Основні теорії місцевого самоврядування у світовій економічній науці

Основи організації фінансів місцевих органів влади у зарубіжних країнах

Так, у Франції в рамках регіону органом управління є префект республіки, що призначається урядовим декретом і представляє уряд і його членів у відносинах із населенням. До його компетенції входять питання фінансів, безпеки, освіти тощо.

У деяких країнах, наприклад у Великобританії, питання місцевого самоврядування та управління регулюються нормами адміністративного, а не конституційного права. У більшості країн основні положення про управління на місцях містяться в конституціях і традиційно розглядаються в науці конституційного права, хоча в деяких постсоціалістичних країнах та інших державах виокремлюється особлива галузь і наука муніципального права. У ФРН в основу бюджетного господарства федерації та земель покладено п'ятирічне фінансове планування. Це встановлено законом від 8 червня 1967 року про сприяння стабільності та економічному зростанню. Згідно із законом першим плановим роком фінансового планування є поточний бюджетний рік. Особливістю бюджетного планування в зарубіжних країнах є те, що фінансовий рік місцевих органів влади і фінансовий рік центрального уряду не збігаються за часом. Це дає можливість місцевим органам влади в процесі бюджетного планування мати повну інформацію про розміри фінансової допомоги центрального уряду. Так, наприклад, у США фінансовий рік центрального уряду охоплює період з 1 жовтня до 30 серпня, а кожен місцевий орган влади самостійно встановлює межі власного фінансового року. У Франції бюджет центрального уряду має бути обов'язково прийнято до 31 грудня поточного року, а бюджет комуни – до 31 березня бюджетного року.

Головним положенням децентралізаційної теорії було обгрунтування поділу адміністративних справ на такі, які є наслідком самоврядування, і на справи державні, делеговані общинам. Ця теорія поширилася в Європі й безпосередньо впливала на формування науки про вільність общин у Німеччині, теоретичні витоки якої слід шукати в теорії "природного права"..

Природне право - це поняття, дуже поширене у сфері політики та права. Воно означає сукупність принципів, правил, норм, цінностей, які диктуються природою людини і тим самим с незалежними від конкретних соціальних умов і держави. Теорія вольності общин створила належне підґрунтя для виникнення громадської теорії місцевого самоврядування, згідно з якою місцеві самоврядні органи мають самостійне право на існування, займаються справами, які їм притаманні та невід'ємні. Це право тлумачилося як наслідок із вихідного положення теорії про те, що общини не створені державою, а лише визнані нею і тому володіють колом справ, які їм належали до появи держави; такі справи держава не делегувала общинам, а визнавала їх. Ідеї державницької теорії місцевого самоврядування мали багато в чому протилежний характер порівнянно із громадсько-господарською теорією. Згідно з цією теорією, яка, до речі, має дуже багато прихильників як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних вчених, частина державної влади підлягає децентралізації до рівня територіальних громад та органів, які вони самостійно обирають і створюють. Положення теорії муніципального (общинного) соціалізму були сформульовані в останній чверті ХГХ ст. представниками Фабіанського товариства - англійської реформістської організації, заснованої у 1884 р. Назва товариства походила від імені римського полководця Ш ст. до н.е. Фабія Максима, який у народі був прозваний Повільним за свою вичікувальну тактику, ухиляння від рішучих дій під час війни

Децентралізаційна теорія. Вона відстоювала міцний центра-лізований бюрократичний механізм влади. Її головне положення - об-ґрунтувати поділ адміністративних справ на такі, які є наслідком са-моврядування і на справи державні, делеговані общинам.

Теорія «природного права». Це сукупність принципів, пра-вил, норм, цінностей, які диктуються природою людини і тим са-мим незалежні від конкретних соціальних умов і держави.

Теорія вольності общин. Вона обґрунтовувала такі твер-дження:

община старша від держави, тобто історично виникла пер-шою;

общини не створені державою, а визнані нею;

община є інституцією, рівною державі;

держава існує для общин, а не общини для держави.

Громадська теорія місцевого самоврядування. Вона ви-значала, що общини не створені державою, а нею лише визнані, атому володіють колом справ, які їм належали до появи держави. Такі справи держава не делегувала общинам, а визнала їх.

Державницька теорія місцевого самоврядування. Вона об-ґрунтовувала твердження стосовно того, що органи місцевого са-моврядування - це органи державного управління, які є складо-вою частиною держави і ніяких самостійних справ не можуть ма-ти, при цьому наділені певною правовою, організаційною та фі-нансовою самостійністю.

Теорія муніципального соціалізму. Вона відвертала увагугромадськості від глобальних проблем розвитку країн та зосере-джувала її на місцевому рівні, вважаючи, що саме там можна до-сягти соціального миру й гармонії шляхом поступових змін (наці-оналізації земель, розширення комунальної власності, соціалізаціївиробництва).

Дата добавления: 2015-05-24