Загальна географія

№ з/п	Кількість годин	Зміст теми	Навчальні досягнення учнів
		ВСТУП (2 год)
1.		Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства. Значення географічних знань та вмінь для учня. Основні друковані та електронні джерела географічної інформації. Роль різних засобів географічної інформації в розширенні географічних знань. Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень.	Учень називає: об’єкти вивчення географії, складові географічної науки, основні джерела географічних знань (підручник, географічна карта, енциклопедії, газети, журнали, Інтернет), способи збирання географічної інформації (спостереження, аналіз і порівняння географічних карт, історичних документів, статистичних даних, об’єктів та явищ); підбирає: географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе; пояснює на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини; оцінює: значення проведення власних спостережень у природі; складає:за допомогою членів родини перелік джерел географічної інформації, якими користується вдома.
		РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю (5 год)
2.1 2.2 2.3		Тема 1. Уявлення про Землю в давнину. Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків римлян, слов’ян. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птоломея. Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі. Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського шляху в Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом. Перша навколосвітня подорож під керівництвом Ф. Магеллана. Навколосвітні експедиції, їх географічне значення (Дж.Кук, І.Крузенштерн і Ю.Лисянський). Відкриття Австралії і Антарктиди. Тема 4. Сучасні дослідження. Дослідження Землі у ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні туристичні подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною. Дослідження Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття.	Учень називає: учасників подорожей, географічних відкриттів, експедицій різних епох; підбирає: з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі; аналізує: карти маршрутів мандрівників та дослідників; порівнює: наслідки подорожей та експедицій у різні епохи; оцінює: роль туризму на сучасному етапі для пізнання Землі кожною людиною; складає: за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями.
3.	11.	РОЗДІЛ 2. Земля на плані і карті (11 год)
3.1 3.2 3.3 3.4 3.5		Тема 1. Орієнтування на місцевості. Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про азимут. Тема 2. Способи зображення Землі. Особливості та відмінності зображення земної поверхніна глобусі, космічних знімках, картах, аерознімках, планах (зіставлення обрисів материків, морів та океанів, великих островів та півостровів на глобусі, фізичній карті півкуль і глобальних космічних знімках). Масштаб та його види. Тема 3. План, його основні ознаки. Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані. Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків. Тема 4. Географічні карти. Карти, їх елементи. Легенда карти. Класифікація карт за масштабом, змістом та просторовим охопленням. Географічні атласи. Практичне значення карт. Тема 5. Географічні координати. Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати – широту (південна, північна) та довготу (західна і східна). Правила відліку географічної широти і довготи. Географічні координати свого населеного пункту. Практичні роботи 1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу. 2. Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням. 3. Визначення географічних координат за географічною картою.	Учень називає: різні способи орієнтування на місцевості, лінії градусної сітки (паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан), об’єкти місцевості за планом і картою; елементи плану і карти; масштаб карти, напрямки, умовні знаки; користується: умовними знаками плану, карти, різними видами масштабу; читає: друковані та електронні карти, плани, їх фрагменти; вимірює: відстані на плані за допомогою масштабу; визначає: азимут, масштаб плану і карт, географічні координати окремих об`єктів, населених пунктів, свого населеного пункту; складає: елементарний план за допомогою умовних знаків; розв’язує: задачі з різними видами масштабів; порівнює: зображення місцевості на глобусі, космічному знімку, карті, аерознімку, плані, малюнку; пояснює: відмінності у масштабі, способах зображення географічних об’єктів на карті і плані; оцінює: значення плану місцевості і карти для себе і своєї родини; разом з родиною визначає координати міст своєї мрії;
4.		РОЗДІЛ 3. Оболонки Землі (41 год)
4.1		Тема 1. Літосфера (12 год) Внутрішня будова Землі. Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків. Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення за картами і планами. Горизонталі та шкала висот. Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу. Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світу. Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори Світового океану. Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона. Практична робота. 4. Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів. Дослідження Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості.	Учень називає: внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять “літосфера”, “земна кора”, “літосферна плита”, “рельєф”, “гори”, “рівнини”, переважаючі форми рельєфу своєї місцевості; наводить приклади і показує на карті: сейсмічні пояси, найбільші вулкани, різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; визначає: за допомогою карти географічне положення гір і рівнин, їх абсолютну і відносну висоту за шкалою висот; позначає на контурній карті: сейсмічні пояси: Тихоокеанський, Середземноморський, вулкани: Ключевська Сопка, Етна, Кракатау; гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди; хребти в океані: Серединно-Атлантичний; рівнини: Східноєвропейська; Західносибірська, Амазонська; плоскогір’я: Середньосибірське, Бразильське; порівнює: рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі та в океанах; пояснює: вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування материків, океанів та їх рельєфу; аналізує: причини і наслідки руху літосферних плит, роботи води, вітру; висловлює судження: про необхідність охорони форм рельєфу; оцінює: значення рельєфу в житті та господарській діяльності людини; вплив людини на рельєф.
