Учасники табору. Бойко Сергій, Власюк Назар, Данюк Сергій, Дегодюк Богдан, Житня Діана, Завгородній Данило, Зіннуров е

Бойко Сергій, Власюк Назар, Данюк Сергій, Дегодюк Богдан, Житня Діана, Завгородній Данило, Зіннуров Е. І., Ковальчук Н.С., Колосюк Артем, Кравчук Сергій, Лебідь Олексій, Маланяк Андрій, Мєдвєдєва Катерина, Радзімінський Артем, Сербіна Наталка

Саме таку назву отримав проект десятикласників Новоград-Волинського колегіуму, робота над яким тривала протягом двох місяців. Перебування в Карпатах не було для нас новацією, адже минулого літа ми вже провели тиждень у горах. Цього разу хотілося не лише відпочинку, а пізнання чогось нового, незвіданого, набуття досвіду, який знадобиться нам у подальшому житті. Протягом травня-червня відбувалося заочне знайомство з історією, флорою та фауною Карпатського біосферного заповідника. Ми проаналізували досвід наших попередників та спроектували найприйнятнішу модель літнього табору. Потім були розподіл доручень, робота в господарчій, академічній, організаційній, фінансовій групах. Координацією дій займалися колегіанти Кравчук Сергій та Сербіна Наталка. Загальними зборами групи було вироблено основні закони, за якими ми мали жити цілих два тижні. Проект, який отримав назву “Школа виживання”, складався з трьох програм: туристичної, академічної та господарчої. Виконання цих програм розпочалося 26 червня, коли перша група колегіантів вирушила потягом до Івано-Франківська і далі, до станції Лазещина, що знаходиться на шляху до Рахова, одного з райцентрів Закарпатської області. Перше випробовування – подолання десятикілометрової відстані від залізничної станції до місця перебування пройшло успішно, незважаючи на досить нелегкі рюкзаки зі спорядженням, продуктами харчування та особистими речами. Облаштувавши місце перебування, ми підняли на щоглі прапор колегіуму. Кожного дня черговий розпорядник, який складав план роботи на день, призначав кухарів, прибиральників, мийників посуду, відповідального за дрова підбивав підсумки дня, передавав естафету наступному розпоряднику та опускав прапор. Виконання туристичної програми почалося третього дня, коли дев’ятиособова група піднялася на Говерлу, найвищу гору України, висота якої сягає 2062 метрів над рівнем моря. Враження незабутні – чудові краєвиди полонин та інших вершини Чорногорського масиву, сніг, що місцями залишився на схилах, білі хмари, що утворюються у тебе над головою, десятки людей, українців та іноземців, закоханих у пригоди та екстремальні відчуття. Також в рамках туристичної програми ми піднялися на Петрос (2020 метрів), в складі невеликих груп відбули ночівлю під наметом у лісовій зоні заповідника, відвідали місто Рахів, робили записи у табірному щоденнику. Цей щоденник заслуговує на окрему розповідь, адже писали в ньому всі і кожного дня, писали про враження, відчуття, проблеми, роздуми, веселі й сумні пригоди. До речі, наприкінці серпня всі учасники табору отримають брошури з матеріалами проекту, де серед іншого буде вміщено всі записи з табірного щоденника. Над впорядкуванням матеріалів працює Колосюк Артем. Майже щодня у таборі відбувалися годинні заняття. Не без користі для себе колегіанти повторили кілька тем з англійської граматики та написали відповідні тести. Найбільшу кількість балів набрали колегіанти Власюк Назар, Кравчук Сергій та Литвин Вадим. Крім того, вивчалися латинські вислови, вірш П.Б.Шеллі “Вечір”, студентський гімн “Гаудеамус”. Вечорами читалися та обговорювалися літературні твори. Кілька занять були присвячені основам туризму та наданню першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Школою виживання було також вміння жити в колективі, знаходити спільну мову, йти на поступки, поважати свободу та інтереси інших, самім планувати свої дії та приймати рішення. Цікавим було прожити чотирнадцять днів без електрики, телевізора, комп’ютера, водогону, каналізації, газових плит, радіо, газет... Але, повірте, все це компенсувалося незайманою природою навкруги: повітрям, що не забруднюється автами, прозорою водою гірських річок, чистотою трав та квітів. Все це перемішувалося прозою щоденного життя, адже кожен, і не раз, був у ролі розпорядника, кухаря, чергового по кімнаті, лісоруба, носія продуктів харчування з магазину, що знаходився за 10 кілометрів від табору. На думку більшості учасників табору нам вдалося поєднати працю з відпочинком, насолодитися природою, осмислити життя, скласти плани на майбутнє, адже попереду останній рік навчання в колегіумі. Позаду лишилося останнє літо дитинства.

Н. Сербіна, координатор проекту; Е. Зіннуров, керівник проекту

НАШІ ЗАКОНИ

1. Будь рівними.

Дата добавления: 2015-05-24