Тема. Сезонні явища у житті рослин

УРОК 23

Мета. Сформувати знання про явища, що відбуваються з рослинами у різні пори року, показати значення них процесів.

Основні поняття і терміни: рух соків, ранньоквітучі, періоди літа, листопад, зимовий спокій.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій).

Обладнання: зображення малюнків рослин у різні пори року, із ранньоквітучими рослинами, запиленням квіток комахами, дозріванням плодів, жовтими і червоними осінніми листками, опалого листя, дерев узимку.

Тип уроку, комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку	Час, хв.
1.	Організаційний момент.
2.	Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
3.	Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
4.	Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
5.	Узагальнення і систематизація вивченого.
6.	Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7.	Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Насіння бур’янів зберігає схожість протягом:

а) 5-6 днів;

б) 4-5 років;

в) 8-12 років;

г) 25-40 років.

2. Вкажіть умови зберігання насіння:

а) герметично закриті коробки;

б) вологе провітрюване приміщення;

в) сухе провітрюване приміщення.

3. Для проростання насіння необхідна сукупність таких умов:

а) достатня кількість вологи;

б) хороше освітлення;

в) повітря;

г) висока температура.

4. Температура проростання насіння залежить від:

а) географічного походження рослини;

б) розміру насіння;

в) глибини загортання насіння.

5. Більш активне дихання:

а) в сухого насіння;

б) в сухого і зволоженого насіння однакове;

в) у зволоженого насіння.

6. Насіння квасолі слід висаджувати на глибину:

а) 1-2 см;

б) 2-3 см;

в) 4-5 см.

7. У насіння всіх рослин проростання починається із видовження:

а) зародкового кореня;

б) зародкового стебла;

в) зародкової бруньки.

8. Із зародкового кореня формується:

а) головний корінь;

б) бічний корінь;

в) додаткові корені.

9. У процесі росту рослини клітини пристосовуються до виконання певної функції, тобто утворюються:

а) тканини;

б) органи;

в) бруньки.

10. Доросла рослина також може рости за рахунок діяльності тканини:

а) провідної;

б) основної;

в) твірної.

11. Поживні речовини для росту рослини одержують:

а) у процесі фотосинтезу;

б) з ґрунту;

в) з повітря.

12. В основі росту і розвитку рослини лежать процеси:

а) поділу клітин;

б) фотосинтез;

в) дихання.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація зображень рослин у різні пори року. Підготовча бесіда: Подивіться на малюнки і фотографії. Скажіть, ми можете ви за зовнішнім виглядом рослин визначити, яка це пора року. Як ви це зробите?

Отже, як ви вже знаєте, щороку з певною періодичністю повторюються явища у житті рослин: виростає листя, рослини зацвітають, потім ми бачимо ріст і дозрівання плодів. Далі листя жовкне й опадає. Стає холодно. Рослини, як тварини та люди, готуються до зими.

Сьогодні ми з вами будемо розглядати так звані сезонні явища у житті рослин.

План

1. Сезонні явища рослин навесні.

2. Літо.

3. Осінь.

4. Зима.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Сезонні явища рослин навесні

Розповідь з елементами бесіди. Паралельно можна виконувати відповідне завдання у практикумах (заповнювати таблицю). Залежно від пори року в дерев, чагарників, трав’янистих рослин змінюється зовнішній вигляд, а також хід процесів у розвитку й рості. Особливо яскраво виражені ці зміни навесні й восени.

Раніше за всіх починають цвісти дерева, які запилюються вітром: вільха, ліщина, верба, клен. Верба — перший з ранньовесняних медоносів. Завдяки наявності в цей час невеликої кількості комах, відсутності листя на деревах і чагарниках пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу.

Разом із запиленням в рослин відбувається й інший важливий процес — рух соків. Вода розчиняє поживні речовини, що відклалися в стеблі, й несе їх до бруньок, які починають набухати й готуватися до того, щоб стати листочками й квітками. Рух соків особливо проявляється в берези й клена, триває майже місяць; за цей час рослини перекачують десятки літрів води. Початок руху соків — ознака настання весни.

Які зміни відбуваються у неживій природі? Дні стають довшими, підвищується температура повітря, дедалі більше прогрівається ґрунт. Сніг швидко тане; з’являються перші квіти. Коли настає весна, то рослина починає швидко рости, використовуючи тепло й вологу для розвитку. Багато рослин, які пристосувались до цього, називаються ранньоквітучими. Пригадайте, які це рослини. (Підбіл звичайний, проліска дволиста, підсніжник, медунка, зірочник, первоцвіт).

