Спрямованими

Тварин

Рослин

5-____________________________

4-____________________________

2-____________________________

1-____________________________

З-____________________________

Для відповіді на питання користуй­теся малюнком.

3. Чи усім тваринам потрібне світло? Які адаптації до різної степені освітленості ви­робилися в ході еволюції у тварин? (11 балів)

4. Які адаптації до низьких температур виробилися у холоднокровних тварин? (11 балів)

5. Яким чином теплокровні тварини підтримують постійну температуру тіла? (11 балів)

6. Як переносять несприятливі низькотемпературні умови рослини (мохи, лишайники, хвойні, листопадні)? (11 балів)

7. Які пристосування (адаптації) виробилися у рослин, що ростуть у місцях з нестачею вологи? (7 балів)

Пристосування

а) сосна звичайна і
верблюжа колючка;

б) кактуси;
в)алое, молодило;
г) тюльпани, нарциси.

8. Заповніть таблицю. (8 балів)

Екологічні групи гідробіонтів	Адаптації гідробіонтів
1. Планктон
2. Бентос
3. Перифітон
4. Нейстон

9. Адаптації червів-паразитів до існування в організмі хазяїна: (8 балів)

§26. Екологія як наука. Методи екологічних досліджень

Основні терміни і поняття: екологія, біогеоценологія, еволюційна екологія, популя­ційна екологія, методи екологічних досліджень: спостереження, екологічна індикація, моніторинг, моделювання.

І

Екологія - наука про взаємозв'язки живих організмів та їхніх угруповань між собою та довкіллям і функціонування надорганізмових систем.

Головні завдання екології

а) встановлення закономірностей взаємозв'язків між організмами, їхніми угруповання­ми та умовами довкілля; б) дослідження структури та функціонування угруповань орга­нізмів; в) розроблення методів визначення екологічного стану природних та штучних угруповань; г) спостереження за змінами в окремих екосистемах і біосфері в цілому, що в певній мірі робить можливим прогнозування майбутнього Землі; д) дозволяє знай­ти допустимі межі вторгнення людини у діяльність природи, доводить можливість її пе­ретворення з метою покращення природного середовища; є) визначає оптимальне ком­плексне використання ресурсів планети; ж) використання екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища тощо.

Екологія як наука має

Об'єкти дослідження

Методи дослідження

Організми, популяції, біоценози, біосфера. Відносно стійкі угрупо­вання, які, однак, не­минуче змінюються під впливом еволюційного процесу, а в останній час і під впливом діяль­ності людини.

Використовуються у комплексі: а) спостереження - найдавніший та найпоширеніший - короткочасне і тривале; б) екологічна індикація - визначаються стан і властивості екосистем за видовим складом і співвідношенням між со­ бою певних (еталонних) груп видів; При проведенні тривалих спостережень використовують: в) метод екологічного моніторингу (от лат. «monitor» - на­ гадуючий, спостерігаючий); моніторинг буває локальний, ре­ гіональний, глобальний; г) математичне моделювання - прогнозування можливих варіантів протікання подій, їх комбінування, попередження небажаних результатів.

Напрями еколо гічн их досліджень

Екологічні фактори

Усі компоненти довкілля, що впливають на живі ор­ганізми та їхні угруповання.

Популяційна екологія

Вивчає популяції різнома­нітних організмів як особ­ливий рівень організації живої матерії.

Біогеоценологія Наука про структуру, фун­кціонування, саморегуля­цію і саморозвиток багато­видових угруповань, орга­нізмів (біогеоценозів) і біосфери в цілому.

Екологія - комплексна біологічна наука

ґрунтова еволюційна радіаційна

Екологія

бактерій

грибів

людини

Учнівська сторінка

1. У справ? охорони природи важливе значення має вивчення еталонних заповідних ді­лянок ландшафтів. Вивчаються функціональні (продуктивність, коло речовин, потік енергії) та структурні (видове різноманіття, чисельність видів, чисельність особин - особливо рід­кісних та таких, що щезають) зміни у певних екосистемах (заповідних територіях). Який метод дослідження використовують у даному випадку? Чому ви так гадаєте? (6 балів)

2. Акваріум - модель екологічної системи (водойми). Що можна прогнозувати, вико­ристовуючи цю модель? (6 балів)

;б).

__. (5 балів)

3. Об'єктами вивчення екології є: а)
в)______________;г)___________

4. Які рівні організації живої матерії ви знаєте? (6 балів)
Молекулярний -------- *-...,,

І40

§27. Екологічні фактори, їхня характеристика.

Закономірності впливу екологічних факторів на організм

Основні терміни і поняття: екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропоген­ний; середовище існування, адаптації, правило екологічної індивідуальності, правило відносної незалежності адаптацій, закон оптимуму, екологічна валентність, обме­жуючий фактор, ареал.

Екологічні фактори

Біотичні

Абіотичні

Компоненти та властиво- Різні форми взаємодій між осо-

сті неживої природи: тем- бинами у популяціях та між по-

пература, освітленість, пуляціями в угрупованнях: рос-

вологість, газовий склад лини, тварини, мікроорганізми.
повітря, тиск, сольовий
склад води тощо.

