Базові нормативи плати за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти

Назва забруднювальної речовини	Базовий норматив плати, грн за 1 т
Азот амонійний
Біохімічна потреба в кисні (БПКпов)
Жири, мастила
Залізо загальне
Завислі речовини
Кальцій-іони	0,7
Магній-іони	0,7
Марганець-іони двовалентні
Масло солярне
Миш’як
Нафта і нафтопродукти у розчинному і емульсійному стані
Нікель і сполуки нікелю в перерахунку на нікель
Нітрат-іони
Нітрит-іони
Свинець- іони двовалентні
Сірковуглець
Синтетичні поверхнево активні речовини (СПАР)
Сульфат-аніони	0,7
Феноли	2,75
Формальдегід	1,1
Фосфати	2,8
Фосфор трихлористий, п’ятихлористий
Фтор-іони
Хлорид-іони	0,7
Хром-іон тривалентний
Ціаніди

Закінчення табл. 7.6

Назва забруднювальної речовини	Базовий норматив плати, грн за 1 т
Цинк-іон двовалентний
Інші речовини з ГДК у воді рибогосподарських во­дойм, мг/л:
До 0,001 або невстановлені	27,52
0,001—0,09	19,95
0,1—1,0
1,0—10,0
Понад 10,0

Розмір платежів за скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти визначають за формулою:

де Н_{б і} — базовий норматив плати за скидання 1 т і -ї[10] забруднювальної речовини в межах ліміту, грн/т;

М_{п і} — маса річного скиду і -ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

К_п — коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруд­нювальних речовин;

М_{п і} — маса понадлімітного річного скиду і -ї забруднювальної речовини, т;

К_т — регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

К_інд — коефіцієнт індексації;

n — кількість видів забруднювальної речовини.

Базові нормативи плати за скидання і -ї забруднювальної речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Н_{б і} ) встановлюються на підставі гранично допустимої концентрації їх, відносної агресивності та оцін­ки економічного збитку від шкідливої дії і затверджуються Мініс­терством екології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.

Значення показника М_{л і} приймається рівним річному обсягу ски­ду і -ї забруднювальної речовини в межах ліміту, а показника М_{п і} — річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).

Ліміти скидів забруднювальних речовин визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих обсягів скидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені величини скидів забруднювальних речовин по кожному інгредієнту в тоннах за рік.

Тимчасово погоджені скиди (ТПС) — це кількість забруднювальних речовин, що скидаються у водні об’єкти з окремого джерела забруднення за одиницю часу. ТПС встановлюється на відповідний термін — до досягнення гранично допустимих скидів (ГДС). Гранично допустимі скиди з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищують встановлених норм екологічної безпеки людини.

Таблиця 7.7

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА К_Т (ЗА ВОДНИМИ БАСЕЙНАМИ УКРАЇНИ)

Басейни морів і рік	Кт
Азовське море	2,0
Чорне море	2,0
Дунай	2,2
Тиса	3,0
Прут	3,0
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України — до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно — до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно — до Чорного моря)	1,8
Прип’ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Ліміти скидів забруднювальних речовин у водні об’єкти загальнодержавного значення встановлюються на 1 рік органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у формі видачі підприємствам відповідних дозволів; для водних об’єктів місцевого значення вони встановлюються для підприємств за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у порядку, що визначається органами місцевої влади.

Нормативом плати за скиди забруднювальних речовин є розмір плати за 1 т конкретної речовини.

За скиди забруднювальних речовин у межах визначених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.

За понадлімітні скиди забруднювальних речовин встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні скиди забруднювальних речовин.

Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднювальних речовин встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище, місто) в межах від 1 до 5, у разі відсутності на підприємстві затверджених лімітів скидів забруднювальних речовин плата за ці скиди стягується як за понадлімітні.

Платежі підприємств за скиди забруднювальних речовин у межах лімітів відносяться на собівартість продукції, а та частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.

Формула обчислення штрафів за скиди шкідливих речовин у водне середовище:

де М — маса скинутої забруднювальної речовини, кг;

0,06 — базова мінімальна заробітна плата (60 тис. грн);

А _і — показник небезпечності речовини, 1/С_гдк;

С_гдк — гранична допустима концентрація речовини згідно із СанПіН 4630-88;

Б _і — 1,6 (для рибогосподарських водойм) або 1,0 (для водойм комунально-побутового користування).

Збитки від забруднення атмосфери. Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фон­ди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення є:

· плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднювальних речовин;

· плата за перевищення лімітів викидів забруднювальних речовин.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення визначають за фор­мулою:

де Н_{б і} — базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і -ї заб­руднювальної речовини в межах ліміту, грн/т;

М_{л і} — маса річного викиду і -ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

К_п — коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднювальних речовин;

М_{п і} — маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і -ї забруднюючої речовини, т;

К_т — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_інд — коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту і розраховується за формулою:

де К_нас — коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту: до 100 тис. чол. — 1,0; від 100,1 до 250 тис. чол. — 1,2; від 250,1 до 500 тис. чол. — 1,35; від 500,1 до 1000 тис. чол. — 1,55; понад 1000 тис. чол. — 1,8;

К_ф — коефіцієнт, що враховує загальне значення населеного пункту: організаційно-господарські та культурно-побутові цент­ри місцевого значення з переважанням агропромислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) — 1,0; багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) — 1,25; центри з перевагою рекреаційних функцій — 1,65. У випадку, коли населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.

Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збит­ки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількос­ті використаного палива.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення визначаються за фор­мулою:

де Н_{б і} — базовий норматив плати за викиди забруднювальних речовин, що утворюються в результаті спалення 1 т і -го палива, грн/т;

М _і — річний обсяг використання палива і -го виду, т;

К_т — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_інд — коефіцієнт індексації.

Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення (табл. 7.8—7.10).

Таблиця 7.8

Дата добавления: 2015-05-24