Поняття мети виховання. Загальна мета і завдання виховання

Основны компоненти виховання у національный школы. Формування наукового світогляду.

У різні епохи розвитку суспільства проблема мети виховання розв’язувалася по різному. Цільова спрямованість виховного процесу змінювалася відповідно до основних історичних
типів або систем виховання.
Зміна цілей виховання на різних стадіях історіі людства не була випадковою чи довільною,вона відбувалася в силу закону обумовленості виховання характером суспільних відносин.
Мета виховання має об'єктивний характер і виражає ідеал людини в загальній формі. Загальною метою виховання є всебічний розвиток особистості: розвиток особистості в анатомо-фізіологічному, психічному і соціальному напрямку. Таку мету виховання ставило перед собою суспільство завжди. Людина повинна бути завжди фізично, розумово і духовно розвинута.
Проблема мети виховання в педагогічній діяльності є вузловою, корінною проблемою педагогічної науки. Педагогіка може успішно вирішувати всі свої питання тільки тоді, коли вона неухильно керується завданнями виховання людини завтрашнього дня.

Про значення чіткого уявлення кінцевої мети своєї діяльності писав великий педагог К. Ушинський: «Щоб Ви сказали про архітектора, який закладаючи новий будинок, не зумів би вам відповісти на питання, що він хоче побудувати… Теж саме повинні ви сказати і про вихователя, який не зуміє ясно і точно визначити вам мету своеі виховноі діяльності. Доручаючи вихователю чисті і вразливі душі дітей для того, щоб він привив в них перші і тому найглибші риси, ми маємо право спитати вихователя яку мету він буде переслідувати в своїй діяльності і вимагати на це питання ясної і категоричної відповіді.»
Всебічний розвиток особистості – звичайний наслідок розвитку людства. Тому він є кінцевою метою виховання, як об'єктивна необхідність і знаходиться в органічному зв'язку з розвитком суспільства. Такий всебічний розвиток характеризуеться єдністю розумового розвитку, високого рівня загальної і політехнічної освіти, психологічної і практичної підготовленості до фізичної і розумової праці, морального, естетичного, фізичного розвитку, різнобічними матеріальними і духовними потребами.
Всебічний розвиток людини – це важкий і довготривалий процес, рельтат якого залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктиних чинників. Наприклад: для забезпечення високого рівня розумового і естетичного розвитку членів суспільства, необхідна не тільке наявність відповідних матеріальних умов, щоб зробити культурну спадщину доступною до широких верств населення,створити умови для засвоєння накопиченої людством культури, але і забезпечити активну участь людей в культурному будівництві і створенню нових культурних надбань, розвитку науки, техніки, мистецтва. У зв’язку з цим, надзвичайно важливо розвивати духовні потреби, пізнавальні інтереси і естетичні відчуття всіх членів суспільства і глибоке усвідомлення ними засобів і шляхів іх задоволення.
Всебічний розвиток особистості проходитьть не тільке в школі,але і під впливом всієї системи організаційно-виховної роботи держави, суспільно-політичних сил, в процесі безпосередньої участі особи в в суспільно-політичному житті краіни, в процесі праці.
В краіні, після здобуття незалежності,незважаючи на труднощі, весь час поступово розширюються можливості для розвитку своіх здібностей кожною особою.Невпинно розширюється сітка учбових закладів різного типу, розвиваються альтернативні форми навчання. На сучасному єтапі суспільного розвитку Украіни, свідома і творча активність іі громадян, підвищення рівня іх громадської і соціальної підготовленості стає все більш дієвим прискорювачем просунення до пободови могутньої незалежної держави.
Система виховної роботи в нинішній школі базується на ідеях гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає ряд основних аспектів:
А) ідею реалістичних цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на здібностях та обдаруваннях;
Б) ідею спільної життедіяльності дітей і дорослих –заміну авторитарності впливу вчителя на безпосередне співробітництво з учнями, яке базується на національній самовизначеності собистості;
В) ідею самовизначеності учня - процес інтеграції (об’єднання) окремих позитивних якостей в єдине ціле;
Г) ідею спрямування особистості – центр всієї виховної роботи повинен бути спрямований на учня;
Д) ідею добровільності – щоб вчитель домагався вияву інтересу, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.
Формування загальнолюдських якостей носить закономірний об’єктивний характер. А система організованих впливів на особистість з боку сім’ї, вчителів, друзів становить сб'єктивний характер.
Конкретизує мету виховання ідеал виховання. Кожен напрямок всебічного розвитку особистості наповнюється своїм змістом, який вирішує свої конкретні завдання.
1. Завдання фізичного виховання:
• Виховання здорової зміни;
• Підготовка до захисту Батьківщини;
• Підготовка до фізичної праці.
2. Завдання розумового виховання:
• Озброєння учнів знаннями основ наук;
• Фомування наукового святогляду;
• Оволодіння основними мислительними операціями.
• Вироблення вмінь і навичок культури розумавоі праці
3. Завдання морального виховання:
• Формування в учнів моральних понять, поглядів і
переконань;
• Виховання моральних почуттів;
• Вироблення навичок і звичок моральної поведінки.
4. Завдання трудового виховання:
• Психологічна підготовка особистості до праці;
• Практична підготовка до праці;
• Підготовка школярів до свідомого вибору професіі.
5. Завдання естетичного виховання:
• Формування естетичних понять поглядів і переконань;
• Виховання естетичних почуттів;
• Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в
житті та мистецтві.

