Тоталітаризм. Демократичне суспільство

Стовпи демократії

Демократичне суспільство

Демократія не обмежується комплексом конституційних правил і процедур, що визначають, як повинен функціонувати уряд. Тому що уряд - це тільки один елемент, що співіснує з багатьма іншими інститутами, політичними партіями, організаціями й асоціаціями. Це розмаїття називається плюралізмом і передбачає, що існування, законність і авторитет багатьох організованих груп і інститутів у демократичному суспільстві не залежить від уряду.

Тисячі приватних організацій як на місцевому, так і на національному рівні функціонують у демократичному суспільстві. Багато з них відіграють роль посередників між приватними особами і складними соціальними й урядовими інститутами.

Ці групи представляють інтереси своїх членів різноманітними способами: підтримуючи кандидатів на урядові посади, беручи участь в обговоренні проблем, намагаючись впливати на політичні рішення. Будучи членами таких груп, окремі громадяни мають можливість мати вагому участь як у державних справах, так і в справах своїх власних співтовариств. Прикладів багато, і вони різноманітні: благодійні організації і церкви, групи, що займаються охороною навколишнього середовища й організовані за принципом сусідства, ділові асоціації і професійні спілки.

В авторитарному суспільстві практично всі подібні організації контролюються урядом, знаходячись під його наглядом і будучи йому підзвітними. У демократичному ж суспільстві прерогативи уряду точно визначені законом, і влада його різко обмежена. У результаті приватні і суспільні об'єднання вільні від урядового контролю. Багато з них, навпаки, мають можливість впливати на уряд і жадати від нього звіту. Суспільні групи й організації, що займаються наукою, мистецтвом, чи релігією об'єднані іншими інтересами, часто намагаються узагалі не мати ніяких зв'язків з урядом.

Народовладдя

Уряд, заснований на згоді керованих

Правління більшості

Права меншостей

Гарантії основних прав людини

Вільні і чесні вибори Рівність перед законом

Справедливе судочинство

Конституційні обмеження уряд

Соціальний, економічний і політичний плюралізм

Цінності терпимості, прагматизму, співробітництва і компромісу

Тоталітаризм – це феномен ХХ ст. Тоталітаризм (від пізньолатинського totalis – весь, цілий, повний) – одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над всіма сферами життя суспільства і окремо взятої людини: політичного, економічного, соціального і навіть особистого. Всю сутність тоталітарної держави висловив Б.Муссоліні: “Все для держави, нічого проти держави, нічого поза державою”. Тоталітаризм у найбільш завершеному вигляду існував у Італії, Німеччині, СРСР та державах соціалістичного табору. Тоталітаризм у різних країнах, в різний час мав свої особливості у відповідності до специфічних особливостей кожної країни. 1. Виникнення тоталітаризму

Феномен тоталітаризму своїм корінням сягає глибени віків, знаходить свою схожість з диспотіями і тираніями стародавніх часів, з абсолютиськими і авторитарними системами влади. Але лише у ХХ ст. в умовах кризи класичної ліберальної ідеї, при переході до розвинутого індустріального суспільства і соціальної демократії з`являється тип жорсткої диктатури, яка спирається на масові рухи, і пронизана унітарною (єдиною) ідеологією.

Можна визначити такі передумови виникнення тоталітарних режимів:

1. Утвердження індустріального суспільства. Поява технологій масового виробництва. Поява механізмів державного регулювання економікою. Стандартизація всіх сторін життя. “Масова культура”.

2. Залучення наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до політичного життя широких мас населення після запровадження загального виборчого права і загальної демократизації політичного життя у провідних країнах світу.

3. Вихід на політичну арену широких мас переважно неграмотного, з низькою політичною культурою, озлобленого соціальною несправедливістю приводить до появи нових харизматичних лідерів, які вміло маніпулюють массами, прагнуть до одноосібної влади.

4. Масові політичні партії і соціальні рухи об`єднаних масовими ідеологіями.

При всій зовнішній схожесті тоталітарні режими в різних країнах мали різні соціально-економічні структури, соціально-психологічні установки, принципово несумісні ідеології; їх становлення відбувалося різними шляхами, в залежності від національних особливостей і особливостей становища в країні; по різному і в різні часи відбувся їх крах.

Дата добавления: 2015-05-24