Популяції: означення, основні параметри, структури. Приклади

Ековалентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.

Характеристика біотичних факторів. Форми взаємодії біотичних факторів. Приклади.

Біотичні фактори – фактори живої природи або форми взаємодії між живими організмами в природному середовищі. Організми взаємодіють між собою у різних формах. Нейтралізм – форма взаємодії між живими організмами за якої при сумісному проживанні організми не здійснюють один на одного ні позитивного, ні негативного впливу білки і лосі, зайці і їжачки). Конкуренція - форма взаємодії між живими організмами за якої два види організмів використовують один і той самий подільний ресурс або намагаються витіснити один одного вовки, койоти, лисиці, ведмеді). Паразитизм - форма взаємодії між живими організмами за якої один з видів використовує організми іншого виду як трофічний ресурс (оводи, кліщі, комари, черви, ціп’як, аскариди). Мутуалізм - форма взаємодії між живими організмами за якої організми, при сумісному проживання, сприяють розвитку один одного (червонодзьобий шпак, який харчується плохами ссавців). Аменсалізм - форма взаємодії між живими організмами за якої взаємозвязок між організмами має односторонній характер (деревні рослини і трав’яниста рослинність під їх кронами, гриб-пеніцил).

Екологічна валентність – здатність живого організму пристосовуватися до змін умов середовища. Вона визначається за двома факторами: зона оптимуму(сприятлива зона), зона песумуму(зона, за якої організми почуваються пригнічено). За екологічною валентністю організми поділяють на стенобіонти, еврибіонти. Стенобіонти – організми з малою пристосованістю до змін умов середовища(орхідеї, форель, глибоководні риби). Еврибіонти – організми з великою пристосованістю до змін умов середовища(колорадський жук, вовки, пирій, миші, таргани).

Популяція – сукупність особин певного виду, які проживають протягом довгого часу проживають на певній території та вільно схрещуються. Популяції характеризують за такими параметрами: чисельність, густота популяції, питома біомаса популяції, народжуваність – число особин, що з’являються у популяції при народженні, смертність – кількість особин у популяції, що відмирають за певний проміжок часу, приріст популяції. Популяції можуть організовуватись за такими формами: поодинокий спосіб життя, сімейний спосіб життя, зграйний спосіб життя, стадо, колонії, прайди. Поодинокий спосіб життя – форма організації популяції за якої окремі особини існують окремо, практично незалежно одна від одної і лише на короткий період формують репродуктивні пари(лисиці, кішки). Сімейний спосіб життя - форма організації популяції за якої організми утворюють пари на тривалий термін(лебеді, дятли, журавлі, мустанги, лосось). Зграйний спосіб життя - форма організації популяції за якої тварини об’єднуються у групи чисельністю в декілька десятків або сотень особин та існують цілорічно(копитні, вовки, перелітні птахи). Стадо – найстікіша форма організації популяції за якої у об’єднання тварин єієрархічна структура та наявність лідера(стадо зубрів, стадо північних оленів). Колонії – групові поселення тварин різного віку та статі(гризуни, мурахи, бджоли, терміти). Прайди – форма організації популяції левів з якої є включення одного самця, двох-трьох самиць та декількох особин молодняку. За структурою всередині популяції виділяють наступні види внутрішньо-видової структури популяції. Генетична структура популяції – вид внутрішньо-популяційної структури за якого популяція має двох або більше генетично-різних форм. Статева структура популяції – вид внутрішньо-популяційної структури за якого особини розподіляються на чоловічі та жіночі статі. Вікова структура популяції – вид внутрішньо-популяційної структури за якого у популяції є особини різних періодів життя. Розмірна структура популяції – вид внутрішньо-популяційної структури, який характерний для одновікових популяцій рослин, за якого рослини розподіляються за ієрархією за розмірами та загальним розвитком. Відповідно до сприяння розвитку факторів популяції дослідники можуть спостерігати за явищем флуктуації. Флуктуація – коливання чисельності особин у популяції.

Дата добавления: 2015-05-24