Спеціальні та галузеві соціологічні теорії

Структура соціологічного знання.

Соціологія як наука має складну структуру. Елементами цієї структури є загальна соціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, або теорії середнього рівня, і конкретно-соціологічні дослідження.

Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів.

Спеціальні соціологічні теорії уточнюють положення загальної соціологічної теорії стосовно до окремих видів, механізмів соціальної взаємодії. Розрізняють три види спеціальних теорій:

За метою усі соціологічні дослідження можна поділити на фундаментальні та прикладні. Метою фундаментальних є розвиток науки. Прикладні ж вирішують завдання, пов’язані з використан­ням знань для удосконалення соціальних процесів, розв’язання прак­тичних задач життєдіяльності суспільства.

Кожна спеціальна теорія вивчає якусь відносно автономну сферу суспільного життя, закономірності та тенденції їх розвитку, механізми дії. Зазначені теорії - це багатошарове утворення, яке зумовлює низку причин: відмінність предметів, природа виникнення, спрямованість функціонування. На основі цих ознак соціологи виділяють наступні групи спеціальних соціологічних теорій:

1. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають основні форми і види людської діяльності. Це соціологія дозвілля, соціологіяпраці і т.д. Дані теорії, у свою чергу, усередині себе можуть містити ще більш вузькі теорії.

2. Спеціальні соціологічні теорії, що виникли на стику соціології і якихось гуманітарних наук (або форм суспільної свідомості

3. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають соціальну структуру суспільства, її елементи і взаємодія між ними,

4. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають діяльність соціальних інститутів. Це - соціологія сім'ї, соціологія організації,соціологія освіти тощо

5. Спеціальні соціологічні теорії, головна увага яких спрямована на дослідження, що відхиляється і аномальних явищ

Галузеві соціологічні теорії - системи наукового соціологічного знання, спрямовані на опис окремих сфер життясуспільства,

6. Теоретико-пізнавальна функція. Спрямована на вироблення нового соціологічного знання

Практико-перетворювальна функція. Сутність її виявляється насамперед у виробленні науково обґрунтованих прогнозів щодо еволюції суспільства, які є основою перспективних планів соціального розвитку, скажімо, держави, регіону, підприємства тощо.

Світоглядно-ідеологічна функція. Спрямована на забезпечення наукової дискусії між концепціями, поширення наукової ідеології, формування соціологічного стилю мислення.

Гуманістична та культурна функції. Гуманістична установка, центром якої є людина, супроводжує реалізацію всіх інших функцій соціології.

Описова функція. Зумовлена необхідністю систематизації, опису та нагромадження одержаного дослідного матеріалу у вигляді аналітичних нотаток, різноманітних звукових звітів, статей, книг, комп'ютерних матеріалів тощо.

Інформаційна функція. Стосується використання соціологічної інформації, одержаної під час соціологічних досліджень.

Прогностична функція. Реалізується через соціальні прогнози.

Критична функція.. Соціологія, даючи об'єктивне знання, покликана попереджувати соціальну політику про відхилення від соціального ідеалу, сигналізувати про можливі негативні соціальні явища і наслідки.

Функція соціального контролю. Полягає у виробленні і науковому обґрунтуванні ефективних рекомендацій, спрямованих на боротьбу з девіантною поведінкою, вдосконалення моральних відносин, підвищення рівня політичної культури і правової свідомості.

Функція соціального управління. Виявляється у свідомій, цілеспрямованій дії щодо соціальних систем, інститутів, процесів з метою оптимізації напряму, темпів їх розвитку і функціонування.

Дата добавления: 2015-05-24