Ben Laden

2.07.07

29.06.07

Юля Ч.

28.06.07

28.06.07

Саша

28.06.07

Любаша

28.06.07

KORSAR

Оля В.

28.06.07

28.06.07

28.06.07

Юля Ч.

26.06.07

Faceci

26.06.07

26.06.07

26.06.07

Любаша

25.06.07

Оля В.

25.06.07

Саша

25.06.07

25.06.07

25.06.07

24.06.07

23.06.07

23.06.07

23.06.07

Юля Ч.

23.06.07

Думаю, що сьогодні день вдався на славу. Незважаючи на тяжкі рюкзаки та важкий шлях, наш туристичний настрій не був зіпсований. Сподіваюсь, що так буде до кінця подорожі.

День сьогодні був просто супер. Було настільки багато пригод, незважаючи на неповний день, що я навіть другу частину дня сприймав за наступний день! Все ж таки перший день зміг розкрити чітко і прекрасно, що нас чекає в майбутньому!!!

Біма

Це мій перший день у Карпатах!!! Це неймовірне відчуття, адже це перші години в моєму житті, які я проводжу у даній місцевості! Звичайно, перше враження трохи зіпсувала тяжка дорога у 10 км до місця проживання! На мою думку, перший день тут цілком вдався, дякуючи моїм друзям та парі кумедних дівчат J… дякую всім!!!

Kanonir (Szymon)

Сьогодні перший день нашого перебування у таборі. Було, звичайно, важко йти, але йшли ми разом, розмовляли про те, як ми будемо жити, готувати їсти, і все, звичайно, робити разом. Хоч деякі хлопці тільки своєю компанією їли, розмовляли, таке враження було, що нас не існувало, коли ми обідали. Але я думаю, що через деякий час все буде просто клас, що всі будуть рахуватися з всіма, так як у нас у таборі два різних стани, які вважають, що ми маленькі. Але все одно дуже цікаво, тому що все готували разом, хлопці дрова рубали, прибирали кімнати. Саме головне те, що старші допомагають молодшим, не тільки фізично, але й словом. Дуже дякую всім за прекрасний день.

Оля Т. (одна кумедна дівчина)

Вже другий день, який дуже швидко закінчується, сонце майже за горами і ми готуємо вечерю. Сьогодні я з Ірою Шатіло цілий день готували їсти для цілого табору, трохи було важко, що готували для 17 чоловік. З самого ранку робили зарядку, бігали-купалися в річці. Взагалі враження неймовірні. Вода в річці захоплює дух. Був відбірний тур «Зірки колегіуму». І так ми пішли вечеряти. Головне те, що хлопці, порівняно з вчорашнім днем, почали поводитися набагато краще.

Оля Т. (одна кумедна дівчина)

Сьогодні третій день нашого перебування в Карпатах. Ранок виявився дуже насиченим. По-перше, ми встали дуже рано; по-друге, збиралися підкорити найвищу точку України-Говерлу, УРА! Ми її дійсно підкорили, незважаючи на труднощі в дорозі. Але й з радощами прийшов і смуток, поганий настрій:

1) Вечеря не вдалася! Наші кухарі не встигли накрити стіл і нагодувати голодних туристів.

2) Ми умовно поділилися на два табори — дехто образив пару кумедних дівчат. Вони образили, а хлопці навіть не усвідомлюють цього. Але є два джентльмени—це Сергій Ш. і Андрій Н., які весь час допомагали. А взагалі минув ще один день на миловидній природі українських Карпат!!!

Пара кумедних дівчат

День просто супер!!! Незважаючи на деякі проблеми! Головною подією цього дня є підйом на Говерлу!!! Все-таки «малі» трохи дістали L…

Kanonir (Szymon)

День прошов дуже швидко! А головне те, що сьогодні підкорили Говерлу (було трішки тяжко). Всі були втомлені і хотіли їсти, ось тільки кухарі теж втомилися… А так усе супер. Буде потім що згадати. Зараз 20:40 та ще продовжується «HEAVY METAL» від корів та коней; частина хлопців вивчають основи брейк-дансу. Сідає сонце та наближається темна пора доби.

Сьогодні був тяжкий, але цікавий день. Ми піднялися на найвищу гору українських Карпат (Говерлу)! Я була дуже рада, що прийшла третьою туди. Трохи прикро, що піднялися не всі, та я сподіваюся, що на вершині Петроса будуть усі. Ввечері чомусь настрій зіпсувався, а деякі «хороші люди» ще більше його зіпсували… Але до відбою ще є час і я впевнена, що у всіх настрій покращиться, бо я помітила, що не тільки мені було сумно. Вже вечір, а це означає, що вже закінчується третій день перебування в Карпатах, а я ще дуже хочу до кінця нашого відпочинку підкорити Петрос і з’їздити в Рахів.

