також функціонують паралельно і незалежно один від одного. Немає жорсткої прив'язки клієнтів до серверів. Більш ніж типовою є ситуація, коли один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів; з другого боку, клієнт може звертатися то до одного сервера, то до іншого. Клієнти мають знати про доступні сервери, але можуть не мати жодного уявлення про існування інших клієнтів.

Загальноприйнятим є положення, що клієнти та сервери – це перш за все програмні модулі. Найчастіше вони знаходяться на різнихкомп'ютерах, але бувають ситуації, коли обидві програми – і клієнтська, і серверна, фізично розміщуються на одній машині; в такій ситуації сервер часто називається локальним.

Дата добавления: 2015-05-24