Абсолютні показники ліквідності

Показники ліквідності

Головна ознака ліквідності — формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над поточними пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливішим є фінансовий стан підприємства з позицій ліквідності.

Основним абсолютним показником ліквідності є робочий капітал (власні оборотні кошти), що досить розповсюджений в англо-американській практиці фінансового аналізу.

Робочий капітал (Net Working Capital) — це величина оборотних коштів, що залишається у підприємства після роз- рахунків за короткостроковими зобов’язаннями.

Величину робочого капіталу можна розрахувати методом «знизу» чи «зверху» балансу.

У світовій практиці найбільше поширення дістав метод розрахунку робочого капіталу «знизу» балансу, тобто як різниця між поточними активами та пасивами.

Прийнято вважати, що величина робочого капіталу повинна перевищувати 30 % загального обсягу оборотних активів підприємства. Зростання показника за інших однакових умов розглядається як позитивна тенденція.

Збільшення робочого капіталу, зумовлене випереджаючими темпами зростання оборотних активів порівняно з поточними зобов’язаннями, як правило, супроводжується відтоком грошових коштів. Відповідно зменшення робочого капіталу внаслідок швидших темпів зростання поточних зобов’язань призводить до припливу грошових коштів і водночас зменшення платоспроможності підприємств.

Розглядаючи наведені методики розрахунку робочого капіталу, можна зазначити, що збільшення (зменшення) поточних активів і/або зменшення (збільшення) поточних пасивів приводить до збільшення (зменшення) робочого капіталу (див. метод.).

Господарські операції, які впливають тільки на структуру оборотних активів і пасивів, не змінюють величини робочого капіталу.

У рамках фінансової діяльності при одержанні короткострокових кредитів і позичок розмір робочого капіталу не буде збільшуватися, оскільки разом зі збільшенням грошових коштів на відповідну суму відбудеться і збільшення поточних зобов’язань.

Слід також зазначити, що робочий капітал має цінність лише тоді, коли він може перетворюватися на грошові кошти.

Наявність у його складі важкореалізованих активів може розцінюватися як відволікання (відтік) грошових коштів, і як наслідок — загроза платоспроможності.

Якщо вжити термін «робочий капітал» у вузькому розумінні, а саме — для означення лише трьох головних статей оборотних активів: запасів, дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості, то в такому контексті тривалість обороту робочого капіталу дорівнюватиме тривалості фінансового циклу.

Такий підхід можливий з огляду на те, що запаси, дебіторська та кредиторська заборгованості належать до основних статей оборотних активів і мають непередбачувану поведінку, а грошові кошти та короткострокові кредити цілком залежать від фінансової політики підприємства.

Другим абсолютним показником ліквідності є величина ефективної заборгованості.

2.2.2. Відносні показники ліквідності

Детальніший аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі відносних коефіцієнтів.

Слід відмітити, що назви коефіцієнтів в різних джерелах не збігаються. Тому важливо звертати увагу на якісний склад таких показників.

Коефіцієнт поточної ліквідності (К Пл ) (Current Ratio) (коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття, ліквідності третього ступеня) — характеризує достатність оборотних активів для задоволення поточних зобов’язань:

Коефіцієнт швидкої ліквідності ( К Шл ) ( Quick (Acid–Test) Ratio) (коефіцієнт ліквідності другого ступеня, коефіцієнт су- ворої, критичної, проміжної ліквідності, «кислотний тест») — характеризує можливість погашення підприємством поточних зобов`язань поточними активами за відрахуванням запасів:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( К Ал ) (Absolute Ratio) (ліквідності першого ступеня) — показує, яка частка поточних зобов`язань може бути погашена миттєво (наприклад, у випа-

дку критичного стану).

При використанні показників ліквідності в межах аналізу фінансового стану підприємства не слід нехтувати й іншими суттєвими чинниками.

По-перше, розрахунок показників ліквідності ґрунтується на даних фінансової звітності, що відбиває результати обліку станом на звітну дату. Тобто при обчисленні цих показників враховується не справжній рівень фінансової ліквідності підприємства, а орієнтований на минулі дані розрахунок, реальне значення якого до того ж викривлене.

По-друге, показники ліквідності не відбивають «платіжної моралі» підприємства та й сама інтерпретація цих показників не видається простою справою: при надто низьких показниках існує ризик неліквідності, при надто високих — незадовільним стає рівень менеджменту грошових засобів.

Для оцінювання ліквідності використовують також:

— маневреність робочого капіталу;

— коефіцієнт захищеного періоду;

— коефіцієнт забезпеченості реалізації робочим капіталом.

Дата добавления: 2015-05-24