Антропогенний (антропічний)

Породжується свідомим та несвідомим втручан­ням людини у природні процеси.

Зміни абіотичних фак торів можуть бути

Періодичними

(залежно від часу доби,
пори року, положення
Місяця відносно Землі
тощо.) ______________

Неперіодичними

(виверження вулканів, землетруси, урагани тощо.)

Протягом значних історичних проміж­ків часу (зміни клімату Землі, пов'язані з перерозподілом співвідношення площ суходолу та Світового океану).

Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми

1. Правило екологічної індивідуальності: не існує двох близьких видів, подібних за свої­ми адаптаціями; наприклад, кріт (комахоїдне) і сліпак (гризун) адаптовані до життя у ґрунті, але кожний по-своєму: кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, сліпак - за допомо­гою різців, викидаючи ґрунт назовні головою.

2. Правило відносної незалежності адаптацій: добра пристосованість організму до дії певного чинника не означає такої самої доброї пристосованості до інших (наприклад, ли­шайники можуть оселятись на субстратах, бідних на органіку, можуть тривалий час об­ходитись без вологи, але дуже чутливі до забруднення повітря).

3. Закон оптимуму (від лат. «optimum» - найкраще): кожен фактор позитивно впливає на організм лише у певних межах (оптимальна температура для розвитку більшості рослин +25°... +30° С). >

Обмежувальний фактор - фактор, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості (мінімуму та максимуму). Обмежувальні фактори визначають територію розселення виду (ареал).

І Запам 'ятайте!

;'Й Присутність і процвітання будь-якого виду в даному середовищі існування обумов­люється його взаємодією з цілим комплексом екологічних факторів.

Вихід фактора за межі максимуму чи мінімуму робить неможливим не тільки процвітан­ня виду, але й його існування.

Учнівська сторінка

1. Робота з біологічними термінами і поняттями. Заповніть таблицю. (8 балів)

Термін	Визначення терміна	Приклад використання терміна
Екологічні фактори	Фактори довкілля, які, так чи інак-і ше впливають на живі організ­ми.
Мінімум	Нижня межа витривалості.
Максимум	Верхня межа витривалості.
Зона песимуму (пригнічування)	Відхилення інтенсивності фактора у той чи інший бік від оптимуму.
Екологічна валентність	Діапазон інтенсивності дії еко­логічного фактора, в якому мо­жливе існування певного виду.	«■■

Межі витривалості

Поблизу від критичних точок лежать субле-тальні величини фак­тора, а за межами зони виживання - летальні.

Інтенсивність дії фактора (доза)

Схема дії екологічного фактора

2. Уважно розглянувши схему, дайте визначення позначеним на ній біологічним термі­нам. (9 балів)

3. На підставі вивчення матеріалів, які були зібрані під час експедиції до десятків країн (близько 60) земної кулі, М.І. Вавилов виділив вісім центрів походження культурних рос­лин і описав найважливіші сільськогосподарські культури, які перші виникли у цих районах.

Чому найбільше різноманіття форм будь-якого виду зосереджено у тих районах, де цей вид виник, а по мірі віддалення від центра кількість форм зменшується? (Під час відпо­віді користуйтеся схемою.) (12 балів)

4. Чим може лімітуватися просування виду на північ; просування виду до районів пус­тель та сухих степів? (6 балів)

5. Чому завезена до Австралії конюшина рясно квітла, але насіння не утворювала? (5 балів)

6. Чи можлива відсутність хоча б одного необхідного екологічного фактора цілком замінити іншим? Відповідь обґрунтуйте. (8 балів)

§28. Біологічні адаптивні ритми організмів: добові, сезонні, річні

Основні терміни і поняття: біологічні ритми: добові, сезонні, річні; біологічні години, фотоперіодизм, фіпюгормони, нейрогормони, кринтобіоз, фенологічні спостереження.

І

Біологічні ритми (від грец. «rhythmos» - чергування яких-небудь елементів, яке відбувається з певною послідовністю, частотою) - чітке чергування яких-небудь біологічних процесів, або фізіологічних функцій у живих організмах. Ці біологічні ритми суворо відповідають сезонному ритму у неживій природі.

1

Фотоперіодизм (від грец. «photos» - світло) - відповідна реакція організмів на тривалість дня, пристосування, яке лежить в основі біологічних ритмів.

Реакція організмів на світло ґрунтується не на кількості світла, яке вони отримують, а на чергуванні протягом доби періодів світла і темноти певної тривалості (на співвід­ношенні періоду світла і темноти), тобто живі організми здатні вимірювати час, вести його облік. Цей біологічний феномен живих істот від найпростіших до людини отримав назву біологічного годинника - згідно з ним процеси в організмах відбуваються ритмічно. Тривалість ритмів різна:

добові ритми сезонні ритми річні ритми

Кожний живий організм має відчуття часу, яке регулює усі життєві функції організму. Фотоперіодичні реакції регулюються

у тварин у рослин

нервовою та ендокринною системами фітогормонами

(нейрогормони впливають на відкладання (проростання насінин, бульб, цибулин,
яєць, вилуплювання личинок тощо) цвітіння, опадання листків тощо)

Шляхи пристосувань організмів до умов існування і_______ І І ________ і

Дата добавления: 2015-05-24