За рахунок чого відбувається розвиток ранньоквітучих рослин? У ранньоквітучих рослин розвиток відбувається за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, бульбах і цибулинах ще з осені. Яскраве забарвлення під час цвітіння приваблює до них численних комах для запилення. Однак часто ці рослини розмножуються вегетативним способом: від материнської рослини відокремлюється вже сформована нова рослина. Отже, обидва способи розмноження у ранньоквітучих рослин доповнюють один одного, забезпечуючи високий відсоток виживання і пристосованості.

Майже в усіх рослин у цей період росте і розвивається листя.

Наприкінці весни починає колоситися жито, в осики дозріває насіння-летючки, відцвітає бузок, осипаються пелюстки в яблуні: закінчилася весна — почалося літо.

Літо

Розповідь з елементами бесіди. Літо поділяється на три періоди. Перший період (початок літа), коли на луках з’являються квітучі трави — волошка, гвоздика, дзвоники й ромашки. У цей час зацвітають малина, брусниця, журавлина. Розсіваються плоди в’яза й тополі. У водоймах зацвітають жовті глечики. У садах цвіте жасмин. У народному календарі червень називають різноцвіттям. Щодня цвітуть все нові й нові рослини. Починають дозрівати суниці. З’являються літні гриби. На початку липня — розпал косовиці.

Другий період починається з зацвітання липи і триває зазвичай до середини серпня. Цей період називають ще вершиною літа, жаркою порою. Чому так пізно зацвітає липа? Виявляється, липа розпускає квітки на молодих пагонах для того, щоб настав найтепліший період літа. Доки він відростатиме, в ньому відкладатимуться плодові бруньки. Запах квіток липи долітає здалека, тому бджоли, не знаючи відпочинку, збирають солодкий, запашний нектар. Липовий мед смачний і корисний.

Для цього періоду характерне також велике цвітіння трав’янистих рослин на луках. Цвітуть злаки луків, на полях зацвітає картопля. Водойми вкриває різна рослинність, багато рослин цвіте — комиш, рогіз, сусак, стрілолист, частуха, біле латаття. Дозрівають плоди малини й чорниці. Жовта акація (карагана) розкидає насіння.

Недарма липень називають ягідним місяцем. Дозрівають ягоди черемхи, малини, смородини, достигають у саду аґрус і вишня. На полях закінчується збирання озимих.

Третій період (кінець літа) триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. У серпні дозрівають плоди й насіння. На луках можна побачити квітучі дзвоники, свербіжницю, перестріч, коров’як, м’яту та інші рослини. На початку серпня жовтіє листя в липи, а наприкінці місяця починається листопад у берези. У лісі дозрівають горіхи. Літо поступово переходить в осінь. Серпень — місяць грибів. Гриби можна збирати з весни до пізньої осені, але основна пора припадає на останній період літа і початок осені.

Осінь

З появою перших заморозків на ґрунті починається осінь. Як змінюється листя? З чим це пов’язано? Спочатку листя набуває жовтого, оранжевого і червоного забарвлення. Потім починається листопад. Від чого рятує рослину листопад? Дні ще теплі, але ночі прохолодні. Листопад рятує рослину від висихання, від ламання гілок, через листки виводяться непотрібні дереву речовини. У першій половині жовтня повністю втрачає листя черемха і в’яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика; у другій половині — горобина, калина, вільха, бузина, верба.

З кінця листопаду до замерзання водойм характерний перехід осені до зими. 23 вересня день дорівнює ночі, а потім тривалість дня дедалі зменшується. Сонце не гріє так тепло, як улітку. Восени можна спостерігати деякі цікаві явища, наприклад, повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу робінію (білу акацію), кінський каштан, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав’янисті рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба тощо. Як ви гадаєте, з чим це пов’язано? Повторне цвітіння пов’язане з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище, селекціонери вивели нові сорти різних рослин (полуниць, троянди, малини), які цвітуть і плодоносять ціле літо.

Зима

Взимку в лісах, на полях та луках життя рослин завмирає до весни. Проте вони добре підготувалися до зими: під корою дерев і чагарників є міцний корковий шар, який уберігає їх від випаровування й коливання температури; маленькі бруньки сховані під товстими лусочками, опало листя.

Вічнозелені рослини перезимовують разом зі стеблом, листками й плодами (журавлина, брусниця).

Усі зимуючі бруньки — надземні або підземні — восени поринають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко.

З настанням справжньої зими осінній спокій змінюється вимушеним зимовим. Здатність насіння і бруньок впадати в передзимовий глибокий спокій допомагає їм переносити зимові холоди.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Виконання завдань практикуму.

