Вплив. Природне середовище відчуває на собі вплив різного виробництва, під яким розуміється процес обміну речовиною, енергією або інформацією із природними компонентами

У результаті цього впливу відбуваються якісні або кількісні зміни в їх складі або властивостях функціонування. Ці зміни необхідно оцінити шляхом порівняння кількісних і якісних показників стану природних компонентів з фоновими (або кларковими) значеннями. Фонові значення визначаються для даного компонента з урахуванням природних факторів.

Найбільш надійним показником розподілу хімічних елементів у літосфері є кларк.

Кларк — середній вміст елементу, виражений в масових відсотках. Кларкові значення в земній корі визначені практично для всіх елементів і можуть бути використані як показник, що визначає зону впливу.

Однак через наявність природних аномалій конкретний вміст у ґрунтах або материнських породах може відрізнятися від кларкового, і це не пов'язане із впливом виробничих процесів. Цей фактор особливо характерний для гірничорудних районів і пов'язаний з виходом родовищ корисних копалин, окремих пластів або жил на поверхню або під наноси.

Тому в інженерній екології для визначення границі впливу виробництва на природне середовище може використовуватися поняття «фонова концентрація».

Фоновою потрібно вважати концентрацію елемента (речовини) в атмосфері, літосфері, гідросфері, у рослинах, тваринах і мікроорганізмах, що перебувають поза зоною впливу даного конкретного підприємства. При цьому концентрація може не відповідати кларковому значенню, а бути вище через вплив або дію інших виробництв, що не входять у досліджувану ППС.

При визначенні зони впливу конкретного виробництва на атмосферу можна використовувати поняття «фонової концентрації».

Зону впливу підприємства визначають як відстань від джерела забруднення атмосфери до місця з концентрацією речовини в атмосферному повітрі <0,05 ГДК (максимальна разова).

Для визначення зони впливу виробництва на водні об'єкти, особливо на водотоки, ґрунтові і підземні води необхідно установити місце, починаючи з якого концентрація речовин у воді досягає фонового значення. У водотоках така концентрація має місце на вході в ППС, тобто на границі зони впливу, проведеної, наприклад, по зміні рівня забруднення атмосферного повітря.

Ареал забруднюючих речовин у ґрунтових і підземних водах, побудований як геометричне місце точок з однаковою концентрацією речовин, може визначати границю зони впливу. Як приклад можна розглядати забруднення ґрунтових вод при вилуговуванні елементів з відвалів гірських порід.

Дата добавления: 2015-05-24