Характеристика деяких шкідливих речовин

ГДК деяких шкідливих речовий в повітрі робочої зони

№ з/п	Назва речовини	ГДК, мг/ м ^3	Клас небезпеки	Агрегатний стан
	Азоту оксиди			П
	Аміак			П
	Ангідрид сірчистий			П
	Ангідрид сірки			А
	Ацетон			П
	Бензин-розчинник			П
	Бензин-паливний			П
	Гас			П
	Кислота сірчана			А
	Луги їдкі	0,5		А
	Озон	0,1		П
	Ртуть металічна	0,01		П
	Сулема	0,1		А
	Свинець та його неорганічні сполуки	0,01		А
	Окис вуглецю			П
	Хлор			А

Примітка: П — пари; А —аерозоль.

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

— Експрес-метод. який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші).

— Лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.

Таблиця 4.

№ з/п	Назва речовини	ГДК, мг/ м ^3	Клас небезпеки	Дія на організм людини
	Свинець	0,01		Уражає усі органи та системи організму, має кумулятивну здатність
	Вуглеводні			Викликають хронічне отруєння із поганим самопочуттям та апетитом, втратою ваги, швидкою втомою, сонливістю. Деякі вуглеводні мають специфічну дію
	Ацетон			Послідовно уражає усі відділи центральної нервової системи, має кумулятивну здатність
	Ефір			Подразнює слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів, викликає опіки
	Сірчана кислота			Викликає опіки з великою глибиною пошкодження, подразнює слизові оболонки
	Окис вуглецю			Викликає головний біль, запаморочення, безсоння, порушення обміну речовин, втрату свідомості

— Метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-ЗМ на хлор, „Сирена-2" на аміак, „Фотон" на сірководень).

Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.

Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих. Контроль (вимірювання) може проводитись неперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно. Неперервний контроль із сигналізацією (перевищення ГДК) повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії.

Дата добавления: 2015-05-24