Функції, види, форми і методи контролю

Розрізняють такі функції контролю: контролююча (контроль дає інформацію про рівень здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів); освітня (у процесі контролю вчитель стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє її результати); діагностична (вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, встановлює причини недоліків, визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності); виховна (систематичний контроль і оцінка успішності, залучення учнів до взаємоконтролю і самоконтролю сприяє вихованню у них таких моральних рис, як дисциплінованість, наполегливість, відповідальність, працьовитість, принциповість, справедливість і т.п.); розвивальна (обґрунтована оцінка, самооцінка і взаємооцінка сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам'яті, мовлення, уміння аналізувати, порівнювати тощо); стимулююча (добре вмотивована і справедлива оцінка успішності є важливим стимулом у навчанні); прогностична (дані контролю використовуються для прогнозування можливих результатів навчання, шляхів поліпшення роботи вчителя).

За місцем у навчальному процесі розглядають такі види контролю: попередній – перед вивченням нового матеріалу для виявлення якості опорних знань, умінь і навичок; поточний – в процесі вивчення нового матеріалу для виявлення якості засвоєння учнями знань і умінь з метою їх корекції; тематичний – після вивчення теми; підсумковий – наприкінці навчальної четверті, півріччя, року, при закінченні курсу; періодичний – здійснюється дирекцією школи або органами освіти за окремим планом. Взаємоконтроль – взаємна перевірка учнями усних, письмових та інших завдань. Самоконтроль – самостійна перевірка та оцінювання завдань учнями. Рейтинговий контроль – оцінювання виконання учнями різного характеру завдань у залікових одиницях, виявлення підсумкової оцінки як суми залікових одиниць, визначення рейтингу кожного учня за кількістю набраних балів.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів здійснюється у таких формах: фронтальна (фронтальне опитування) – система питань до всього класу; групова – використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання групового завдання; індивідуальна (індивідуальне опитування) – ґрунтовне ознайомлення із знаннями, уміннями і навичками одного учня; при індивідуальному опитуванні вчитель концентрує свою увагу на учневі, який відповідає; комбінована (ущільнене опитування) – поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування.

Методи контролю і самоконтролю дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок - Методи усного контролю включають: індивідуальне опитування, залік, екзамен, програмований контроль, усний самоконтроль; Методи письмового контролю – це контрольні роботи, твори, диктанти, письмові заліки й екзамени, тестовий контроль, письмовий самоконтроль; Методи лабораторного контролю застосовуються для перевірки вмінь користуватися приладами, проводити досліди, розв'язувати експериментальні задачі; Машинний контроль передбачає виконання програмованих завдань на комп'ютері.

Дата добавления: 2015-05-24