Програмоване навчання

Пояснювально-ілюстративне навчання.

Догматичне и пояснювальне.

Сформований у Середньовіччі вид церковно-релігійного навчання через слухання, читання, механічне запам'ятовування й дослівне відтворення тексту. Для догматичного навчання характерні такі особливості: викладач повідомляє студентам певну сукупність знань у готовому вигляді без пояснення; студенти засвоюють знання без усвідомлення й розуміння і майже дослівно відтворюють завчене; від студентів не вимагають застосування знань на практиці. Цей тип навчання сприяє певною мірою розвитку механічної пам'яті, але не створює умов для розвитку інтелектуального потенціалу особистості, не забезпечує підготовку людини до практичної діяльності на основі набутих знань.

Основна мета такого виду навчання - передавання-засвоєння знань і застосування їх на практиці. Іноді його називають пасивно-споглядальним. Педагог прагне викласти навчальний матеріал із застосуванням наочних та ілюстративних матеріалів, а також забезпечити його засвоєння на рівні відтворення й застосування для розв'язання практичних завдань. Пояснювально-ілюстративний вид навчання зумовлений вищим рівнем суспільно-виробничих відносин, йому притаманні такі особливості: викладач повідомляє студентам певний обсяг знань, пояснює сутність явищ, процесів, законів, правил та ін. з використанням ілюстративного матеріалу; студенти мають свідомо засвоїти пропоновану частку знань і відтворити її на рівні глибокого розуміння, застосувати знання на практиці в різноманітних видах. Пояснювально-ілюстративний вид навчання впродовж двох останніх століть панував на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв раціональному підходу до оволодіння значним обсягом усталених знань, розвитку логічного мислення та оперативної пам'яті. Однак загалом цей вид навчання стояв на заваді залучення студентів в активну самостійну пізнавальну діяльність і розвитку інтелектуальних можливостей особистості, оволодіння методами самостійного пізнання

Програмоване навчання - це навчання за заздалегідь розробленою програмою, у якій передбачені дії як учнів, так і педагога (або замінює його навчальної машини). Ідея програмованого навчання була запропонована в 50-х рр.. ХХ ст. американським психологом Б. Скіннер для підвищення ефективності управління процесом навчання з використанням досягнень експериментальної психології і техніки.
В основу загальної теорії програмованого навчання покладено програмування процесу засвоєння матеріалу. Даний підхід до навчання передбачає вивчення пізнавальної інформації певними дозами, що є логічно завершеними, зручними і доступними для цілісного сприйняття.
Сьогодні під програмованим навчанням розуміється кероване засвоєння програмованого навчального матеріалу за допомогою навчальної пристрої (ЕОМ, програмованого підручника, кінотренажера та ін.) Програмований матеріал являє собою серію порівняно невеликих порцій навчальної інформації («кадрів», файлів, «кроків»), що подаються у певній логічній послідовності.
Принципи програмованого навчання.
Першим принципом програмованого навчання є необхідність створення для його реалізації певної ієрархії керуючих пристроїв. У цій ієрархії виступає в першу чергу педагог, керуючий системою в найбільш відповідальних ситуаціях: створення попередньої загальної орієнтування в предметі і ставлення до нього, індивідуальна допомога і корекція у складних нестандартних ситуаціях навчання. У тісному зв'язку з першим принципом програмованого навчання (розділення управління) знаходиться його другий принцип, сутність якого випливає з кібернетичної теорії побудови перетворювачів інформації (керуючих систем) і вимагає циклової організації системи управління навчальним процесом по кожній операції навчальної діяльності. Третій принцип програмованого навчання вимагає здійснення покрокової навчальної процедури при розкритті та подачі навчального матеріалу в процесі навчання. Виконання цієї вимоги дозволяє досягти зрозумілості навчальної програми. Покрокова навчальна процедура - це методичне поняття, що означає, що навчальний матеріал у програмі складається з окремих самостійних, але взаємопов'язаних, оптимальних за величиною порцій інформації та навчальних завдань (правил переходу), що відображають певну теорію засвоєння знань учнями (алгоритм функціонування) і сприяють ефективному засвоєнню знань і умінь.
Сукупність інформації для прямого і зворотного зв'язку і правил виконання пізнавальних дій утворює крок навчальної програми. Учень здійснює крок у навчанні при засвоєнні певного обсягу інформації на заданому рівні і крок за кроком просувається до спільної мети навчання.
До складу кроку включаються три взаємопов'язаних ланки (кадру): інформація, операція зі зворотним зв'язком і контроль. Дослідження структури, змісту та специфіки конструювання кожного кроку і кожного кадру навчальної програми назвемо проблемою кроку. Послідовність покрокових навчальних процедур утворює навчальну програму-основу системи програмованого навчання.
Четвертий принцип програмованого навчання - принцип індивідуального темпу і управління в навчанні. Виходячи з того, що робота учнів за програмою є строго індивідуальною, виникає природна вимога ведення спрямованого інформаційного процесу та надання кожному учневі можливості просуватися в навчанні зі швидкістю, яка для його пізнавальних сил найбільш сприятлива, а відповідно до цього, оптимальна з точки зору пристосування та подання інформації, що управляє. Дотримання цього принципу сприятиме успішного вивчення навчального матеріалу всіма учнями, хоча і за різний час.
П'ятий принцип програмованого навчання вимагає використання спеціальних технічних засобів для подачі програмованих навчальних матеріалів при вивченні ряду дисциплін, пов'язаних з розвитком певних рис особистості і якостей учнів, наприклад, хорошої реакції, орієнтування. Ці кошти можна назвати навчальними, так як ними моделюється за будь повнотою діяльність педагога в процесі навчання.

Дата добавления: 2015-05-24