Ось вже добігає до кінця третій день нашого перебування. Прикро, що час плине дуже швидко. Але я впевнена, що всі ці дні залишаться в нашій пам’яті назавжди!!! Сьогоднішній день був особливим для нас, бо нарешті ми підкорили найвищу точку України. Враження незабутні (одне діло слухати розповіді від інших, а інше самій спробувати)! Велика порада на майбутнє для тих, хто хоче підкорити Говерлу: беріть теплий одяг! Також дуже важливо морально настроїти себе перед походом, тому що, на жаль, деяким не вдалося.

Вже четвертий день нашого перебування в Карпатах. З самого ранку настрій був поганий. І я помітила, що не тільки в мене. Мабуть це через те, що, по-перше, залишилося лише три неповних дні до від’їзду, а по-друге, тому що вчора мій поганий настрій ввечері ще більше зіпсували. З’ясувалося, що мені дали поганяло (мені стало дуже неприємно), а усіх інших дівчат називають по іменам. А так усе чудово. Погода хмарна, але без дощу. Зараз ми усі разом готуємо обід. А ще (ледь не забула) до нашої хатки заїхали якісь дев’ятикласники (здається). Сподіваюсь, що завтра буде прекрасна погода і ми усі підкоримо Петрос і ніхто нікому не зіпсує настрою…

Хімічка

Час нашого перебування в Карпатах з кожним днем наближається до кінця. Не дуже хочеться залишати ці приємні місця, які за три дні стали рідними. Але наше перебування наповнене різними пригодами. Сьогодні ми з Олею ходили до пані Досі для того, щоб замовити буц, молоко та творог. Але наша дорога не обійшлася без пригод. У мене порвалися в’єтнамки і я стрибала на одній нозі всю дорогу. Все наші образи може залагодити тільки природа, яка є навколо нас… Я хочу подякувати Е.І. за те, що він організував чудову поїздку до Карпат. Руслану К., Семену Г., Сергію Ш., Олегу Р., Андрію Н. за те, що вони не давали нам сумувати, особливо, за столом. Дякую всім за все!!!:)

Ірчік

Ні, сьогодні був прикольний день. Хлопці ходили до магазину і навіть нічого не з’їли. «Мы ж не крысы»,- сказав Семен. Так, вони не криси. До речі, сьогодні був смачний обід, дякую Любі, і моєму любому другу з великої літери «Д» Сусліку J!, також відчувається «дідівщина». «Мы все равны, но они Деды», на мою думку — це навіть правильно, тому що вони старші і мають «повне» право. Ось буду закінчувати, але це ще не кінець.

P.S. я дуже радий, що сюди приїхав, бо тут лише добрі люди.

Сьогодні вже четвертий день нашого перебування в Карпатах. Завтра збираємося йти на Петрос. Я навіть не знаю, чи піду, адже там підйом ще крутіший ніж на Говерлу. Ось зараз сиджу і не знаю, що робити: сказала не те що треба було своїй подружці, а загалом все ОК!

Одним словом - все класно. Фраза А.Нехая увійде в історію: «ЗА ТАКІ СЛОВА ПО МОРДІ Б’ЮТЬ». Ми вигадали нове мистецтво пересування - НЕХАЯСІ. Ми також виганяли злого духа—«Дух-дід». Всім сподобалося.

ARSL@N

Сьогодні ми йдемо на Петрос. Ми вже дійшли по підніжжя, це було легше, ніж йти на Говерлу. Хоч багато людей і не пішло на гору, все одно весело. Ми вже бачили овечок, ягнят, корів, биків: для мене це вже не новина, але все ж таки прикольно. Ну все, час йти.

Біма

Деякі діти в 9 класі не вміють писати. Навчіть хтось Віmu писати!!!

P.S. Слово «йти! Пишеться з літерою «Й», а не «ї».

