Оцінка антропогенних навантажень та ступеня антропізації геосистем

Антропогенні навантаження. Кожний вид антропогенного впливу на геосистему можна описати рядом параметрів, що безпосередньо характеризує ступінь антропогенного навантаження. Такими параметрами, наприклад, є: для впливу землеробства – кількість внесених добрив, пестицидів на одиницю площі за рік, число проходів сільськогосподарської техніки по полю за рік, питомий тиск сільськогосподарських машин на грунт, глибина обробітку грунту, маса грунту, яка щорічно втрачається із збиранням коренеплодів тощо; для впливу рекреації – кількість відпочиваючих на одиницю площі протягом року, максимальне число відпочиваючих за один день (пікове єдиночасне навантаження), число наметів, кострищ на одиницю площі, витоптування трав’яного ярусу (число проходів рекреантів за одиницю часу на одиницю площі);для промислових впливів: об’єми викидів різних забруднень в атмосферу та поверхневі води (середні разові, максимальні разові, в цілому за рік), шумове та теплове забруднення, об’єми води, що вводяться в технологічні цикли тощо.

Такі безпосередні показники антропогенних впливів на геосистему найбільш об’єктивні, проте далеко не в усіх випадках їх вдається визначити. Крім цього, взяті кожен окремо вони не дають ступеня сукупного (інтегрального) впливу антропогенного фактора на геосистему. Оцінки інтегрального антропогенного навантаження можна отримати методом експертного оцінювання (визначення балів навантаження від окремих факторів) та на основі розрахункових формул.

Досить широко використовується бальний метод. Він полягає у ранжуванні видів впливів за ступенем трансформації ними природних геосистем. Наприклад, при оцінці антропогенної трансформації ландшафтів України П.Г.Тищенко (1988) прийняв такі оцінки (коефіцієнти) ступеня впливу на геосистеми основних типів антропогенних факторів (за 1 прийнято природні геосистеми): лісогосподарські впливи 1,05-1,1, косіння та випас – 1,15, впливи садово-плантаційного господарства – 1,2, орного землеробства – 1,25, сільської забудови – 1,3, міської – 1,35, гідробудівництва – 1,4, промисловості – 1,5.

Ступінь антропізації геосистем. Під ступенем антропізації геосистеми розуміють змінність її структурних та динамічних особливостей в результаті функціонального використання (синонімами цього терміна є ступінь антропогенної трансформації, перетвореності, зміненості). В.Б.Сочава за цією ознакою поділяв геосистеми на корінні (не змінені) та похідні (змінені господарською діяльністю).

Залежно від зонального типу геосистем їх змінність одним видом угіддя різна. Антропогенну перетвореність ландшафтів України П.Г.Шищенко оцінив формулою

де В – бал антропізації геосистеми; b_і – ступінь антропізації геосистеми при її використанні під угіддя і -го виду; р_і – частка площі геосистеми, яку в ній займає угіддя і -го виду. Прийнято такі значення балів антропізації b_і: природоохоронні території – 1-10; ліси – 11-20; заболочені землі – 21-30; луки, пасовища – 31-40; сади, виноградники – 41-50; рілля – 51-60; сільська забудова – 61-70; міська забудова – 71-80; водосховища, канали, стави – 81-90; карєрно-відвальні утворення, тощо – 91-100. За значеннями показника антропізації геосистем можна побудувати ізоліній ну карту антропізації території (рис. 45).

ЛЕКЦІЯ №16

Дата добавления: 2015-05-24