Частота власних коливань контуру. Резонанс

28. Утворення і поширення електромагнітних хвиль.
Сукупність нерозривно взаємопов'язаних змінних вихрових електричного і магнітного полів називають електромагнітним полем. У природі взагалі немає відокремлених одне від одного електричних і магнітних полів, а існують електромагнітні поля як особливий вид матерії, через який відбувається електромагнітна взаємодія. Процес поширення змінного електромагнітного поля в просторі з плином часу називають електромагнітною хвилею. Максвелл показав, що швидкість поширення електромагнітної хвилі є величиною скінченною і у вакуумі дорівнює швидкості світла (тобто c 3·10⁸ м/с). Електромагнітні хвилі є поперечними, оскільки в кожній точці простору електрична напруженість , магнітна індукція і швидкість поширення цих хвиль взаємно перпендикулярні.

29. Швидкість, довжина і частота електромагнітної хвилі.
У вакуумі електромагнітна хвиля розповсюджується із швидкістю, яка називається швидкістю світла. Швидкість світла є фундаментальною фізичною константою, яка позначається латинською літерою c. Згідно із основним постулатомтеорії відносності швидкість світла є максимально можливою швидкістю передачі інформації чи руху тіла. Електромагнітна хвиля характеризується частотою. Довжина електромагнітної хвилі , де k - хвильове число. Довжина електромагнітної хвилі зв'язана з частотою через закон дисперсії.

30. Електромагнітні хвилі в природі і техніці.
Модуляція – це зміна параметру електромагнітної хвилі за певним законом, у якому закодована інформація.
В Україні створена єдина автоматична система зв’язку. Ще недавно міжміський телефонний зв’язок здійснювали прокладеними у повітрі електричними лініями. Тепер застосовують радіорелейні лінії, де використовують ультракороткі хвилі. Успіхи освоєння космосу дали змогу використовувати ретрансляційні супутники зв’язку. З її допомогою передаються телевізійні програми. Удосконалюється і такі традиційні засоби зв’язку, як телеграф і фототелеграф. Найсучаснішими засобами зв’язку стали: електронна пошта, факсимільний зв’язок, комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок.

31. Природа світла. Поширення хвилі в різних середовищах. Джерела і приймачі світла. Поглинання і розсіювання світла.
Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектру. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком.
Як і будь-які інші електромагнітні хвилі світло характеризується частотою, довжиною хвилі, поляризацією й інтенсивністю. У вакуумі світло розповсюджується зі сталою швидкістю, яка не залежить від системи відліку — швидкістю світла. Швидкість світла в речовині залежить від властивостей речовини і загалом менша від швидкості світла у вакуумі. Довжина хвилі зв'язана з частотою законом дисперсії, який також визначає швидкість поширення світла в середовищі.
Взаємодіючи з речовиною, світло розсіюється і поглинається. При переході з одного середовища в інше змінюється швидкість розповсюдження світла, що призводить до заломлення. Поряд із заломленням на границі двох середовищ світло частково відбивається. Заломлення та відбиття світла використовується в різноманітних оптичних приладах: призмах, лінзах, дзеркалах, що дозволяють формувати зображення.
Всі джерела світла поділяються на природні і штучні, теплові, холодного освічення, точкові і протяжні.
Природні(сонце, зорі, блискавка), штучні(свічки, лампочки).

32. Відбивання світла, заломлення світла. Закони заломлення і відбивання.
Зміна напрямку поширення світла на межі розділу 2-х середовищ називається відбиванням (заломленням).
Закони відбивання світла.
① кут падіння дорівнює куту відбивання.
② промінь, що падає, промінь, що відбивається та перпендикуляр поставлений в точці падіння – лежать в одній площині.

Закони заломлення світла.
① промінь падаючий, заломлюючий і перпендикуляр поставлений в точку падіння, лежать в одній площині.
② відношення sin L падіння до cos L заломлення є величиною сталою і називають відносним показником середовища.
③ промінь падаючий і відбитий із вакуума – взаємообернений.

33. Світло як електромагнітна хвиля. Інтерференція світла. Дифракція, поляризація, дисперсія. Спектроскоп.
З погляду фізики, світлові хвилі — це електромагнітні хвилі, до яких, крім ви­димого (неозброєним оком), належать також інфрачервоне і ультрафіолетове проміння. Світлові хвилі мають усі властивості електромагнітних хвиль, у тому числі з певною швидкістю переносять енергію. Швидкість світла можна визначити, вимірявши пройдену світлом за певний час відстань.
Інтерфере́нція — явище накладання двох або більше когерентних світлових хвиль в результаті чого в одних місцях спостерігається підсилення результуючої хвилі (інтерференційний максимум), а в інших місцях послаблення (інтерференційний мінімум). Найпростішим випадком інтерференції є накладання двох гармонічних хвиль з однаковою частотою і поляризацією.
Дифра́кція - явище, що виникає при поширенні хвиль (наприклад, світлових і звукових хвиль). Суть цього явища полягає в тому, що хвиля здатна огинати перешкоди.
Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також довжина хвилі.
Спектроско́п — оптичний пристрій для візуального спостереження спектра випромінювання. Використовується переважно для швидкого і якісногоспектрального аналізу в хімії, металургії та інших галузях.

Дата добавления: 2015-05-24