Тема: Складання найпростішого радіоприймача

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

Мета: Навчитися експериментальне складати найпростіші радіоприймачі.

Обладнання: Котушка контурна, конденсатор змінної ємності, діод напівпровідниковий Д, котушка телефон Т, конденсатор постійної ємності, з'єднувальні дроти, монтажна дошка.

Теорія:

Радіоприймачем називається пристрій, який приймає високочастотні модульовані коливання. Шляхом зміни індуктивності L котушки і ємності С конденсатора приймальний контур налаштовують на частоту, яку приймає радіоприймач. Напівпровідниковий діод проводить випрямлення модульованих коливань, перетворює їх в пульсуючий струм одного напрямку. Його можна розділити за допомогою конденсатора і котушки телефону Т на високочастотний пульсуючий струм з постійною амплітудою і струм низької (звукової) частоти. Струм низької частоти потече через обмотки котушок телефону. Мембрана телефону відтворить звукові коливання тієї ж частоти, що були сприйняті мікрофоном на передавальній станції.

Хід роботи:

1. Користуючись схемою, зображеною на малюнку, зібрати приймальний контур і детекторний контур. Для роботи в довгохвильовому діапазоні обидві секції котушки приймального контуру з'єднують послідовно.

2. З'єднати кінці кола детекторного контуру до затискачів телефону.

3. Під'єднати антену і заземлення до приймального контуру.

4. Прислуховуватись до звуків в телефоні і налаштувати приймальний контур приймача в резонанс з частотою приймальної радіостанції. Для цього треба повільно повертати рухомі пластини конденсатора змінної ємності до появи в телефоні звука.

5. Зробити висновок.

Дата добавления: 2015-05-24