КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Зі Основні закономірності розвитку мовлення
План ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ Тема 2.1 ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ З НИМИ В УМОВАХ КОРЕКЦІЙНОЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ Модуль II 1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями 2. Навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення. 3. Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопе Література 1. Бородулина С. Ю. Коррекционная педагогика: психолого- 2. Коррекционная педагогика в начальном образовании / под 3. Лапшин В А. Основы дефектологии: учеб. пособие для л^Сйдаопедия: учебник для студ деф. фак-тов пед. вузов под ІМШ л С" Волковой, С Н Шаховской - М: ВЛАДОС, «9». - 68° с «иЦоложення про спеціальну загальноосвітню школу (школу- ^даернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та -л4*6о) розумового розвитку. — К. 2008. — 24 с * Оюьов В. М. Основи дефектології: навчальний посібник / М. Синьов, Г. М. Коберник. — К.: Вища школа, 1994. .|И**;143 ірВіВеЦиальная дошкольная педагогика: учебное пособие / под jflpflfl Е. А. Стребелевой. - М.: Академия, 2001. — 312 с. $f Специальная педагогика: учебное пособие / под ред. М. Назаровой. — М.: Академия, 2000. — 400 с. «ж) <«*' 1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення '^Мовлення формується у процесі загального психофізичного розвитку дитини. Умовами формування нормального мов- лєния є: • збережена центральна нервова система дитини; наявність нормального слуху і зору; достатній рівень мовленнєвого спілкування дорослих з дитиною. першому році життя дитина передусім оволодіває во-їю, гулінням, лепетом. Після 6-ти місяців лепетне мов-активізується, наближається до звуків рідного мовлен-ачується новими інтонаціями, є відповіддю на голосове з£в$Яіення дорослих. Відсутність лепетного мовлення вже на Іи етапах життя може свідчити про порушення у дитини артикуляційної моторики, інтелекту. На кінець першого життя дитина розуміє значення багатьох слів і сама вимов-ерші слова. Великого значення вже у цьому періоді (як і овж подальшого розвитку) набуває спілкування дитини з Очими (передусім з матір'ю). Недостатність мовленнєвого ання, недорозвиток сенсомоторних функцій дитини мо-•їіризвести і до недорозвитку мовлення дитини та затримки *ного розвитку в цілому Модуса, II Псшхуюго-педагогічна характеристики детей з порушеннями, психюфізичнпп До кінця другого року словник дитини суттєво збільшу ється, відбувається оволодіння простою фразою, яка поступово ускладнюється. У віці від одного до трьох років мовлення по сідає провідне місце у психічному розвитку дитини. Дитина супроводжує мовленням свої ігри та предметні дії, ставить багато запитань і відповідає на запитання дорослих. Поступово мовлен ня стає провідним засобом спілкування і розвитку мислення. До п'яти років розвивається координація між диханням, фонацією і артикуляцією, що забезпечує плавність мовлення; фор мується здатність до звукового аналізу і синтезу. Нормальний розвиток мовлення дозволяє дитині на кінець дошкільного віку перейти до нового етапу — оволодіння писемним мовленням. Ще у дошкільному віці у дитини розвивається потреба у спілкуванні, яка з віком посилюється. Ця потреба не є вродже ною, а формується у процесі взаємодії дитини з оточуючими Тому так важливо, щоб комунікативна практика відповідала віку й можливостям дитини. Відсутність прагнення до спілкування, як і невідповідність мовленнєвого рівня відповідному віку, може свідчити про певні проблеми у розвитку дитини. Проте будь-яке відхилення від вікової норми як ізольований фактор не є свідченням порушення мовлення. Оцінювати це необхідно в комплексі, враховуючи цілісні показники психофізичного розвитку дитини. Порушення мовлення у дітей характеризуються тим, що: • не відповідають віку того, хто говорить; • самостійно не зникають, а закріплюються; • позначаються на подальшому розвитку дитини, затриму • потребують логопедичної допомоги. Зауважимо, що до цієї категорії не відносяться діти, у яких мовленнєві відхилення обумовлені віковими особливостями, діалектизмами чи тимчасовими особливостями анатомофізіологічного апарату (випадіння зубів, риніти тощо). Якщо у дитини є збереженим слух, зір, інтелект, проте наявні значні вади мовлення, що відображаються на усьому психічному розвитку, то можна говорити саме про первинне мовленнєве порушення. Діагностика мовленнєвих порушень здійснюється за трьома аспектами. Медичний аспект передбачає визначення часу і причин порушення; їх локалізації. Логопедичний ас-пект передбачає встановлення порушеного елементу мовленнєвої системи, визначення ступеня порушення та його структури Психологічний аспект передбачає виявлення особливостей фор- особливості роботи з килаї в умовах корекцпіног та інклюзивної освіти особистості, впливу дефекту на комунікативну функцію ення, всебічне вивчення пізнавальних психічних процесів. .©сновними причинами порушень мовлення є- фактори; ^рутробна патологія, зокрема: інфекційні чи сома- тичні захворювання, травми, несумісність крові за резус-фак- «<>^ором, інтоксикації та ін.; ^пологові травми або асфіксія; т*. різні захворювання чи травми у перші роки життя дитини; * соціально-психологічні фактори: недостатність емоційного і Інадмірне стимулювання мовленнєвого розвитку дитини, педагогічна занедбаність, психотравмуючі ситуації. Порушення мовлення можуть виникати внаслідок дії як од- р причини, так і їх поєднання. «| t 'Порушення мовлення у логопедії класифікуються з огляду ва клінгко-педагогічний та психолого педагогічний підхід. Такий Поділ є необхідним для правильної діагностики і корекції мовленнєвої патології, адекватного вибору закладу для дитини. 1' *'**■ У клініко-педагогічній класифікації виділяють пору- ЙЬіШя усного та писемного мовлення. До порушень усного мовлення відносяться: и,. s порушення фонаційного (зовнішнього) оформ--}\у-. лення вимовної сторони мовлення: чиафонія,дисфонія - відсутність або порушення голосу; *а;тахілалія — патологічно прискорений темп мовлення; * брадилалія — патологічно уповільнений темп мовлення; ' і^&їкання — порушення темпо-ритмічної організації мовлення, ■ * обумовлене судомним станом м'язів артикуляційного апарату; * дислалія — порушення вимовної сторони мовлення при нор дизартрія - порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатньою іннервацією мовленнєвого апарату; * ринолалія — порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату. w. ^с' ц' ваДн є різними за причинами, характером, поруше-ЧНо ланкою (голос, темп, тембр, звуковимова); часто потребують Допомоги не лише логопеда, а й інших спеціалістів (лікарів, Психолога, фошатра) Психалого-подагогічна характеристика дітей з порушеннями психофізичний^ s структурно-семантичні (внутрішні) або системні порушення мовлення: • алалія — відсутність або недорозвиток мовлення внаслідок ор • афазія — повна або часткова втрата мовлення, обумовлена Це складні вади, при яких страждають не лише усі сторони мовлення, а й особистісний розвиток людини. До порушень писемного мовлення відносяться: • дислексія (алексія) — часткове (повне) порушення процесів • дисграфія (аграфія) — часткове (повне) порушення проце Психолого-педагогічна класифікація є необхідною для організації логопедичного впливу в умовах роботи з дитячим колективом (дошкільна група, клас). Мовленнєві порушення при цьому поділяють на дві групи: S порушення засобів спілкування: • фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФН) • загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) — порушення s порушення у застосуванні засобів спілкування: • заїкання; • прояви мовленнєвого негативізму. У цій класифікації порушення письма і читання розглядаються не як самостійні, а у складі фонетико-фонематичного і загального недорозвитку мовлення, як їхні наслідки.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 978; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |