КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Елементи структури та їх типи
Після картографування позиційно-динамічної ЛТС стало видно, що її територіальні одиниці, оточуючи каркасні лінії динаміки ландшафту, здебільшого мають форму смуг. Тому Г.І.Швебс і назвав їх ландшафтними смугами, хоч у деяких випадках вони набувають ізотермічної, кільцевої та інших типів форми (як, наприклад, на плоских слабко дренованих рівнинних, болотяних масивах, подах). Ландшафтна смуга – це група геотопів, які мають спільне положення відносно меж зміни інтенсивності горизонтальних речовинн-енергетичних потоків (розташовані між двома суміжними каркасними лініями динаміки ландшафту). У межах однієї ландшафтної смуги горизонтальні потоки односпрямовані і в усіх геотопах мають однаковий градієнт. Внаслідок цього геотопи однієї смуги ідентичні за набором, інтенсивністю та іншими параметрами сучасних ландшафтних процесів, пов’язаних з площинним стоком, кріпом, латеральною геохімічною міграцією, а деякою мірою- і з ґрунтовим стоком. Морфологія рельєфу значною мірою визначає особливості поверхневого стоку і тому за нею ландшафтні смуги доцільно поділяти на рівнинні, схилові, терасові, заплавні, та інші морфологічні типи. Їх можна поділити й більш детально, особливо схилові. На схилі за його частиною доцільно виділяти смуги верхньоприбовочні, середньо- та нижньосхилові; за стрімкістю схилу – пологі, слабко похилі, похилі, відносно стрімкі та стрімкі; за формою схилу – прямі, слабко увігнуті, слабкоопуклі.
Дуже ємна типологія ландшафтних смуг за ландшафтно-геохімічними особливостями міграції речовин. Залежно від переважаючого напрямку потоків (вертикального низхідного, вертикального висхідного і горизонтального) і процесів виносу або нагромадження речовин у геохімії ландшафту розроблено схему типів елементарних ландшафтів (Б.Б.Полинов, М.А.Глазовська, 1953;1968) – рис.19. Межі між градієнтами горизонтальних динамічних потоків проводяться по каркасних лініях рельєфу (рис.20). У ландшафтних смугах, розташованих у певному діапазоні висот, подібні морфологія рельєфу, набір сучасних екзогенних факторів рельєфоутворення та осадконагромадження, грунтово-фітоценотичні процеси. Це зумовлює ярусну диференціацію не тільки гір, а й рівнин. З цією метою виділяють ландшафтні яруси – одиниці позиційно-динамічної ЛТС, які складаються з групи територіально суміжних, пов’язаних односпрямованими горизонтальними потоками ландшафтних смуг, що мають спільну позицію відносно гіпсометричних меж факторіф ландшафтної динаміки. Гіпсометричні межі зміни факторів ландшафтної динаміки, що визначають виділення і конфігурацію ландшафтних ярусів, у багатьох випадках зумовлені ярусною будовою рельєфу (геоморфологічними рівнями), стадійністю рельєфоутворення та осадконагромадження і пов’язаними з ними ґрунтовими та фітоценотичними процесами. Межі між окремими ярусами рельєфу (поверхнями вирівнювання або рівно висотними комплексами форм рельєфу) часто збігаються з тектонічними межами (лініями розломів, насувів тощо), а також кліматичними та біогеографічними. У сукупності це зумовлює чітку ярусну диференціацію практично всіх геокомпонентів та сучасних фізико-географічних процесів (рис.21, табл..10). Ландшафтні яруси пов’язані між собою горизонтальними потоками. За одно спрямованістю цих потоків їх об’єднують у вищу одиницю позиційно-динамічної ЛТС – парадинамічний район. Це сукупність ландшафтних ярусів, пов’язаних горизонтальними потоками, які починаються від спільного “центрального місця” – ярусу, що займає панівне висотне положення. Від цього ярусу радіально розходяться потоки, які об’єднують у єдину динамічну систему схилові, терасові, заплавні та інші ландшафтні яруси. Виділення пара динамічного району нагадує процедуру виділення басейну річки, але з тією різницею, що за центральну вісь інтеграції тут прийнято не водозливну лінію (русло), а вододільну (рис.22).
Ландшафтні яруси в одному пара динамічному районі, що мають одну макроекспозицію, можна об’єднати в парадинамічний підрайон. Ці одиниці здебільшого збігаються з частинами (правою та лівою) басейнів річок, розділених спільним вододілом.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 539; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |