Курс географії материків і океанів. google_ad_client = "pub-0311250468598632"; google_ad_slot = "3377973074"; google_ad_width = 336; google_ad_height = 280;

google_ad_client = "pub-0311250468598632"; google_ad_slot = "3377973074"; google_ad_width = 336; google_ad_height = 280;

Зв’язок курсу географії материків і океанів з тустично-краєзнавчою роботою порівняно обмежений. Проте і цей курс має певні можливості для використання конкретного туристично-краєзнавчого матеріалу. Туристично-краєзнавча робота у 7-му класі здійснюється, головним чином, через спостереження погодою та комплексну екскурсію з метою вивчення та опису природних комплексів своєї місцевості, виявлення взаємозв'язків між окремими їх компонентами, ознайомлення з використанням природних ресурсів у господарській діяльності населення, проблеми охорони природи.

При формуванні у семикласників знань про природу материків учитель спирається на краєзнавчий матеріал, який використовувався у курсах «Рідний край» та в початковому курсі фізичної географії, зокрема конкретно на такий матеріал, що характеризує: умови життя рослин (вода, повітря, світло, тепло, мінеральні солі); вплив на рослини різних умов середовища; фенологічні спостереження за рослинами; значення рослин ї рослинного покриву у природі, житті людини і народному господарстві.

Продовжуючи систематичні метеорологічні і фенологічні спостереження, учні накопичують матеріал про погоду, клімат і розвиток рослин своєї місцевості. Порівнюючи клімат рідного краю з кліматом інших районів і країн, учні виявляють риси подібності і відмінності, а завдяки цьому порівнянню чіткіше уявляють різні типи клімату. При цьому використання результатів метеорологічних спостережень щоразу має різний характер. Так, при вивченні кліматів Європи та Азії результати спостережень місцевої погоди використовують для підтвердження такої особливості, як континентальність клімату цих частин світу, а під час вивчення кліматів Африки, Америки, Австралії, Антрактиди дані метеорологічних спостережень дають змогу вичленити відмінності, які існують між кліматом Європи та Азії, де переважає континентальний клімат, і жарким кліматом Африки або дуже холодним кліматом Антарктиди. Таке порівняння сприяє кращому розумінню особливостей типів клімату тієї чи іншої частини світу. Почуттєві сприйняття та уявлення, одержані шестикласниками у процесі метеорологічних спостережень за місцевою погодою, учитель використовуй для конкретизації особливостей клімату всіх материків. А порівняння кліматів віддалених регіонів планети з місцевим кліматом допомагає глибше розкрити загальні принципи і закономірності у формуванні кліматів Землі, систематизувати і класифікувати погодинні кліматичні поняття. Завдяки застосуванню методу порівняння досягається зв'язане єдиною тематикою повторення матеріалу, засвоєного учнями у 5 та 6 класах а також під час вивчення попередніх тем у 7 класі. Відтак розширюються, поглиблюються і закріплюються знання учнів. Разом з тим метод порівняння дає змогу школярам краще засвоїти характерні ознаки різних кліматів, усвідомити та з'ясувати причинно наслідкові зв'язки, залежності та закономірності.

Використання методу порівняння, поряд з іншими методами викладання, допомагає вчителеві підвести дітей до складання оцінки різних типів клімату для врахування їх особливостей під час господарської діяльності людини.

Використання у навчальному процесі даних, одержаних семикласниками в результаті спостережень за місцевою погодою, конкретизує теоретичні положення, тому учні їх краще усвідомлюють і глибше засвоюють.

У курс географії материків згідно з програмою введено ряд нових понять, пов'язаних з поняттям «клімат»: ізотерми, пасати, кліматичні пояси, типи кліматів та ін. У процесі туристично-краєзнавчої роботи учні вдосконалюють набуті раніше і засвоюють нові поняття, уміння та навички спостереження за погодою. Одночасно з вивченням нового матеріалу учні повторюють, поглиблюють знання про клімат, засвоєні у 6 та 7 класах: про характерні особливості сезонів, погоду та клімат, про мусони, про залежність кліматів материків від географічної широти, від близькості розташування океанів і морів, океанічних течій та ін. Вивчаючи тему «Загальні географічні закономірності», вони поглиблюють знання про причини зміни пір року.

Для свідомого і глибокого засвоєння поняття про клімати різних районів планети учні повинні зібрати потрібний матеріал про клімат своєї місцевості та фактори його формування. Спостерігаючи за погодою своєї місцевості, учні дістають чіткі уявлення про характерні для неї типи погоди, вчаться розрізняти та описувати їх, описувати погоду по сезонах протягом цілого року, пояснювати причини її формування. Учні 7 класу вчаться не тільки підмічати особливості клімату своєї місцевості, а й пояснювати їх, набувають необхідних умінь та навичок робити елементарні прогнози погоди на основі метеорологічних спостережень місцевих ознак.

Метеорологічні спостереження у 7 класі доповнюються спостереженнями за прозорістю атмосфери (ясно, серпанок, туман), і видимістю (у кілометрах), і напрямом руху хмар (візуально), силою вітру (за флюгером), кількістю опадів і характером їх випадання (злива, обложний дощ, мряка та ін.).

