Політичні партії і рухи

Партії виникли тоді, коли з'явилася політика. Політична партія – це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, соціальної верстви, яка виражає їхні інтереси, або це організована частина суспільства, члени якої об'єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її. М.Вебер в історії становлення партії вирізняв три етапи: аристократичного угруповання, політичного клубу, масової партії. Утворення партій, як і громадсько-політичних рулів, відбувається на установчих з'їздах або конференціях. Факт народження нової громадсько-політичної організації не вважається достовірною інформацією. Такою інформацією є факт її реєстрації державним органом – в Україні, наприклад, Міністерство юстиції. Основний зміст діяльності будь-якої політичної партії – здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої програмні цілі – економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні – за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через ідейно-політичну, організаційну, пропагандистську, державну (коли оволодівають державною владою) діяльність, виробляючи стратегію й тактику своєї поведінки. Структура політичних партій являє собою систему, до якої входять ядро (партійні лідери, активісти), рядові ЧЛЕНИ партії та прибічники. Організаційно партія розділяється на партійний апарат, партійну масу, способи зв'язку апарату з цією масою, партії та політичні середовища, партії та суспільства. Досить часто до партійної системи входять створювані партією молодіжні, жіночі, іноді військові організації, які є засобом проведення партійної політики. Політичні партії забезпечують необхідний зв'язок між народом і представницьким механізмом правління. Саме через партії уряд може практично звернутися до мас за підтримкою, а маси через партії можуть критикувати керівництво і висувати вимоги до нього.

У сучасних суспільствах політичні партії виконують важливі соціально значущі функції:

· виявлення, формулювання та обґрунтування (політичне відображення) інтересів суспільних груп;

· активізацію та об'єднання великих суспільних груп;

· участь у формуванні політичних систем;

· формування ідеології;

· участь у боротьбі за владу в державі;

· участь у здійсненні державної влади;

· політичне виховання всього суспільства;

· рекрутування нових членів партії;

· підготовку й висунення кадрів для апарату держави;

· формування громадської думки.

За класовою визначеніс­тю політичні партії поділяються на буржуазні, селянські, робітничі.

За ставленням до сус­пільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), рефор­містські, консервативні, реакційні, контрреволюційні.

За ставлен­ням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські.

За формами і методами правління: ліберальні, де­мократичні, диктаторські.

За членст­вом: кадрові та масові.

За місцем у системі влади: легальні та неле­гальні.

За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, націоналіс­тичні, анархістські та ін.

За віросповіданням: християнські, му­сульманські.

Дата добавления: 2015-05-24