Розподіл 131I і 137 Cs в різних районах земної кулі після аварії на ЧАЕС 3 страница

Суспільна екологічна експертиза здійснюється незалежними групами фахівців з ініціативи суспільних об'єднань, а також місцевих органів влади за рахунок їх власних засобів або на суспільних засадах.

Суспільна екологічна експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи.

Висновки суспільної екологічної експертизи можуть враховуватися органами, що здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, зацікавленими в реалізації проектних рішень або експлуатуючими відповідний об'єкт особами.

Р о з д і л VII

СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ОБЛАСТІ

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 31. Задачі стандартизації й нормування в області

охорони навколишньої природного середовища

Екологічна стандартизація й нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог по охороні навколишнього природного середовища, використанню природних

ресурсів і забезпеченню екологічної безпеки.

Стаття 32. Екологічні стандарти

Державні стандарти в області охорони навколишнього природного середовища обов'язкові для виконання і визначають поняття й терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги по запобіганню шкідливого впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, зв'язані з охороною навколишньої природного середовища й використання природних ресурсів.

Екологічні стандарти розробляються й уводяться в дію у порядку, установлюваному законодавством України.

Стаття 33. Екологічні нормативи

Система екологічних нормативів включає:

а) нормативи екологічної безпеки гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі,

гранично допустимі рівні акустичного, електромагнетного, радіаційного й іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий уміст шкідливих речовин у продуктах харчування);

б) гранично допустимі викиди й скидання в навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів.

Законодавством України можуть установлюватися нормативи

використання природних ресурсів і інші екологічні нормативи.

Екологічні нормативи повинні відповідати вимогам охорони

навколишнього природного середовища й здоров'я людей від негативного впливу його забруднення.

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих

речовин у навколишньому природному середовищі і рівні шкідливих фізичних впливів на неї єдині для всієї території України.

У разі потреби для курортних, лікувально-оздоровчих рекреаційних і інших окремих районів можуть установлюватися більш жорсткі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і інших шкідливих впливів на навколишню природу.

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Міністерством охорони здоров'я України і іншими уповноваженими на те державними органами в відповідності із законодавством України.

Р о з д і л VIII

КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД В ОБЛАСТІ ОХОРОНИ

НАВКОЛИШНЬОЇ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 34. Задачі контролю в області охорони навколишньої

природного середовища

Задачі контролю в області охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності й підпорядкування, а також громадянами.

Стаття 35. Державний контроль в області охорони

навколишньої природного середовища

Державний контроль в області охорони навколишнього

природного середовища здійснюється Радами і їх, виконавчими і

розпорядницькими органами, Міністерством охорони навколишнього

природного середовища і ядерної безпеки України, його органами на

місцях і іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання й охорона

земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря,

лісів і іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища і

природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і

виняткової (морської) економічної зони республіки, природних

територій і об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан

навколишнього природного середовища.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища й використанням природних ресурсів визначається дійсним Законом і іншим законодавством України.

Стаття 36. Суспільний контроль в області охорони навколишньої

природного середовища

Суспільний контроль в області охорони навколишнього природного

середовища здійснюється суспільними інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до положення, затверджуваного Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України.

Суспільні інспектори охорони навколишнього природного середовища:

а) беруть участь у проведенні разом із працівниками органів державного контролю рейдів і перевірок дотримання підприємствами, установами, організаціями і громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, дотримання норм екологічної безпеки й використання природних ресурсів;

б) проводять перевірки і складають протоколи про порушення

законодавства про охорону навколишнього природного середовища і надають їх органам державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища і правоохоронних органів для залучення винних до відповідальності;

в) надають допомогу органам державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища в діяльності по

запобіганню екологічних правопорушень.

Органи суспільного контролю в області охорони навколишнього

природного середовища можуть здійснювати й інші функції у відповідності с законодавством України.

Використана література

1. Международные основные нормы безопасности для защиты от ионизирующих излечений и безопасного обращения с источниками излучения. Серия изданий по безопасности N 115.- Вена: МАГАТЭ, 1997.- 382 с.

2. Норми радіаційної безпеки України НРБУ – 97, Київ, 1998. – 127с.

3. Иванов В.И. Курс дозиметрии, -М,: Атомиздат, 1978, -392 с.

4. А.В.Носовский и др. Славутич: Вопросы радиационной эеологии.-Киев.: Высшая школа. 2001. – 263с.: ил.

5. Н.П.Мажренова, Радиационная экология, УМП, Алма-Ата, Каз.НУ,1999,-67 с.

6. Справочник в формате WWW создан на основе справочного пособия, составленного Смоленской Государственной Медицинской Академией (СГМА) под редакцией Литвинова А.В.

7. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР – 97), -Київ, 1997.

8. Г.Чоппин Я Ридберг, Ядерная химия, М,: Энергоатомиздат, 1984,-304 с.

9. В.Е.Левин, Ядерная физика и ядерные реакторы, М,: Атомиздат, 1975, -284 с.

Дата добавления: 2015-05-24