Функціональні похідні карбонових кислот

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Отримання оцтовоетилового ефіру У суху пробірку поміщають небагато порошок зневодненого оцтовокислого натрію (висота шару повинна бути 1 — 1,5 мм) і 3 краплі етилового спирту. Додають 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і обережно нагрівають над полум’ям пальника.
Отримання оцтовоізоамілового ефіру У суху пробірку поміщають небагато (висота шару повинна бути близько 2 мм) порошок зневодненого оцтовокислого натрію і 3 краплі ізоамілового спирту. Додають 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і обережно нагрівають вміст пробірки при струшуванні над полум’ям пальника.
Гідроліз оцтовоізоамілового ефіру Відбирають піпеткою 1—2 краплі оцтовоізоамілового ефіру, отриманого в попередньому досліді, поміщають його в пробірку і додають розчину лугу. Обережно нагрівають вміст пробірки на водяній бані до тих пір, поки не зникне шар ефіру і його запах.
Розчинність соняшникової олії в етиловому спирті У пробірку поміщають соняшникової олії, додають етилового спирту і струшують вміст пробірки. Виходить каламутна рідина — емульсія масла в спирті. Додають ще 4 краплі етилового спирту і знову струшують суміш. Рідина залишається каламутною, що говорить про погану розчинність соняшникової олії в спирті. Нагрівають суміш до кипіння і струшують. Що спостерігається?
Емульгування жирів У п’ять пробірок наливають по 1 краплі соняшникової олії. Додають в першу пробірку 5 крапель води; у другу — 5 крапель розчину їдкого натра, в третю — 5 крапель розчину соди, в четвертую — 5 крапель розчину мила, в п'яту — 5 крапель розчину білка. Сильно струшують вміст кожної пробірки і спостерігають утворення емульсій.
Визначення ступеня ненасиченості жиру Беруть 2 пробірки; у одну з них вносять рослинного масла, в іншу — 1 краплю розплавленого жиру. У обидві пробірки додають декілька капель (3—5) етилового ефіру або хлороформу до розчинення жиру, а потім додають з бюретки бромну воду, ретельно збовтуючи вміст пробірок.
Окислення рослинних масел марганцевокислим калієм У пробірку вводять 2 краплі рослинного масла (соняшникового) 2 краплі розчину вуглекислого натрію і 2 краплі водного розчину марганцевокислого калію. Струшують вміст пробірки.
Омилення жирів у водно-спиртовому розчині У широку пробірку поміщають 2 г жиру і підливають 6 мл спиртного розчину лугу. Перемішують суміш скляною паличкою і нагрівають на водяній бані до початку кипіння. Омилення проводять 3—5 хв, поки рідина не стане однорідною. Для визначення кінця омилення поміщають в пробірку декілька крапель отриманої суміші, додають 4—5 млводи і нагрівають розчин при струшуванні на полум’ї пальника. Якщо суміш розчиняється у воді без остачі, без виділення крапель жиру, таке омилення можна вважати закінченим. До отриманої густої рідини додають 6—7 млнасиченого розчину кухонної солі. Рідина каламутніє і виділяється шар мила, спливаючий на поверхню. Дають суміші відстоятися і охолоджують пробірку холодною водою. Що спостерігається?
Виділення вільних жирних кислот з мила У пробірку поміщають 5 крапель розчину мила, додають 1 краплю розчину сірчаної кислоти і злегка підігрівають вміст пробірки в полум’ї пальника.
Гідроліз спиртового розчину мила У суху пробірку поміщають шматочок мила, 4 краплі спирту, енергійно збовтують і додають 1 краплю фенолфталеїну. Забарвлення розчину не змінюється. До спиртного розчину мила додає по краплях дистильовану воду.
Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот У пробірку поміщають 2 краплі розчину мила, 1 краплю розчину кальцій хлориду і збовтують вміст пробірки.
Утворення не розчинного у воді свинцевого мила У пробірку поміщають 3 краплі розчину мила і додають 1 краплю розчину плюмбум ацетату.