Використовуючи матеріал підручника, додаткових енциклопедичних джерел, заповніть таблицю.

Сезонні явища у житті рослин

Пора року	Сезонні явища	Характеристика	Значення
Весна
Літо
Осінь
Зима

Контрольно-оцінна бесіда.

Які дерев’янисті та трав’янисті рослини починають цвісти першими навесні? З чим це пов’язано? На скільки періодів поділено літо? В якому з них цвітуть лугові трави? Дозрівають ягоди? Гриби? З чим пов’язане повторне цвітіння рослин восени? Для чого рослинам потрібна осінь? Як рослини готуються до зими?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа. Підготуватися до виконання завдань на екскурсії.



ригадайте Як ростуть корінь і пагони? Які типи тканин є у рослин? Які типи рухів притаманні рослинам?

Як рослини ростуть? На відміну від багатьох тварин, рослини ростуть все життя. Погляньте на старе, майже сухе дерево. Навесні на ньому десь та з'являються молоді пагони, зелені листки і його ріст продовжується.
Ріст - це необоротне збільшення розмірів та маси як цілого організму, так і окремих його частин. Ріст рослин зумовлений поділом та ростом клітин. Завдяки цьому утворюються нові тканини та органи.
Ви вже знаєте, що вищі рослини ростуть на одному місці. За несприятливих умов вони, на відміну від більшості тварин, не можуть залишити місце зростання у пошуках нового. Тому рослинам украй необхідний приріст усіх частин, завдяки чому вони охоплюють якнайбільший життєвий простір.
Вищі рослини ростуть за рахунок твірних тканин, клітини яких здатні поділятися. Відповідно до розміщення твірної тканини розрізняють верхівковий та вставний типи росту органів. Верхівковий ріст забезпечують твірні тканини конуса наростання пагона або зон поділу та розтягування кореня. Існують і вставні твірні тканини. Вони розташовані в основі міжвузлів деяких рослин. Наприклад, у злаків (пшениці, кукурудзи, рису) за їхній рахунок видовжуються міжвузля і росте стебло.
Потовщення органів здійснюється за рахунок бічної твірної тканини. Як ви пам'ятаєте, цей тип твірних тканин називають камбієм. Завдяки росту відбуваються і певні рухи рослин.
Які сезонні явища спостерігають у житті рослин? У житті рослин, як і у житті тварин, спостерігають певні сезонні явища (мал. 125).

Мал. 125. Рослина навесні (1), влітку (2), взимку (3)

Ріст рослин може бути безперервним або періодичним. За безперервного росту, який притаманний більшості однорічних рослин та багатьом тропічним видам, розміри всього організму або окремих його частин збільшуються постійно.
Періодичне припинення росту в тропічних рослин зумовлене настанням посушливого сезону. На більшості територій земної кулі постійно змінюються сезони року - весна, літо, осінь, зима. Тому ріст багаторічних рослин помірних широт характеризується періодичністю: взимку ріст рослин припиняється, а навесні поновлюється (мал. 125). Отже, за умов періодичного росту періоди інтенсивного росту чергуються з періодами спокою.
Спокій у рослин - це пристосування до переживання несприятливих умов (зимових холодів, літніх посух), коли процеси життєдіяльності майже припиняються. В стані спокою може перебувати як уся рослина, так і її окремі органи (сплячі бруньки, бульби, кореневища, насіння). Особливо важливе значення має перехід до стану спокою бруньок і насіння. Сигналом до глибокого спокою і припинення ростових процесів у рослин холодного та помірного кліматів є вкорочення тривалості світлової частини дня та зниження температури. Для рослин південного походження (бузок, вишня) навіть зниження нічних температур є сигналом для переходу до стану спокою. Цей сигнал у рослин сприймають листки, а за їхньої відсутності - бруньки.
Зміни тривалості світлового періоду доби впливають, зокрема, на швидкість та терміни росту й цвітіння рослини, листопаду (мал. 126). Реакцію рослин на зміну тривалості дня та ночі називають фотоперіодизмом. Навесні збільшення тривалості дня для рослин є сигналом до розпускання листків, цвітіння і плодоношення. Зміну тривалості світлового періоду доби сприймають листки. В них утворюються речовини, що зумовлюють розвиток квіткових бруньок.

