Поліморфізм власності в ринковій економіці

озвинута ринкова економіка, цивілізований ринок спираються на поліморфізм власності. Пояснюють це тим, що основою, "душею" ринку є конкуренція, котра вимагає великої кількості ринкових суб'єктів. Поліморфізм власності — це наявність її найрізноманітніших форм. Найбільше значення і поширення мають державна і приватна власність. Жодна сучасна економічна теорія, не заперечує державної власності. В сучасному світі немає жодної країни, де б держава активно не займалася господарською діяльністю. Базою застосування державної форми власності є ті форми економіки, в яких об'єктивно велика потреба в прямому централізованому управлінні, здійсненні державних інвестицій, в яких орієнтація на прибуток не є критерієм, достатнім для функціонування в громадських інтересах. Державна форма власності виникає і за необхідності державної допомоги для санації збанкрутілих недержавних підприємств. Досвід світової практики показує, що державна власність може бути і ефективною, оскільки має певні переваги порівняно з іншими формами власності, зумовлені її функціями: здатністю здійснювати макрорегулювання, формувати стратегію економічного розвитку суспільства в цілому, оптимізувати структуру національної економіки за критерієм максималізації підсумку інтересів.Водночас, незалежно від економічного і соціального ладу державна власність більшості випадків функціонує з меншою ефективністю, ніж інші форми. Це пов'язано з розвитком державної власності у сферах, де можливості ринку обмежені й знижується мотивація до праці. Переважання державної форми власності в економіці країни призводить до виникнення державної монополії, котра шкідлива для розвитку економіки, споживача, населення і надзвичайно корисна для виробника. Державне підприємство виступає як монополіст. У результаті такого становища виникають нав'язування споживачу вигідного для виробника асортименту, заниження якості товару, скорочення виробництва, виникнення дефіциту продукції, незадоволений масовий попит тощо. Необхідно відзначити наявність у ринковій економіці колективної (групової) власності, репрезентованої насамперед у вигляді кооперативної власності, а також акціонерної власності та власності сумісних, змішаних підприємств. У зв'язку зі своєю специфікою кооперативна форма в умовах ринкової економіки має вищий, ніж державна власність, потенціал, що зумовлює її переваги (зв'язок оплати праці з кінцевими результатами діяльності підприємства, самофінансування, демократичні форми управління і більш сильна мотивація до праці).Кооперативна форма власності — це колективна форма власності, яка не втратила індивідуалізму, що виявляє себе у зв'язку доходу з індивідуальним внеском (паєм). Звідси її більш сильний мотиваційний потенціал. Акціонерна власність виникає на основі добровільного об'єднання грошових засобів різних прошарків населення. В межах індивідуального пакета акцій акціонер отримує свободу самостійно приймати рішення, здійснюючи тим самим відповідний вплив на перспективи розвитку цього підприємства. Акціонерна власність — найбільш гнучка, досконала і відповідна суспільному виробництву. Вона за способом виникнення і функціонування є суспільною формою власності, одночасно будучи й індивідуальною. В цьому її перевага й утвердженість. Особливе місце займає інтелектуальна форма власності, котра становить присвоєння знань, обмін науковою інформацією, культурою, мистецтвом, винаходами.

29. Роздержавлення і приватизація: зміст, шляхи, форми

Роздержавлення – процес обмеження державного втручання в економіку, переведення державних підприємств на комерційні засади господарювання, створення умов для зростання кількості суб'єктів господарювання.

Приватизація – процес передачі або продажу об'єктів державної власності одноосібним або асоційованим приватним власникам; наслідком приватизації є зміна форми власності.

Особливе значення для подолання державного монополізму, для ліквідації організаційно-галузевих (відомчих) монополій має приватизація великої частки державної власності. Це, безумовно, і корінне питання з точки зору формування в країні принципово нової господарської системи.
На шляху до конкурентної ринкової економіки необхідно сформувати багатомільйонний загін вільних підприємців, які вміють ефективно господарювати. В результаті виникне важливий сектор ринкової економіки, який складається з дрібних і середніх за своїми розмірами фірм. Вони будуть сприяти швидкому розвитку ринку багатьох видів продовольчих і промислових товарів, особливо сфери послуг.
Досвід всіх країн з розвинутою ринковою економікою виявив наступну закономірність. Чим більше підприємців, зайнятих виробництвом корисних благ, тим більше буде насичуватись товарами ринок, тим швидше зростатиме споживання. Проте зі збільшенням числа підприємців посилюється конкуренція між ними, в результаті зростає заінтересованість підприємців у тому, щоб підвищувати якість товарів і послуг, а також робити їх дешевшими.
Демонополізація виробництва, роздержавлення і приватизація - усе це, поряд з іншими заходами, дозволить створити в Україні всі умови для нормальної ринкової конкуренції. Виникнуть (чого сьогодні ще немає) конкурентна пропозиція та конкурентний попит. Конкурентна пропозиція означає, що даний продукт виробляється і пропонується на ринку необмеженою кількістю підприємств.

Дата добавления: 2015-05-24