КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Нагороди
Інша діяльність Засновник цукрової промисловості України Олексій Олексійович відомий своїм внеском у розвиток сільського господарства та цукрової промисловості в Україні, особливо на Черкащині, де отримала маєтки його дружина. Займався селекціонуванням квітів, вивів новий сорт троянд, що отримав його ім'я. Побудувавши цукрові заводи на Смілянщині, Бобринський започаткував цукрово-бурякову промисловість на українських теренах. На протязі десяти років Бобринський побудував 4 цукрових заводи: Балаклійський цукровий завод — 1838 Грушківський цукровий завод — 1845 Капітанівський цукровий завод — 1846 Смілянський пісково-рафінадний завод — 1858 При Капітанівському заводі була заснована селекційна станція, що займалася виведенням нових сортів цукрового буряка. Завод у Смілі став першим де готували цукор як у вигляді рафінаду, так і цукру-піску. При смілянському заводі була відкрита школа кадрів вищої кваліфікації. З 40 технологів що пройшли тут підготовку і працювали у графа, пізніше 24 стали директорами та самостійними підприємцями. Класи, організовані у Смілі для підготовки фахівців, пізніше переросли в училище, а згодом і в інститут цукрової промисловості (нині: Національний університет харчових технологій у Києві, та Смілянський технікум харчової промисловості у Смілі). З 1856 року Олексій Бобринський переселився до Сміли на постійне місце проживання. Бобринський також був відомий як знавець точних наук та інженер. Був членом імператорського товариства сільського господарства, членом статистичного комітету, членом опікунської ради Київського університету ім. св. Володимира, членом товариства дослідників. За словами його друга, поета П. А. Вяземського, Бобринський був «однією з найблагородніших та вищою мірою співчутливих особистостей». Бобринський надрукував «Статистичні матеріали для історії цукро-бурякової промисловості в Росії» (1856) та «Про застосування систем охоронної та вільної торгівлі в Росії» (1868). Нагороджений орденом Святої Анни І ступеню
Ві́ктор Олекса́ндрович Федоре́нко Ві́ктор Олекса́ндрович Федоре́нко (*1951) — український генетик,доктор біологічних наук, професор. Завідувач кафедри генетики та біотехнології Львівського національного університету імені Івана Франка, науковий керівник науково-дослідної лабораторії генетики, селекції та генетичної інженерії продуцентів антибіотиків та Колекції культур мікроорганізмів-продуцентів антибіотиків ЛНУ ім. І. Франка. Народився в 1951 році у місті Винники Львівської області. Закінчив біологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка (1973 рік) та аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту генетики і селекції промислових мікроорганізмів (Москва, 1979 рік). З 1979 року працює на кафедрі генетики та біотехнології ЛНУ ім. І. Франка, завідувач цієї кафедри з 1994 року. Читає загальні курси «Генетика», «Основи біотехнології» для студентів біологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка, спецкурси «Молекулярні механізми генетичних процесів»,«Генетика мікроорганізмів», «Генетична інженерія», «Методи молекулярного клонування» та проводить практикум з генетики та генетичної інженерії мікроорганізмів для студентів кафедри генетики та біотехнології. Є автором навчальних посібників «Великий практикум з генетики, генетичної інженерії та аналітичної біотехнології мікроорганізмів» (2007 рік), "Задачі та вправи з генетики" (2008 рік). Отримав гранти Соросівського доцента в 1995 та 1997 роках. Під керівництвом В.О. Федоренка виконано понад 20 науково-дослідних проектів у тому числі міжнародних; захищено 14 кандидатських дисертацій. В.О. Федоренко є автором більше 300 наукових публікацій, а також 7 патентів. Галузі наукових інтересів — генетика, селекція та генетична інженерія актиноміцетів, генетичний контроль біосинтезу антибіотиків та стійкості до антибіотиків, механізми нестабільності геному бактерій. Головний редактор журналу «Вісник Львівського університету. Серія біологічна». Член редколегій журналів"Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М. Вавилова","Мікробіологія та біотехнологія" та «Studia Biologica». Куратор студентського наукового товариства «Генетичний клуб». Голова Львівського обласного відділення та член Президії Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 438; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |