Глобальні проблеми як об єкт світової політики

Національний інтерес як форма реалізації зовнішньої політики держави

Національні інтереси — інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізуються через політичну систему відповідної держави як компроміс у поєднанні запитів кожної людини і суспільства загалом.
Національні інтереси є основою функціонування всіх складових політичної системи. Водночас вони формуються всіма її елементами. У будь-якому суспільстві інтереси людей бувають не тільки різними, а й протилежними. Але суспільство може функціонувати лише за умови узгодження їх на основі національного компромісу й національної злагоди.
Держава як головний елемент політичної системи покликана якнайточніше виражати національні інтереси, вирішувати соціальні суперечності та забезпечувати права людини. Основні національні інтереси України як стратегічні завдання зовнішньої політики України, які дозволяють визначити основні функції зовнішньої політики української держави:

- гарантії національної безпеки України;

- створення умов для розвитку національної економіки;

- забезпечення науково-технічного прогресу в Україні;

На сучасному етапі для України національні інтереси сконцентровані в необхідності раціонального державного будівництва і демократичної трансформації суспільних стосунків. У цих умовах держава, спираючись на систему національних інтересів, покликана здолати кризу, забезпечити розвиток і підтримку соціально-культурного і духовного відродження українського суспільства,забезпечити ефективне функціонування політичної системи в умовах стабільності, соціальної згоди і сприятливих міжнародних умовах при дотриманні колективної безпеки.

Глобальні проблеми на які звертає увагу як світова політика так і наша можна розділити на чотири основні групи. Це проблеми:

- соціально-політичного характеру: запобігання ядерній війні; припинення гонки озброєнь; мирне вирішення регіональних, міждержавних та міжнаціональних конфліктів, будівництво світу без насильства на засаді утвердження довіри у відносинах між народами, зміцнення системи загальної безпеки;

- соціально-економічного характеру: подолання економічної відсталості й пов’язаних з нею злиденності й культурної відсталості; забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу; пошук способів розв’язання енергетичної, сировинної та продовольчої кризи; оптимізація демографічної ситуації, особливо в країнах, що розвиваються; освоєння в мирних цілях навколоземного простору та Світового океану;

- соціально-екологічні, що зумовлені дальшим погіршанням природного середовища проживання людей. З особливою гостротою постає необхідність здійснення заходів для поліпшення атмосфери, гармонійного розвитку живої й неживої природи, раціонального використання природного потенціалу планети;

- стосовно прав Людини, включаючи людський вимір суспільного прогресу: дотримання соціальних, економічних та індивідуальних прав і свобод; ліквідація голоду, епідемічних захворювань, духовний розвиток особистості; подолання відчуження людини від природи, суспільства, держави, інших людей у результаті власної життєдіяльності.

Дата добавления: 2015-05-24