Розширення і поглиблення метеорологічних спостережень за погодою у 7 класі не тільки полегшує учня сприймання теми про клімат материків, а й одночасно сприяє послідовності і систематичності метеорологічних спостережень, починаючи, молодших і кінчаючи старшими класами, забезпечує вивчення клімату в касах шкільної географії у нерозривній єдності, чіткій послідовності та системі. Це дуже важливо для одержання школярами глибоких і міцних знань з географії та прищеплення практичних умінь і навичок випускникам середніх шкіл.

Спостереження за погодою у 7 класі, на відміну від подібних спостережень у 6 класі, ускладнюються і спрямовуються на розкриття причинно-наслідкових зв'язків. Тому головну увагу слід приділяти спостереженням не за окремими метеорологічними явищами, за цілим комплексом явищ, які відбуваються в атмосфері за добу, тиждень, місяць, сезон, рік.

Метеорологічні спостереження дають можливість підвести семикласників до висновків про те, для яких видів господарської діяльності людини сприятливий клімат того чи іншого регіону планети, які шляхи зменшення негативних впливів клімату на господарську діяльність людини; до спроб елементарної господарської оцінки клімату своєї місцевості, з'ясування можливостей раціонального використання природи та її охорони.

Курс географії материків передбачає продовження географічних спостережень у межах рідного краю і в районах туристських подорожей з метою застосування їх для порівняння з віддаленими і недоступними учням природно-територіальними комплексами.

Туристично-краєзнавчий матеріал може бути використаний при порівнянні схожих між собою або відмінних одне від одного географічних явищ і процесів. Цей матеріал використовують для порівняння географічного положення, рельєфу, геологічної будови, клімату, річок, грунтів, рослинного і тваринного світу географічних областей материків. Так, розглядаючи географічне положення материків і визначаючи географічні координати їхніх крайніх точок, учні встановлюють, які об'єкти розташовані на однаковій широті або довготі з їх місцевістю, або чим відрізняється географічне положення території, що вивчається, від географічного положення місцевості, де живуть вони самі. Порівнюючи на уроці характер поверхні і геологічної будови, живлення річок, типи грунтів, рослинності і тваринного світу, конкретні дані про температури і кількість опадів своєї місцевості з ідентичними даними для територій, що вивчаються, можна викликати в учнів більш реальні уявлення про природні особливості цих територій.

Отже, географічні дані, які характеризують ПТК віддалених районів, будуть оцінені реально, якщо при цьому використовувались аналогічні показники свого краю. Особливо широко можна практикувати метод порівняння при вивченні загального огляду Євразії. Учні використовують туристично-краєзнавчий матеріал, вивчаючи особливості природи південно-західної частини Східної Європи, в якій вони живуть, а також природи інших регіонів Європи.

Успішно можна використовувати туристично-краєзнавчий матеріал під час викладання теми «Загальні географічні закономірності». Учні простежують на конкретних місцевих прикладах взаємодію рельєфу і клімату та їхній вплив на грунти, рослинність і тваринний світ, ознайомлюються з природною зональністю на рівнинах і в горах (висотною поясністю). Під час багатоденних туристських походів, наприклад у Карпатах, школярі мають можливість детально ознайомитися з висотною поясністю середньовисотних гір, що сприяє кращому розумінню матеріалу при вивченні інших гірських регіонів Землі. На конкретних прикладах вивчається взаємодія та взаємообумовленість компонентів географічного середовища у сукупності. На прикладі Карпат, де простежується зміна елементів клімату, грунтів, рослинності та тваринного світу з висотою, можна пояснити явище широтної зональності на Землі, оскільки вертикальна поясність і широтна зональність змінюються майже відповідно.

У курсі географії материків туристично-краєзнавчий матеріал здебільшого використовують для постановки питань на початку вивчення тієї чи іншої теми. Проте через обмеженість прямого зв'язку туристично-краєзнавчого матеріалу з матеріалом підручника з географії материків учителі досі його застосовують рідше, ніж при вивченні інших курсів. Вважаємо це невиправданим, бо педагогічний досвід засвідчує, що застосування туристично-краєзнавчого матеріалу при вивченні курсу географії материків забезпечує глибоке засвоєння учнями питань навчальної програми.

Під кінець навчального року проводять весняну екскурсію з метою складання комплексного опису природи на ділянках з різними умовами зволоження та освітлення. На місцевих прикладах вивчають взаємодію природних компонентів і підводять учнів до висновків про природні відмінності та до з'ясування поняття про зональність. Складають найпростіший план району екскурсії.

Весняна екскурсія поглиблює та закріплює знання учнів про окремі компоненти природи, взаємозв’язок між ними і про значення природи для господарської діяльності людини. Екскурсію в природу учитель може використати також для повторення матеріалу 6 класу, зокрема таких питань, як орієнтування, план місцевості, оболонки Землі тощо. Під час туристських походів по рідному краю юні краєзнавці орієнтуються за компасом і місцевими ознаками, складують план пройденого шляху, план місцевості, спостерігають роботу текучих вод (утворення ярів та зсувів) і водночас бачать, як люди борються із зсувами та ярами; учні також збирають колекції гірських порід, гербарії рослин.

Аналіз роботи школи переконує, що вчителі географії проводять екскурсії із семикласниками рідше, ніж з іншими дітьми, вважаючи, що об'єктом вивчення географії материків є віддалені регіони і недоцільно витрачати час на екскурсії. Не всі вони усвідомлюють, що глибина знань і розуміння учнями зв'язків між компонентами природи в результаті екскурсії будуть значно більшими.

Дата добавления: 2015-05-24