ARSL@N

Ось і настав останній день перебування усіх майбутніх десятикласників у Карпатах. Чесно кажучи, я заздрю тим хлопцям, які ще залишаються, бо, незважаючи на усі непорозуміння, я все таки хотіла б залишитися. Ця подорож мені показала, що не всі хлопці такі погані, як мені про них розповідали, а ще я зрозуміла, що стара дружба не забувається, якщо вона є справжньою… Сьогодні ми піднялися на Петрос (висота 2020). Дуже прикро, що піднялося лише 8 чоловік з 17, але підйом був важкий: схили Петроса крутіші за схили Говерли. На вершині Петроса було значно красивіше, ніж на Говерлі. Там була капличка (але її зламали, а може її зламав вітер). А вчора ми їздили в Рахів. Місто мені не сподобалося. Рахів - місто, географічний центр Європи, але у ньому навіть немає нормального кафе… Взагалі, дуже сумно. Ніхто не хоче від’їжджати!!! Це, напевно, мій останній запис. Отже, хочу сказати, що мені було приємно тут перебувати, а ще кажу всім «До побачення»!!! Дякую усім-усім, я сумуватиму!!!!!!! L

Сьогодні останній день для нашим молодших друзів. І в останній день ми пішли на Петрос. Незважаючи на те, що було тяжко, ми дійшли до вершини. Сьогодні нам було трішки тяжко без Галини Миколаївни, яка поїхала до Івано-Франківська, до свого брата, і ми готували самі. Ввечері «малі» збирались додому, пакували свої речі.

L останній день в Карпатах… Нажаль, час - це та річ, яку не можна повернути назад. І ось сьогодні ввечері ми маємо зібрати речі, щоб повернутися додому. Особливо для мене шість днів пройшли, як одна мить. Програма нашого перебування була дуже цікавою. Вчора ми їздили в Рахів, але це місто не виправдало моїх сподівань. Я очікувала дещо більшого від центру Європи! Для ознайомлення з містом у нас було лише три години. Дивно, але за цей час ми двічі пройшли це місто. Після такої поїздки дійсно починаєш цінувати свій рідний Новоград! А сьогодні ми підкорили ще одну вершину — Петрос. На жаль, не всім це вдалося. Хтось просто не захотів, а хтось мав поважну причину. Я вважаю, що моя мета поїздки здійснилася: була на Говерлі та Петросі (хоча до останньої миті сумнівалася, чи йти). За всі ці дні ми дуже здружилися і різниця у віці не була відчутною. І здійснюється вираз: перше враження про людину завжди оманливе!!!

P.S.: хочу подякувати всім, хто зробив наше перебування в Карпатах цікавим: Е.І. за організування такої поїздки! А також Сергію Ш., Руслану К., Андрію Н., Сєні Г., Олегу Р. за веселе перебування!!!!! А також усім дівчатам!!!

;-) Останній день! Час пролетів дуже-дуже швидко. Я не жалкую про те, що тут була. Дякую всім за все. Були веселі моменти і не дуже. Залишилось декілька годин до нашого виїзду… Goodbye

З Днем Конституції України! Багато писати не буду — напишу коротко і ясно. Взагалі, все було супер. Ми здійснили всі задумані плани. Мені дуже хотілося б подякувати Всім!!!!! Я Вас всіх дуже люблю!!!!!

Ірчік

Сьогодні був дуже насичений день, але всі все витримали. Бажаю всім щастя, удачі. “Дякую” всім велике за все, що відбулося!!!

Трохи стало сумно й пусто без наших юних друзів, за ці кілька днів, що вони були з нами, кожен з них став ніби братом чи сестрою. Сумую за кожним з них, а особливо за Дімою (Бімою), Олею Т. та Ірою (парою кумедних дівчат). Хочу подякувати їм від щирого серця. Всі вони дещо мені відкрили у мені самому: з ними я помітив ті нюанси моєї поведінки, які раніше не помічав, особливо мені в цьому допомогла Оля Т. Приймаючи вечерю, ми познайомилися з таким щирим дядьком Андрієм, який розповів нам багато життєвих ситуацій: в кожній з них доводилося те, що перш за все треба бути порядною людиною. Досить мудра людина, цей дядько. Мені запам’яталися його слова: «Не Матюкайся, бо Бозя язик від…рить», а воно й правильно!!!

Kanonir (Szymon)

Сьогодні останній день. Козицький розплакався, ми всі гуртом його заспокоювали, він дуже хотів до мами. В останню ніч ми не будемо спати, будемо розмовляти, розповідати страшні історії (до речі, минулої ночі Нехай Андрій трохи вкакався, але це не біда, усе було весело!). Мені не хочеться їхати звідси, ми всі до цього так звикли, що почуваємо себе тут, як дома. Все таки ми маємо надію повернутися!

Навіть не хочеться їхати з цього чудового місця.

ARSL@N

Дата добавления: 2015-05-24