Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1. Опозиція та її роль у політичному житті.

2. Партійні орієнтації українського електорату.

3. Сучасні українські молодіжні організації.

4. Громадські організації в Україні.

Література

Литвин В. Партія як форма політичної організації суспільства // Політика і час. – 1993. - №1.

Партійна система сучасної України: еволюція, тенденції та перспективи розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 24-25 листопада 2011 р. – К.: ІПіЕНД 2012. – 588 с. (http://www.ipiend.gov.ua/?mid=11&action=monograph_detail&monograph_id=147)
ISBN 978-966-02-6496-0.

Шмачкова Г. Мир политических партий // Полис. – 1992. - №2.

Уоллерстайн М. Избирательные системы, партии и политическая стабильность // Полис. – 1992. - №5 – 6.

Назаренко С.И. Политические партии и партийные системы. Метод. пособ. для самост. работы студентов. – Х., ХГУ, 1996.

Рубан В.В., Серегина Н.С. Политические партии и движения в Украине. Проблемы развития и становления. _ Х., 1996.

Політичні структури і процеси в сучасній Україні. – К., 1995.

Голосов Г. В. Формы партийных систем в новых демократиях: институциональные факторы неустойчивости и фрагментации // Полис. – 1998. - №1. – С. 106 – 128.

Барановський Ф. Партійна система України: необхідність оптимальності // Віче. – 2004. - №7. – с. 10 – 12.

Бойко О. Початок формування багатопартійної системи в Україні: основні етапи, проблеми, характерні риси та ососбливості // Сучасність. – 2003. - №10. – с. 47 – 52.

Журавський В. Політична система України: особливості, фактори, чинники права // Віче. – 2000. - №2. – С. 49 – 65.

Буздуган Ю. Передвиборча програма соціал-демократичної партії України // Урядовий кур’єр. – 1998. – 12 березня. – С. 7.

Винников О., Ткачук А. Громадські організації в Україні: новий поступ з новим законодавством //Голос громадянина. – 1997. - №4. – С. 4- 7.

Дергачов О. Місце політичних партій у здійсненні влади в Україні // Політична думка. – 2002. - №1. – С. 3 – 23.

Жданов І. Та ін. Хто і за що, з ким і проти кого? [Партіі України за рік до виборів] // Дзеркало тижня. – 2005. - №12 (квітень). – с.4.

Закон України „Про політичні партіі в Україні” від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 28 квітня, // Політичний календар. – 2001. - №3, // Голос України. – 2001. – 12 травня, // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №23, с. 118.

Кашпо В. Народ як джерело державної влади в Україні // Юридичний вісник України. – 2004. - №15. (10 – 16 квітня). – С. 9.

Котляревський О. Партійна система України: аналіз, висновки, пропозиції // Президентський вісник. – 2004. - №6 – (28 квітня). – С. 4.

Литвин В. Українська селянська партія // Політика і час. – 1991. - №6. – С. 57 – 62.

Новий шлях України: Виборча програма Народного Руху України // Час. – 1997. – 10 січня. – С.

Передвиборча программа Аграрної партії України // Урядовий кур’єр. – 1998. – 10 березня. – С. 7.

Примуш М. Політичні партіі на виборах // Віче. – 2003. - №10. – С. 47 – 52.

Пустовойтенко В. Після громадянської революції: стратегія, тактика, завдання: [НДП на сучасному етапі]. // Україна і світ сьогодні: - 3 лютого. (28 січня – 3 лютого). – С. 1, 4 – 5.

Рогозин Н. П. Развитие партийной системы в Украине // Полис. – 2004. - №1. – С. 89 – 100.

Рябов С.Політичний довідник //Політика і час. – 1991. - №8. – с.37 – 39.

Савгиря О. Фінансування політичних партій: правовий аспект // Право України. – 2003. - №5 (травень). – С. 130 – 133.

Симоненко П.Н. Передвиборча програма Комуністичної партії України // Урядовий кур’єр. – 1998. – 24 лютого. – С. 7.

Фадеев Д.А. От авторитаризма к демократии: закономерности переходного периода // Политичнские исследования. – 1992. - №1 – 2. – С. 117 – 123.

Чорновіл В. Скільки партій потрібно Україні? // Час. – 1997. – 25 – 31 грудня. –с. 56.

Словник термінів.

1. Політична партія - це найбільш активна і організована частина суспільства, члени якої об’єднуються з мстою вибороти владу в державі та утримати її. В більшості випадків вона має статут та програму.

2. Партія влади - політичний блок прагматично орієнтованих та деідеологізованих вищих прошарків державного апарату, засобів масової інформації, керівників секторів промисловості та сільського господарства.

3. Кадрові партії - партії, які об’єднують у своїх рядах невелике число професійних політиків і відомих громадських діячів, які спираються на фінансову підтримку заможних шарів суспільства.

4. Парламентські партії - партії, які орієнтуються на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму, тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, регіональних і інших представницьких органів.

5. Однопартійна система - законодавчо закріплене за однією із дозволених партій формального статусу правлячої. Практично така партія є частиною державного апарату.

6. Партійна система - стійкі упорядковані зв’язки і відносини партій одна з одною, а також з державою і іншими інститутами влади.

7. Двопартійна система - існування серед багатьох партій (двох), кожна з яких здатна завоювати більшість місць у парламенті і створити уряд, стаючи правлячою партією, а друга партія в цей період стає опозиційною.

8. Багатопартійна система - модель партійної системи, в якій більше двох партій мають досить сильний вплив, щоб у результаті виборів одержати парламентське представництво і брати участь у формуванні уряду.

Дата добавления: 2015-05-24