Хорознавчо-виконавський аналіз

Твір «Милосердия двери» написаний для чотирьохголосного жіночого хору, виконується «a cappella». До найбільш складних з виконавського боку відносяться:

Інтонаційний ансамбль – досягається унісону (у 27 –му такті сопрано І-ІІ, альти І, ІІ), чистих інтервалів, точний вступ після паузи у нову гармонічну функцію, поліфонічні підголоски повинні інтонувати ся дуже чисто, у поєднанні інших голосах.

Ритмічний ансамбль: восьмі тривалості повинні виконуватися дуже чітко, а четвертні – не можна виконувати як восьмі, підголоски четвертями, які зустрічаються не можна, перетримувати, щоб не було пунктирного ритму.

Дикційний ансамбль: виконання голосних на коротких та довгих тривалостях повинно звучати в ансамблі, у верхньому регістрі сопрани повинні заокруглювати та прикривати звук. Стрій (загальний) повинен витримуватись на протязі всього твору, не зважаючи на силу звучання. Особливу увагу потрібно звернути на гармонічний стрій, на звучання повних акордів – функцій, та на мелодичний стрій, які ведуть до побудови більш повного акорду.

Теситура зручна майже у всіх партіях. Не зважаючи на те, що у сопран зустрічається нота «f ^2» (5,13,25 такти), вона виконується легко, звертаючи увагу на кульмінацію та силу звуку. У альтів верхня нота «А» (13,14 тактах), також досить зручно для виконання. Протягом виконання хорових партій необхідно слідкувати за звуком, він повинен бути врівноваженим, прикритим.

^{5) 13)}

²⁵⁾

***

^{13) – 14)}

Загальний діапазон партитури:

a – f ²

Діапазон голосів:

Сопрано І.: f ¹ – f ²

Сопрано ІІ.: c ¹ – d ²

Альт І.: h – a ¹

Альт ІІ.: a – a ¹

Дихання, на протязі твору, ланцюгове, хоч можливо брати дихання і на паузах, що ділять будову хору, але при цьому не повинна перериватись музична тканина, динаміка, стрій. Дихання потрібно брати непомітно, без шуму, не перевантажуючи діафрагму.

Диригентський жест – плавний з виділенням першої долі.

Розмір – 4/4 чотиридольний:

На початку твору потрібно зосередити увагу виконавців на точний вступ (необхідно зробити глибокий і плавний замах). Тактування повинно бути рівномірним, виразним з глибокою першою долею. На паузах треба показувати точний замах та зняття, щоб хористи встигли непомітно взяти дихання. Між тактами, де закінчується фраза, необхідно показати плавний перехід без переривання звуку на слідуючий акорд. При наближенні до кульмінації жест стає більш енергійним, широким та вольовим. Всі довгі такти (із замахом) ставляться без запізнення і витримуються лівою рукою, а права підтримує метр ледь помітним жестом. Розучування потрібно починати по партіях, сольфеджуючи. При досягненні загальної чистоти строю, ансамблю, чистоти інтонації голосів окремо і разом, можна переходити на розучування із словами.

Використана література:

1. Асафьев, Б.В. О хоровом искусстве/ изд. "Музыка" Ленинградское отделение 1980г.

2. Ванюков, С.А., Желтов, М.С., Фельми, К.Х. Благовещение Пресвятой Богородицы / Православная энциклопедия. Т.V. М., 2002г.

3. Дмитриевский Г.О. «Хорознавство і керування хором» - К.: Державне виробництво образотворчого мистецтва і муз. літератури УРСР. – 1961 р. – 96 с.

4. Єгоров А. А. «Теория и практика работы с хором». – Ленінград – М.: Державне муз. Виробництво; - 1951 р. – 238 с.

5. Коломієць О. М. Хорознавство: Навч. посібник. – Київ: Либідь. 2001 – 168 с.

6. Устенко К.О. Хорознавство і хорове аранжування: Навчальний посібник для студентів музично – педагогічних факультетів з спеціалізацією «Музична педагогіка і виховання» та «Педагогіка і методика середньої освіти. Музика". – Рівне, 2005 р. – 158 с.

7. Федотов, Г.П. Стихи духовные/ М., 1991 г.

Дата добавления: 2015-05-24