Прикладне програмне забезпечення. Його класифікація

Для того, щоб за допомогою обчислювальної машини розв’язувати різноманітні задачі, створюється прикладне програмне забезпечення, яке використовується широким колом користувачів. Прикладні програми мож­на поділити на дві групи: прикладні програми загального призначення та прикладні програми спеціального призначення (рис. 5).

Прикладні програми загального призначення – це комплекс програм, які широко використовуються серед різних категорій користувачів. Най­відомішими серед них є текстові редактори, графічні редактори, елект­ронні таблиці та системи управління базами даних (СУБД) (рис. 12.)

Текстові редактори – могутні програми для створення невеликих текстових документів. Вони дозволяють вводити, редагувати, фор­матувати текст, вставляти малюнки, таблиці, перевіряти правопис, складати зміст та багато інших складних операцій.

Такими програмами є MS WORD, Лексикон та ін. Для підготовки досить складних документів (книг, газет, журналів) застосовують інші програми, що називаються видавничими системами.

Графічні редактори – це прикладні програми, що дозволяють створювати, редагувати, записувати у файли, посилати на пристрій виведення графічні зображення. Більшість редакторів дозволяють обробляти картинки, введені за допомогою сканерів.

Приклади графічних редакторів: Paint Brush, Adobe PhotoShop, Adobe Illustrator, Corel Draw, Free Hand, 3D Studio Max та ін.

Табличні процесори – це програми, що забезпечують роботу з великими таблицями чисел, а також автоматизацію математичних обчислень за допомогою формул. Вони забезпечують роботу з символьними даними, здійснюють побудову діаграм, графіків тощо.

Найпопулярніші електронні таблиці – це Excel, Quattro Pro, Works та ін.

СУБД – це програми, що дозволяють створювати бази даних, здійснювати їх обробку та управління за відповідним запитом. Ці програми здійснюють пошук даних, генерацію звітів різної форми, обчислювальну обробку даних, сортування даних тощо.

Прикладами таких програм є Access, FoxPro, Clipper, Oracle тощо.

До прикладних програм спеціального призначення можна віднести програми бухгалтерського обліку, розрахунку будівельних конструкцій, про­ектування деталей машин, керування матеріальними запасами, статис­тичної обробки даних, програмні засоби мультимедіа, банківські інформа­ційні системи тощо.

До проблемно-орієнтовного програмного забезпечення відносять програми, які використовують у сферах практичної діяльності, і орієнтовні на використання спеціалізованих методів подання та обробки даних, властивих для певної області. Сюди відносять математичні пакети програм, системи психологічного тестування, автоматизовані навчаючі системи, системи автоматизованого проектування та автоматизовані системи управління (АСУ) технологічними процесами тощо.

Інтегровані пакети – це пакети програм, компоненти яких є програмами загального користування. Інтегровані пакети мають єдине уніфіковане середовище, у межах якого можна працювати з даними, що подані різними способами. При цьому всі програми із складу пакету використовують один і той же принцип кодування даних для їх запису на диски (формат даних). Це дає можливість фрагменти даних переносити з однієї програми в іншу. Відмітимо, що в OC MS DOS для перенесення даних між програмами, які розроблені різними фірмами, потрібно було використовувати спеціальні програми перекодування даних, якщо відповідно імпортно-експортних можливостей не мали самі прикладні програми. У межах одного інтегрованого пакету ця проблема знімається.

7. 77. ві7777. системне програмне забезпечення ПЕОМ. Призначення системного програмного забезпечення. Операційні системи їх призначення та функції. Системи програмування. Сервісні програми.

Системне програмне забезпечення (англ. system software) — відоміше як операційна система, це будь-яке програмне забезпечення, що забезпечує інфраструктуру, на якій можуть працювати прикладні програми, тобто воно керує і контролює комп'ютерним обладнанням, для можливості виконання прикладних програм. Операційні системи, такі як Microsoft Windows, Mac OS X та Linux є яскравими прикладами системного програмного забезпечення.

Системне програмне забезпечення — це ПЗ, що в принципі забезпечує роботу комп'ютера. Крім операційних систем, іншими прикладами є антивірусні програми, комунікаційні програми та драйвери принтерів. Без системного програмного забезпечення комп'ютер працювати не буде. На відміну від системного програмного забезпечення, програмні засоби, які дозволяють вам робити щось на приклад створення текстових документів, грати в ігри, слухати музику або переглядати веб називаються прикладними. ^[1]

В цілому прикладні програмні засоби — це програми, що дозволяють кінцевому користувачу виконання конкретних функцій, таких як обробляння текстів або редагування зображень. Системні програмні засоби виконують такі завдання, як передача даних з пам’яті довільного доступу на диск, або відтворення тексту на дисплеї.

До системного програмного забезпечення відносяться:

операційні системи;

інтерфейсні оболонки для взаємодії користувача з ОС;

системи управління файлами;

системи програмування;

утиліти.

Системне програмне забезпечення призначене для:

створення операційного середовища функціонування інших програм (іншими словами, для організації виконання програм);

автоматизації розробки (створення) нових програм;

забезпечення надійної та ефективної роботи самого комп'ютера й обчислювальної мережі;

проведення діагностики і профілактики апаратури комп'ютера й обчислювальних мереж;

виконання допоміжних технологічних процесів (копіювання, архівування, відновлення файлів програм і баз даних і т.д.).

Структура програмного забезпечення:

Прикладний рівень

Службовий рівень

Системний рівень

Базовий рівень

Дата добавления: 2015-05-24