4.2		Тема 2. Атмосфера (12 год) Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері. Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього коливання. Карта ізотерм. Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря. Способи регулювання температури повітря в домашніх умовах. Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску. Вітер: причини виникнення, напрям, сила, швидкість, їх визначення за допомогою сучасних приладів та на око (візуально). Місцеві вітри. Вода в атмосфері: випаровування, абсолютна і відносна вологість повітря, зміни вологості повітря залежно від температури. Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах. Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність. Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, способи вимірювання. Карта розподілу опадів. Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди. Клімат. Основні кліматичні показники. Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу і клімат. Практичні роботи 5.Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості. 6.Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз. Дослідження Аналіз погоди в різних місцях світу за одну добу з використанням різних джерел інформації.	Учень називає: суттєві ознаки понять “погода”, “клімат”, “хмари“, “хмарність“, “опади“, “синоптична карта“; ознаки погоди у своїй місцевості, теплові пояси Землі; світові центри спостереження за погодою; наводить приклади: прогнозів погоди, основних типів клімату; спостерігає і фіксує: зміни елементів погоди (температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів); визначає: середні температури, тиск атмосфери, швидкість вітру, переважаючи типи погоди у своїй місцевості, зміни температури і атмосферного тиску з висотою; будує: графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів; добирає: адекватні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується: термометром, барометром, гігрометром порівнює: типи погоди у своїй місцевості в різні пори року; аналізує:розподіл температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року; порівнює: погоду своєї місцевості у різні пори року; аналізує: розподіл температури повітря на Землі за картою; пояснює: причини і наслідки зміни погоди і клімату; розв’язує задачі на зміни температури повітря, атмосферного тиску, вологості; оцінює: вплив чистого повітря на здоров’я людини; наслідки впливу господарської діяльності людини на атмосферу і клімат Землі; виявляє: разом з членами родини способи регулювання температури та вологості в домашніх умовах, за різними джерелами особливості погоди в різних місцях світу
4.3		Тема 3. Гідросфера (12 год) Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Властивості вод Світового океану. Рухи води в Океані. Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина. Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну і найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок. Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми: ставки, водосховища, канали. Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти. Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу. Практична робота 7. Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів. Дослідження Дослідити найближчу місцеву водойму та описати її за типовим планом	Учень називає: суттєві ознаки понять “океан”, “море”, “затока”, “протока”, “острів”, “океанічна течія”, “річка”, “озеро”, “болото”, “льодовик”, “багаторічна мерзлота”, “підземні води”; наводить приклади: морів, заток, проток, островів, річок, озер; визначаєособливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою; географічне положення водних об`єктів, глибини океанів і морів за шкалою глибин; залежність напряму і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму річок від клімату; розрізняє: способи зображення вод суходолу на плані місцевості та на карті; озера за походженням улоговин, стоком, материкові та гірські льодовики, штучні водойми; знаходить і позначає на контурній карті: моря: Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське; протоки: Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова; затоки: Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська; острови: Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея; півострови: Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинавський, Сомалі; западина: Маріанська; річки: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі; озера:Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія; пояснює: причини і наслідки рухів води у Світовому океані; особливості живлення і режиму вод суходолу; порівнює: різні водні об’єкти; оцінює: роль води для життєдіяльності людини, вплив людини на різні частини гідросфери; виявляє: з членами родини способи очищення води в домашніх умовах і вплив якості води на здоров’я людини.
4.4		Тема 4. Біосфера та ґрунти (2 год) Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі. Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ суходолу та океану.	Учень називає: суттєві ознаки понять “біосфера”, “ґрунти”, “ґрунтовий покрив“, “рослинність”, “тваринний світ”; переважаючи види рослин і тварин своєї місцевості; порівнює: види рослин і тварин, що поширені в різних широтах; пояснює: особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт; вплив людини на компоненти біосфери; оцінює: значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини виявляє: разом з членами родини сфери використання ґрунтів, рослинності і тваринного світу у своєї місцевості.
4.5		Тема 5. Природні комплекси (3 год) Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі, властивості, закономірності розвитку. Природні зони Землі. Особливості природних зон екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широт. Практична робота (на місцевості) 8.Ознайомлення з одним з природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між його компонентами.	Учень називає суттєві ознаки понять “природний комплекс”, “географічна оболонка”, “природна зона”; компоненти природного комплексу; наводить приклади: природних комплексів та комплексів, змінених людиною у своїй місцевості; порівнює: особливості основних природних зон Землі; пояснює: на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери; оцінює: вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості; значення знань про природні комплекси для життєдіяльності людини.
5.	5.	РОЗДІЛ ІV. Планета людей (5 год)
5.1 5.2 5.3		Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі. Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі. Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження М. М. Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу. Тема 2. Держави світу. Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу. Тема 3. Вплив людини на природу (1 год) Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона. Практична робота 9.Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав та їх столиць. Дослідження Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів.	Учень називає: чисельність населення Землі, населення України, свого населеного пункту; людські раси; аналізує:карти густоти населення та людських рас; розпізнає: способи зображення держав і столиць на політичній карті світу; визначає: за картою найбільші держави і держави-сусіди України та їх столиці: Канада, Китай, США, Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова; позначає: на контурній карті кордони держав, підписує їх назви та столиці; характеризує: види господарської діяльності та їх наслідки у своєму населеному пункті; порівнює: людські раси за зовнішніми ознаками; густоту населення в різних регіонах земної кулі; оцінює: вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті здійснення різних видів господарської діяльності; висловлює судження: про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті; розробляє: за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відходів.
5.		РЕЗЕРВ ЧАСУ 6 годин