Ідеал виховання - це взірець людської поведінки, оснований на реалізації завдань всебічного розвитку особистості.
Ідеал виховання залежить від умов життя і діяльності людини, від особливостей власного досвсіду. Ідеал характеризується змістом, структурою і дієвістю. Зміст ідеалу – це те, які якості особа вважає ідеальними і в яких героях або людях вони втілені. Структура ідеалу – це рівень його узагальнення. Тобто, це риси втілені в одній особі,чи це сукупність рис окремих особ, узагальнених в окремому образі. Дієвість ідеалу –це ступень його впливу на поведінку особи. На основі мети та ідеалу виховання формуються цілі виховання. Цілі виховання не бувають вічними, один раз на все життя встановленими. Вони змінюються в процесі історичного розвитку.
Цілі класификуються за часом і за змістом.
А) за часом досягнення
- загальні (за весь час навчання)
- поетапні (початкова школа, неповна середня, повна средня або молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік
- оперативні (цілі конкретного виховного заходу, або
системи виховних заходів)
Б) за змістом
- постановка цілей щодо формування якостей особистості
згідно напрямкам розвитку.

2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.

Ідеал національного виховання найглибше розкрито у працях українського педагога Г. Ващенка. В основі ідеалу національного виховання лежать загальнолюдські та національні цінності. До загальнолюдських відносяться добро, зло, справедливість, людяність, любов.До національних – мова, культура, звичаї. За Г.Ващенком, ідеал національного виховання грунтується на двох головних цілях: служіння Богові та своїй нації.
Він включає в себе таку систему компонентів духовного світу украінців:
1 – національну психологію – психологію працьовитого господаря, вмілого хлібороба, поборника прав людини і державної незалежності, духовної спадщини народу.
2 - національний характер і темперамент - одвічне правдошукання, гостинність і щедрість, лагідність, талановитість, ніжність і глибокий ліризм, волелюбність і душевне багатство.
3 - національний спосіб мислення –самобутність, завдяки чому із століття в століття розвивається українська самобутня культура і духовність.
4 - народну мораль етику – людяність, доброту, милосердя, співпереживання, як найвищі духовні надбання.
5 - народну естетику – красу поведінки, привабливий стиль життя, доброзичливе ставлення до людей, уміння вишивати одяг, готувати смачну іжу.
6 - народну правосвідомість – життя за законами добра і краси, правди і справедливості,гідності і милосердя.
7- національну філософію – самобутню систему ідей, поглядів на природу, суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, проблему долі людини.
8 -національний світогляд – систему поглядів, переконань, ідеалів, яка є основою національної духовності
9 - національну ідеологію – ідейне багатство націі,систему філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних ідей,поглядів і переконань.
10 - національну свідомість та самосвідомість – відчуття гордості за незалежність украінської націі.

Дата добавления: 2015-05-24