Мал. 126. Рослини, що зростали

за умов вкороченого (1) і подовженого (2) світлового дня
Як рослини розвиваються? Часто ми говоримо, що рослина росте й розвивається, не замислюючись, як відрізняються ці два поняття. Розвиток рослин тісно пов'язаний з їхнім ростом, але це не одне й те саме. Розвиток - це якісні зміни, які послідовно відбуваються в організмі та його окремих частинах упродовж життя. Прикладом розвитку є утворення квітки. Окремі її частини також ростуть, але в цілому її поява - новий якісний стан усього рослинного організму. Тому цвітіння - показник певного етапу розвитку.
Розвиток рослин відбувається у кілька послідовних етапів. Насамперед у квіткових рослин виділяють зародковий та післязародковий періоди розвитку. Зародковий період бере початок від запліднення яйцеклітини та триває до моменту проростання насінини. А після проростання настає
післязародковий період. Він охоплює етапи паростка, молодості, зрілості та старіння (мал. 127).

Мал. 127. Етапи розвитку рослини

Етап паростка, як вам уже відомо, триває від моменту проростання до формування перших зелених листків. У цей час паросток живиться за рахунок запасних поживних речовин насінини. Етап молодості -період життя від появи перших зелених листків до цвітіння. У цей час рослина посилено росте і формуються всі її вегетативні органи. Молода рослина, на відміну від паростка, живиться завдяки фотосинтезу.
Подальший розвиток одно-, дво- та багаторічних рослин відбувається по-різному (мал. 128). Однорічні рослини (наприклад, кріп, горох, огірки) впродовж року повністю закінчують ріст, квітнуть, утворюють плоди та насіння і відмирають. Тривалість їхньої молодості незначна: вже через 30-40 днів після проростання вони утворюють квітки та незабаром плодоносять.
У дворічних рослин (наприклад, у капусти, моркви) протягом першого року життя розвиваються лише корені та пагони з листками. А на другий рік вони утворюють квітки, плоди та насіння, після цього відмирають.
Багаторічні трави часто можуть цвісти та плодоносити впродовж декількох років, однак усі їхні надземні частини відмирають щорічно (як-от у конвалії, пирію, хрону). Дерева і кущі (яблуня, дуб, аґрус, ліщина, смородина) сягають своїх найбільших розмірів через десятки років. Перше цвітіння і плодоношення у них настає лише через кілька років (інколи - через рік після проростання). Плодоносять такі рослини впродовж багатьох років.
Етап зрілості триває від часу першого цвітіння до втрати здатності утворювати насіння та плоди. З часом навіть рослини з великою тривалістю життя припиняють утворення генеративних органів. Мабуть, ви помічали, як старі плодові дерева поступово все рідше цвітуть, перестають плодоносити. Нові пагони на них майже не утворюються, старі засихають і відпадають. У стовбурах старих дерев часто утворюються отвори - дупла, вони підгнивають і відмирають. Настає завершальний етап життєвого циклу рослин - старіння.
Старіння - закономірні процеси розвитку рослин, пов'язані з віковими змінами. Ці зміни обмежують пристосувальні можливості рос-
лин і поступово зумовлюють їхнє відмирання. Цей етап триває від останнього плодоношення до загибелі організму.

Мал. 128. Розвиток одно-, дво- та багаторічних рослин

Усі перетворення, що відбуваються в організмі від його зародження до відмирання, називають індивідуальним розвитком.
Отже, як ми вже згадували, організм квіткових рослин є цілісною системою, в якій ріст і розвиток різних його органів взаємоузгоджені. На ці процеси впливають не лише зовнішні чинники, як-от різноманітні чинники довкілля, а й внутрішні. Так, ви пам'ятаєте, що ріст і розвиток рослин регулюють особливі біологічно активні речовини, які виробляються в самій рослині, - фітогормони. Фітогормони рухаються по рослині, прискорюючи або гальмуючи ріст певних її ділянок.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
фотоперіодизм, розвиток, зародковий і після-зародковий періоди, індивідуальний розвиток

Підсумки
Рослинам, як і іншим організмам, властиві процеси росту та розвитку. Ріст може бути безперервним чи періодичним. Розвиток рослин відбувається у кілька послідовних етапів. У життєвому циклі квіткових рослин виділяють зародковий та післязародковий періоди. Післязародковий період охоплює етапи паростка, молодості, зрілості та старіння.

Запитання для контролю
1. Що таке ріст і які його види вам відомі?
2. Які сезонні явища спостерігають у житті рослин?
3. Які чинники регулюють ріст рослин?
4. З яких періодів складається життєвий цикл квіткових рослин?
5. На які етапи поділяють післязародковий період життя рослин?

Поміркуйте
1. Чим можна пояснити те, що дворічні рослини цвітуть та формують насіння і плоди саме на другому році життя?
2. Як людина може регулювати процеси росту рослин?

Дата добавления: 2015-05-24