Аналіз показників ліквідності

Ліквідність підприємства може бути визначена як спроможність підприємства швидко сплатити свої поточні зобов’язання.

За ступенем ліквідності активи підприємства можуть бути згруповані таким чином.

До першої групи належать високоліквідні засоби, що включають грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інших рахунках у банку, а також поточні фінансові інвестиції. Що стосується поточних фінансових інвестицій, необхідно оцінити можливість перетворення їх у грошові кошти в будь-який момент без значних втрат. Якщо такі умови не можуть бути забезпечені, то засоби по цій статті доцільно віднести до наступної групи ліквідних засобів.

До другої групи засобів за ступенем ліквідності відносять розрахунки з дебіторами. Суму дебіторської заборгованості треба зменшити на суму безнадійної заборгованості.

До третьої групи –– групи низьколіквідних засобів –– належать запаси. При цьому в межах цієї групи можлива також градація засобів за ступенем ліквідності. Більш ліквідними є товари, менш ліквідними –– виробничі запаси. Разом із тим треба мати на увазі, що у складі запасів можуть бути важкореалізуємі або зовсім неліквідні оборотні активи.

До четвертої групи відносяться неліквідні засоби –– основні засоби, нематеріальні активи тощо.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття (Кп) (або загальний коефіцієнт ліквідності) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

.

Нормативне значення коефіцієнту покриття –– 1. Збільшення цього показника свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства. Якщо коефіцієнт покриття менший за одиницю, це свідчить про те, що має місце явна неплатоспроможність підприємства. Разом з тим, велике значення коефіцієнт покриття (згідно із літературними джерелами – більше 2) характеризує не зовсім грамотне і майже неефективне використання оборотних засобів підприємства

Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт ліквідності) (Кшл) розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

.

Нормативне значення цього коефіцієнту 0,6 ÷ 0,8. Його збільшення свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнти абсолютної ліквідності (Кал) обчислюється як відно-шення грошових коштів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

.

Нормативне значення 0. Позитивна тенденція – збільшення показника.

Як вказувалось вище, після оцінки ліквідності поточних фінансових інвестицій їх величину необхідно зменшити на суму тих, які віднесені до другої групи засобів за ступенем ліквідності, тобто які не можуть бути перетворені у грошові кошти в будь-який момент без значних втрат.

Доцільним є аналіз динаміки показників ліквідності у їх взаємозв’язку. Порівнюючи динаміку коефіцієнтів покриття і швидкої ліквідності при випереджаючому зростанню першого коефіцієнта порівняно з другим можна зробити висновки, що на підприємстві має місце більш швидке зростання запасів товарно-матеріальних цінностей. Оскільки товарно-матеріальні цінності є найменш ліквідною частиною оборотних засобів підприємства, це є негативним фактором зміни його фінансового стану.

Якщо темп росту коефіцієнта швидкої ліквідності випереджає зростання коефіцієнта абсолютної ліквідності, в цьому випадку зростає дебіторська заборгованість, що також слід оцінювати як негативний фактор.

Чистий оборотний капітал (Чок) розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність.

Чок = ф1 (р.260 – р.620).

Нормативне значення цього показника – 0. Збільшення чистого оборотного капіталу розглядається як позитивна тенденція і поліпшення фінансового стану підприємства.

Дата добавления: 2015-05-24