Хромосомне визначення статі

Хромосомна теорія спадковості Т.Х. Моргана

Хромосомна теорія спадковості багато в чому визначила розвиток не тільки генетики, але й усієї біології.

Основні положення хромосомної теорії спадковості:

- гени розташовані в хромосомах; різні хромосоми містять неоднакову кількість генів, кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;

- гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку;

- кожен ген займає в хромосомі певну ділянку (локус); алельні гени заповнюють однакові локуси гомологічних хромосом;

- усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому відбувається зчеплення успадкування деяких ознак; сила зчеплення між двома генами обернено пропорційна відстані між ними;

- зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються своїми ділянками;

- кожен біологічний вид характеризується певним кріотипом (певною кількістю і формою хромосом).

У диплоїдних соматичних клітинах самців, наприклад дрозофіли, хромосоми кожної з трьох пар (нестатеві хромосоми – аутосоми) подібні між собою, а хромосоми четвертої – різні (статеві хромосоми – гетерохромосоми). Одна з гетерохромосом – паличкоподібної форми (так звана Х-хромосома), а інша гачкоподібна (Y- хромосома). У самок дрозофіл обидві статеві хромосоми однакові (Х-хромосоми), а у самців – різні (Х- та Y – хромосоми). Отже, каріотип самок дрозофіл можна позначити як 6А + ХХ, а самців 6А + Х Y (символ «А» позначають аутосоми). Каріотипи чоловіка та жінки відповідно записують, як 44А + ХХ та 44А + Х Y.

Оскільки під час мейозу гоморлогічні хромосоми розходяться до різних гамет, то в однієї статі виникає лише один тип гамет (гомогаметна стать), в іншої – два, які розрізняються будовою статевих хромосом (гетерогаметна стать). У багатьох систематичних груп організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною – чоловіча. Отже, у більшості роздільностатевих видів стать майбутнього організму визначається в момент запліднення певнитм поєднанням статевих хромосом у зиготі.

У деяких видів особин різної статі відрізняються кількістю хромосом. Так, у коників та деяких інших тварин у диплоїдному наборі є лише одна статева хромосома з пари гомологічних, а у самки – обидві. Наприклад, у диплоїдному наборі самки морського черв’яка ациракантуса 12 хромосом (10А + ХХ), а самця – лише 11 (10А + Х); відповідно самки утворюють гамети одного сорту (5А + Х), а самці – двох (5А + Х та 5А + 0). Із зигот, що мають хромосомний набір 10А + ХХ, розвиваються самки, а із хромосомним набором 10А + Х – самці.

Крім хромосомного, є й інші механізми визначення статі організмів. Наприклад, у деяких безхребетних тварин стать визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини продукують яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток та дрібні, з невеликим запасом поживних речовин. Із яецеклітин першого типу розвиваються самки, а із яецеклітин другого – самці.

На стать майбутнього організму можуть впливати фактори зовнішнього середовища. На формування статі деяких грибів і земноводних також впливають умови довкілля або гормони. Під час ембріогенезу у них закладаються водночас зачатки чоловічих і жіночих статевих залоз, але розвивається лише один тип. Зміну статі в ході онтогенезу спостерігають у кільчастого черв’яка офріотроха. Молоді особини цієї тварини спочатку стають самцями, а досягнувши певних розмірів, перетворюються на самок. Подібні приклади відомі також серед ракоподібних і риб.

Дата добавления: 2015-05-24