Лабораторна робота № 1-9 4 страница

Напруженість Е _і розраховують за формулою

(3)

Dr_i визначається з карти поля як віддаль між середніми точками відрізків на поверхні електрода і на найближчій еквіпотенціальній поверхні; j₀і j₁ — значення потенціалів на електроді і на еквіпотенціальній поверхні. Заряд, який розміщений в середині замкнутої еквіпотенціальної поверхні (циліндра), розраховують за теоремою Гаусса:

(4)

Із останньої формули легко розрахувати ємність одиничної довжини модельованої системи:

(5)

Порядок виконання роботи

1. Закріпити на планшеті аркуш чистого паперу, рівний за величиною провідному аркушу.

2. З допомогою пантографа перенести на аркуш паперу контури електродів.

3. Скласти досліджувальну схему згідно рисунка.

4. Встановити зонд на один із електродів і за допомогою вольтметра виміряти його потенціал (у цьому випадку потенціометром R досягають відсутності струму через мікроамперметр). Аналогічну операцію проробляють і для другого електроду.

5. Змістити зонд на невелику (5-7 мм) віддаль від електрода в напрямку протилежного електрода. Потенціометром встановити нуль на мікроамперметрі. Переміщувати зонд навколо електрода таким чином, щоб покази мікроамперметра не змінювались (I=0). В процесі переміщення зонда перенести за допомогою пантографа на карту 10-15 точок першої еквіпотенціальної лінії. Еквіпотенціальна поверхня обов’язково повинна бути замкнутою. Записати рядом з нею значення потенціалу j₁. Щоб швидше і успішніше знаходити точки з однаковим потенціалом, слід керуватись міркуванням про конфігурацію досліджувального поля.

6. Змінюючи покази вольтметра кожний раз на 0,5 В, побудувати слідуючі еквіпотенціальні лінії.

Обробка результатів дослідження

1. Побудувати на одержаній карті лінії напруженості електричного поля.

2. За формулою (3) розрахувати напруженість електричного поля на кожному із відрізків еквіпотенціальної поверхні і в масштабі нанести на карту.

3. За формулою (5) розрахувати погонну ємність модельованої системи (e=1).

Дата добавления: 2015-05-24